- •Вінницький національний медичний університетім.М.І.Пирогова Кафедра нормальноїфізіології
- •Фізіології
- •Обміну речовин і енергії,виділення
- •Провіднасистемасерця 9595
- •Нервоварегуляція 13232
- •Список головнихскорочень
- •Модуль1:загальнафізіологія Лекція1.Предмет і задачі фізіології.Збудливі тканини.Біопотенціали.Електрогенез.Закони подразнення збудливихтканин
- •Тканини
- •Збудливітканини
- •Мембранний потенціалспокою
- •Різною проникністю мембрани для цихйонів.
- •Потенціалдії
- •Зміна збудливості призбудженні
- •Загальні відомості про структуру і функцію нервовихклітин.
- •Закони проведення збудження по нервовихволокнах
- •Механізм передачі збудження в хімічнихсинапсах
- •Синапси гальмiвноїдiї
- •Електричнiсинапси
- •Проведення збудження черезсинапси
- •Головні властивості проведення збудження через синапсинаступні.
- •Лекція3.
- •Лекція4.Збудження та гальмування в цнс.Координація рефлекторноїдіяльності
- •Iррадiацiяiгенералiзацiязбудження
- •Центральне гальмування та його види(пряме,випереджаю-че,реципрокне,зворотне,латеральне)
- •Рефлекси антагонiстичнi,союзнi,синергiчнi,ланцюговi
- •Полегшення,оклюзiя
- •Принцип домiнанти
- •Пластичнiсть нервовоїсистеми
- •Сучаснiуявлення проiнтегративну дiяльнiстьмозку
- •Лекція5.Спинниймозок.Стовбурмозку.Мозочок Структурно-функціональнаорганізаціяспинногомозку
- •Функцiональне значення головних висхiдних I низхiдних шляхiв спинногомозку
- •Рефлекторна дiяльнiсть спинного мозку.Спинальна тварина.Спинальнийшок
- •Значенняспинногомозкуврегуляцiїтонусум'язiв.Гама-петля
- •Функцiї м'язових веретенiсухожильнихорганiв
- •Функцiїγ-петлi
- •Сухожильнiоргани як датчики системи регуляцiїнапруги
- •Периостальнийрефлекс
- •Стовбурмозку
- •Покрiвля середнього мозку(чотиригорб'я)
- •Ядра черепнихнервiв
- •Голубапляма
- •Загальна характеристика мезенцефальноїтварини
- •Симптоми пошкодженьмозочка
- •Функції асоціативнихядер
- •Функції неспецифiчних ядерталамусу
- •Лекція7.Гiпоталамус.Лiмбічна система.Емоцiї.Автономна(вегетативна)нервовасистема Гiпоталамус
- •Регуляцiя вегетативнихфункцiй
- •Терморегуляторна функцiягiпоталамусу
- •Гiпоталамо-гiпофiзарнасистема
- •Причетність до регуляцiї поведiнковихреакцiй
- •Лiмбічнасистема
- •Функцiї лiмбiчноїсистеми
- •Характеристикаемоцiй
- •Автономна(вегетативна)нервовасистема
- •Iннервуєвсетiло.
- •Iннервує скелетні м'язи,потовiзалози,бiльшiсть кровоносних судин(за виключенням зовнiшнiх статевих органiвiслинних залоз),мозковийшарнаднирковихзалоз,сечоводи,матку,цнс.
- •Метасимпатична нервовасистема
- •Рефлекси із залученням ланок автономної рефлекторноїдуги
- •Медiатори автономної нервовоїсистеми
- •Iмовiрнiкандидати вмедiатори
- •Активнiфактори
- •Вплив автономної нервової системи на дiяльнiсть ефекторнихорганiв
- •Гіпоталамус
- •Лекція9.Роль ендокринних залоз у регуляції процесів росту тарозвитку Щитоподібназалоза
- •Прищитоподібнізалози
- •Статевізалози
- •Лекція10.Роль ендокринних залоз у регуляції гомеостазу,неспецифічної адаптації організму Підшлунковазалоза
- •Наднирники
- •Тканиннігормони
- •Осмотичний тисккрові
- •Активна реакціякрові
- •Еритроцити.
- •Гемоліз
- •Лейкоцити
- •Тромбоцити
- •Лекція12.Захисні функції крові.Групикрові Групикрові
- •Гемостаз
- •Фактори зсідання формених елементів ітканин
- •Судинно-тромбоцитарнийгемостаз
- •Коагуляційнийгемостаз
- •Антикоагулянтнасистема
- •Лекція13.Система дихання.Фізіологічні механізми етапів дихання
- •Механізм вдиху тавидиху
- •Газообмін влегенях
- •Лекція14.Транспорт газівкров’ю
- •Транспорт газівкров’ю
- •Лекція15.Регуляціядихання
- •Лекція16.Система кровообігу.Фізіологічні властивості серцевогом’яза
- •Лекція17.Насосна функція серця.Зовнішні прояви серцевоїдіяльності Зовнішні прояви роботисерця
- •Електрокардіограма
- •Серцевийцикл
- •Лекція18.Кров’яний тиск.Швидкістькровотоку.
- •Типи кровоносних судин,особливості їхбудови.
- •Закономірності руху кровісудинами.
- •Тиск крові в різних відділах судинногорусла
- •Мікроциркуляція
- •Особливості кровотоку увенах.
- •Час кругообігукрові.
- •Лекція19.Регуляція серцевої діяльності й системногокровообігу Внутрішньосерцеві регуляторнімеханізми
- •Внутрішньоклітиннарегуляція.
- •Зовнішньосерцева регуляція роботисерця.
- •Судиноруховий(вазомоторний)центр,його локалізація тазначення.
- •Іннервація кровоноснихсудин
- •Гуморальна регуляція тонусусудин.
- •Лекція20.Система травлення.Травлення в порожнині рота.Роль смакової та нюхової сенсорних систем.Регуляція слиновиділення.Травлення в шлунку.Регуляція секреторної і моторної функцій шлунка
- •Гідролітичні ферментиШкт
- •Ентеринова система шлунково-кишковоготракту
- •Травлення в порожнинірота
- •Склад та властивостіслини.
- •Травлення вшлунку
- •Склад та властивості шлунковогосоку
- •Регуляція шлунковоїсекреції
- •Складнорефлекторна фаза шлунковоїсекреції.
- •Лекція20.Травлення в12-палій кишці.Роль підшлункової залози та печінки в травленні,регуляція їх секреторноїфункції
- •Склад та властивості соку підшлунковоїзалози
- •Склад та властивостіжовчі
- •Лекція21.Травлення в кишечнику.Всмокту-вання.Моторика шкт.Регуляція секреторної та моторної функціїкишок Кишковасекреція
- •Види кишковоготравлення
- •Травлення в товстійкишці
- •Всмоктування
- •Моторика
- •Лекція22.Обмін речовин і енергії.Харчування.Теплообмін
- •Обмінвуглеводів
- •Водно-сольовийобмін
- •Енергетичнийобмін
- •Основний обмін—це мінімальна кількість енергії,яка необхідна для підтримки нормальної життєдіяльності організму при певнихумовах:
- •Регуляція обмінуречовин
- •Лекція23.Виділення
- •Будованирок
- •Кровопостачаннянирок
- •Функціїнирок
- •Лекція24.Регуляціявиділення
- •Методи вивчення та функції кори великихпівкуль
- •Анатомо-гістологічнийметод
- •Порівняльно-фізіологічнийметод
- •Метод часткового видалення та подразнен-някори
- •Викликанівідповіді
- •Інші методи оцінки функцій кори великихпівкуль
- •Сенсорні системи(аналізатори)
- •Поняття про рецептор,рецепторну ділянку,класифікаціюрецепторів
- •Механізм збудження первинних і вториннихрецепторів
- •Провідниковий відділ сенсорнихсистем
- •Кірковий відділ сенсорнихсистем
- •Властивості сенсорнихсистем
- •Адаптація сенсорнихсистем
- •Соматична сенсорна система Периферичний відділ соматичної сенсорноїсистеми
- •Провідниковий та кірковий відділи соматичної сенсорноїсистеми
- •Больова(ноцицептивна)
- •Класифікаціяболю
- •Теоріїболю
- •Теоріяінтенсивності.
- •Теоріяспецифічності.
- •Периферичний відділ больової сенсорноїсистеми
- •Провідниковий і кірковий відділи больової сенсорноїсистеми
- •Компонентиболю
- •Антиноцицептивна анальгезуючасистема
- •Групи антиноцицептивної системи(анцс)
- •Опіатна нейроннасистема
- •Неопіатна нейроннасистема
- •Гормональна опіатнасистема
- •Гормональна неопіатнасистема
- •Особливі формиболю
- •Свербіння талоскіт
- •Фізіологічні основизнеболювання
- •Лекція26.Функції зорової сенсорноїсистеми Вступ
- •Аномалії рефракціїока
- •Акомодаціяока
- •Зіничнийрефлекс
- •Фізіологія сітківкиока
- •Фотохімічні та електричні процеси в сітківці
- •Біполярні клітини та їх роль у проведенні збудження
- •Роль клітин другого функціональногошару
- •–Шар біполярних,гори-зонтальних,амакринових клітин3 –шар гангліозних клітинЧорністрілки–гальмівний
- •Роль третього функціонального шарусітківки
- •Теорії сприйняття кольору,їхдокази
- •Трьохкомпонентна теорія сприйняттякольорів.
- •Докази трьохкомпонентноїтеорії
- •Опонентна теорія сприйняття кольорів(контрасту)
- •Гострота зору.Методи оцінки у клініці.Віковіособливості
- •Подвійністьсітківки
- •Поле зору.Метод визначення.Бінокулярнийзір
- •Адаптація зорової сенсорноїсистеми
- •Провідниковий та кірковий відділи зорової сенсорноїсистеми
- •Лекція27.Слухова сенсорна система.Вестибуляр-на сенсорнасистема
- •Значення слухової сенсорної системи.Характеристика параметрівзвуку
- •Периферичний відділ слухової сенсорноїсистеми
- •Функції зовнішньоговуха:
- •Структурно–функціональна характеристика внутрішньоговуха
- •Проведення звукових коливань до внутрішньоговуха
- •Передача звукових коливань узавитці
- •Функціональна роль органа Корті
- •Теорії сприйняття звуків різноїчастоти
- •“Телефонна”теоріяРезерфорда
- •Провідникові й коркові відділи слухової сенсорноїсистеми
- •Бінауральнийслух
- •Вестибулярна сенсорнасистема Вступ.Характеристика подразників вестибулярного апарата.Порогисприйняття
- •Периферійний відділ вестибулярної сенсорної системи
- •Апаратаампул
- •Додаткові зв’зки вестибулярних ядер з іншимицентрами
- •Реакції організму при подразненні вестибулярнихядер
- •Вестибуло-моторніреакції
- •Адаптація вестибулярної сенсорноїсистеми
- •Лекція28.Смакова сенсорна система.Нюхова сен-сорнасистема
- •Значення смакової сенсорноїсистеми
- •Структурно-функціональна характеристика периферійної частини смакової сенсорноїсистеми
- •Провідниковий та корковий відділи смакової сенсорноїсистеми
- •Пороги смакового відчуття.Адаптація
- •Пороги виникнення смаково-го відчуття,тобто мінімальне сма-кове подразнення,здатне виклика-тивідчуттясмаку.
- •Адаптація смаковоїсистеми
- •Нюхова сенсорнасистема
- •Механізм збудження нюхових рецепторнихклітин
- •Провідниковий та мозковий відділи нюхової сенсорноїсистеми
- •Пороги нюхового відчуття.Адаптація
- •Класифікація умовних і безумовнихрефлексів.
- •6.Інструментальні(оперантні).
- •Умови вироблення умовногорефлексу:
- •Механізм винекнення умовногорефлексу
- •Гальмування умовнихрефлексів
- •Фізіологічний механізмпам‘яті
- •Динаміка розвиткусну
- •Механізми виникненнясну
- •Лекція30.Фізіологічні основи поведінки.Роль потреб,мотивацій таемоцій
- •Основні типи вищої нервовоїдіяльності
- •Особливості вищої нервової діяльностілюдини
- •Емоційнастійкість
- •Функціональна асиметрія півкульмозку
- •Перелік використаноїлітератури Підручники тапосібники
- •Монографії,статті таогляди
- •Загальнийаналізкрові
- •Коагулограма
- •Іншіпоказникикрові
- •Показникисечі
Лекція3.
ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ РЕГУЛЯЦІЇ І САМОРЕГУЛЯЦІЇ ФУНКЦІЙ.НЕРВОВА РЕГУЛЯЦІЯ.РЕФЛЕКТОРНИЙ ПРИНЦИП ДІЯЛЬНОСТІ ЦНС.ФУНКЦІОНАЛЬНА СИСТЕМА ЯК УНІВЕРСАЛЬНИЙ ПРИНЦИПКЕРУВАННЯ.
Відкриттясистемнихзакономірностейудіяльностіживихорганізмівпоказало,щодлявиконанняпевнихфункційвідбуваєтьсявибірковеоб'єднанняйогоокремихорганівтасистеморганів,котрезабезпечуєдо-сягненнякінцевогокорисногопристосувальногорезультату.Такіоб'єднаннябулиназваніП.К.Анохінимфункціональнимисистемами.
Функцiональнасистема–саморегулюючаорганiзацiя,щодинамiчнойвибiрковооб'єднуєЦНСiпе-риферiйнiорганинаосновiнервовихiгуморальнихрегуляцiйдлядосягненнякориснихпристосовнихре-зультатів.
Дещопрозначеннятермiнiв:
саморегулююча–дiєпомимоволiiсвiдомостi,автоматично;
динамiчно–регуляцiямiнлива;
вибiрково–залучаютьсятооднi,тоiншiоргани.ОрганізаціяФСскладаєтьсяз5етапiв(рис.1.1).
Рис.
1.1.Загальна будова функціональної
системи,яка визначає
цілеспрямовану поведінку організму на
осно-ві внутрішньоїпотреби.
I –аферентний синтез: 1 –об-становочна аферентація, 2 –пус-кова аферентація, 3 –мотивація,4
–пам’ять;II –прийняття рішення; III –акцептор результату дії; IV –програма дії(еферентний син-тез):5–поведінковадіяльність;V–результат поведінки; VI –пара-метри результату:6, 9 –зворотна аферентація;VII–метаболізм;VIII
–показники гомеостазу: 7 –гумо-ральні впливи;IX –рецептори: 8 –нервовівпливи.
Аферентнийсинтез(АС)–опрацюванняiнформацiї,тобтосигналiв,щовиникаютьворганізмійна-дходять іззовні.На основiцiєїiнформацiї змiнюється регуляцiя,отже створюється ФС.Багатоплановий потiкiнформацiїможнароздiлитинадекiлькавидiваферентації.
Пускова аферентацiя–зумовлена подразником,який спричиняє змiну регуляцiїiпояву певної вiдповiдi.
Обстановочнааферентацiя–комплекснаiнформацiязнавколишньогосередовища.
Зворотнааферентацiя–сигналиiзвнутрiшньогосередовищадлякомплексноїоцiнкистануорганiзму,атакожiззонпам'ятiдлявиявленняаналогiчнихзавданьвминуломуйдосвiдуїхвирiшення.
Наетапiаферентногосинтезуздiйснюєтьсякомплекснаоцiнкавсiхпотокiвiнформацiї.Пiсляцьогопо-чинаєтьсянаступнийетап.
Прийняттярiшення.Стадіяприйняттярішення–найбільшзагальнеплануваннянапрямкудії.Перш завсе,вирішуєтьсяпитання,«діятичині».Відбуваєтьсязвільненнявідвеликоїкількостіступенівсвободиітакимчиномвиробляєтьсягенеральналініяефекторноїдії.Програмуютьсяголовніпараметрирезульта-тів,якихнеобхіднодосягти.Усецевiдбуваєтьсяувищихмозковихструктурах–здебільшогонарівніасо-ціативнихтапроекційнихполівкори.
Передбаченнямайбутньогорезультату(акцепторрезультатудiї).Створюєтьсямодельрезультату,до якого повинна привести дана дiя.Для досягнення належного результату вiдбувається зпiвставлення головних параметрiв,що програмуються з параметрами в минулому,котрiвиникали в подiбнiй ситуацiї.Отже,по-перше,тутзадiянопам'ять,а,по-друге,–здiйснюєтьсяпрогнозування,тобтостворюютьсяумо-ви для програмування дiяльностiна майбутнє.На цьому етапiважливе приєднання до вищихмозкових
центрівдiяльностігiпоталамусу.Уйогонейронахвiдбуваютьсяпевнiбiохiмiчнiпроцеситаревербераціязбудження.
Еферентнезбудження–певнапослiдовнiстьнервовихкоманд,якiформуютьсявнижчихнервовихцентрахiдосягаютьвиконавчихорганiв–ефекторiв(м'язiв,залоз,внутрiшнiхорганiв).
Зворотна аферентацiя.Здiйснення програми дiї призводить до результату,який оцiнюється ор-ганiзмом за допомогою зворотного зв'язку.Завдяки такому механiзму замикається складна розiмкнена рефлекторнадугавкiльце.Iнформацiяпрореальноодержанийрезультатпорiвнюєтьсязпрогнозом,який закодовановакцепторiрезультатудiї.Утомувипадку,колиодержанийрезультатвiдповiдаєочікуваному,наявнаФСприпиняєсвоєiснування:мети,якубулопоставленопередорганiзмом,досягнуто.
Зворотна аферентацiя завдяки рецепторам робочих органiв виконує важливу роль в оцiнці їх стану:рiвняобмiннихпроцесiв,напрямкуйогокорекцiї,потребвпоживнихречовинах,киснюiт.п.
ФС являє собою тимчасове об'єднання рiзних елементiв нервової системи–вiд рецепторiв до вико-навчихструктур,якевиникаєдлявиконанняконкретногозавдання.Якщокориснийрезультатдосягнено,данаФСбільшенепотрібна.
ПриформуваннiФСзадiяно,якправило,значнукiлькiстьрефлексiв.Такимчином,поведiнкабудуєтьсянезатипомстимул–реакцiя,азапринципомбезперервноїкiльцевоївзаємодiїорганiзмуiсередовища.Будь-яка дiяльнiсть починається зі створення плану й програми даної поведiнкової реакцiї та нейронної моделiмайбутнього результату.При цьому поняття рефлекторної дуги не скасовується,вона органiчно вписуєтьсявкiльце,являючисобоюйогочастину.
Для досягнення корисного пристосувального результату взаємозв'язок між органами повинен носити визначений,направленийхарактер,тобтоорганиповиннівзаємодіятиміжсобоюпопевнихзакономірнос-тях.Такавзаємодіяуфізіологіїназиваєтьсярегуляцією.
Регуляція-це процес зміни діяльності в певному напрямку.Розрізняють чотири видирегуляцій.
Фізичнарегуляція-здійснюєтьсячерезмеханічні,електричні,оптичні,звукові,електромагнітні,те-плові та інші процеси(наприклад,скорочення м'яза,прикріпленого до кістки,або заповнення кров'ю по-рожнинсерця,щопризводитьдорозтягуванняїхстіноктощо).
Гуморальнарегуляціяздійснюєтьсячерезрідкісередовищаорганізмузадопомогоюрізнихбіоло-гічноактивнихречовин.Особливостіцьоговидурегуляції:
маємісцеувсіхорганізмах;
має дифузний(генералізованний)характер,тобто через рідкі середовища речовина може досягати всіхорганівтатканин;
відноснаавтономність;
відноснаспецифічністьзарахуноквибірковоїчутливостіклітин-мішенейдобіологічноактивнихречо-вин,зокремагормонівталікарськихпрепаратів;
повільний розвитокдії;
інертність.
Нервоварегуляціяздійснюєтьсязадопомогоюнервовоїсистемитамаєнаступніособливості:
велику швидкість розвиткудії;
точністьзв'язку;
високуспецифічність-уреакціїбереучастьдетермінованакількістькомпонентів,необхіднихуданиймомент.
Нервово-гуморальнарегуляція.Упроцесіеволюціївідбулосяоб'єднаннянервовоїтагуморальноїрегуляційунервово-гуморальнуформу,колитерміновезалученняорганівупроцесфункціонуванняздій-снюєтьсяшляхомнервовоїрегуляції,тадоповнюєтьсяіпролонгуєтьсягуморальнимичинниками.
Нервова й гуморальна регуляції виконують провідну роль у об'єднанні(інтеграції)складових частин(компонентів)організму в єдине ціле-організм.При цьому вони ніби доповнюють один одного своїми особливостями.
Гуморальний зв'язок має генералізованний характер.Він одночасно реалізується у всьому організмі.Нервовийзв'язокмаєнаправленийхарактер,тобтовіннайбільшвибірковореалізуєтьсяукожномуконк-ретномувипадку,переважнонарівніпевнихкомпонентіворганізму.
Регуляціяфункцій-основазабезпеченняпостійностівнутрішньогосередовищаорганізмутайогоадап-таціїдоумовіснування,щопостійнозмінюються.Вивченнязакономірностейпідтриманняпостійностівну-трішньогосередовищапоказало,щовоноздійснюєтьсязапринципомсаморегуляціїшляхомформуванняфункціональнихсистем.
Саморегуляція-такийвидрегуляції,коливідхиленнярегульованогопараметраєстимуломдляйоговідновлення.Дляздійсненняпринципусаморегуляціїнеобхіднавзаємодіянаступнихкомпонентівфункці-
ональнихсистем:
регульований параметр(об'єкт регуляції,константа);
апаратиконтролю,котріслідкуютьзавідхиленнямданогопараметрапідвпливомзовнішніхтавнут-рішніхчинників;
апаратирегуляції,котрізабезпечуютьнаправленийвпливнадіяльністьорганів,відякихзалежитьві-дновленняпараметра,щовідхилився;
апарати дії-органи та системи органів,зміна діяльності яких відповідно до регуляторних впливів,призводятьдовідновленняпочатковоївеличинипараметра;
зворотняаферентація-несеінформаціювапаратирегуляціїпродосягненняабонедосягненнякори-сногорезультату,провідновленняабоневідновленняпараметра,щовідхилився,донорми.
Центральноюланкоюбудь-якоїфункціональноїсистеми,тобтосистемоутворюючимчинником,єрегу-льованийпараметр,котрийпостійнопідлягаєвпливузовнішніхабовнутрішніхчинників,котріможутьпри-звестидозмінйоговеличини,тобтодовідхиленнявідконстантногорівня,щовідразуоцінюєтьсяапара-тами контролю,які представлені різними рецепторами організму.Інформація про стан регульованого параметра від рецепторів надходить по нервових та гуморальних шляхах в апарати регуляції(нервові центри).У апаратах регуляції відбувається оцінка інформації що надійшла та формування відповідних команддоапаратівдії(ефекторів),змінадіяльностіякихпризводитьдодосягненнякорисногорезультату,тобтодоповерненняпараметра,щовідхилився,доконстантногорівня.Теоріяфункціональнихсистемєважливим інструментом у розумінні закономірностей формування того чи іншого виду пристосувальної діяльності організму та його порушень.При захворюванні людини аналіз компонентів функціональної системидопоможелікарюнайефективнішездійснитипошукпричинзахворювання,локалізаціїтахаракте-рупорушень,намітитишляхикомпенсаціїпорушеноїфункції.Упроцесірозвиткуйстановленняфізіологіяпройшладекількаетапів:емпіричний,анатомо-функціональний,функціональний.Накожномуетапіуви-вченніфізіологічногопроцесуабоявищамаломісцедванапрямки(підходи)-аналітичнийтасистемний.
Аналітичнийнапрямокхарактеризуєтьсявивченнямконкретногопроцесувживомуоб'єкті(органі,тка-ниніабоклітині)яксамостійного,тобтопозазв'язкомзіншимипроцесамивцьомуоб'єкті.Такийнапрямокдаєвсебічнеуявленняпромеханізмиданогопроцесу.
Системний напрямок має мету вивчити конкретний процес у взаємозв'язку з іншими процесами,що протікаютьнарівніорганізмуякєдиногоцілого.
Дляфізіології,якнауки,необхідніобидванапрямки.Нарізнихетапахрозвиткуфізіологіїспіввідношен-няцихнапрямківзмінювалося:наранніхетапахрозвиткуфізіологіїпереважаваналітичнийнапрямок,на пізніших-системний.Длясучасногоетапухарактернеподальшепоглибленняаналітичногопідходу(ви-вчення процесів на клітинному,субклітинному та молекулярному рівнях).Разом з тим,стало звичним вивченняспіввідношенняцихпроцесівзпроцесамицілісногоорганізму.Відкриттясистемнихзакономір-ностейудіяльностіживихорганізмівпоказало,щодлявиконанняпевнихфункційвідбуваєтьсявибірковеоб'єднанняйогоокремихорганівтасистеморганів,котрезабезпечуєдосягненнякінцевогокорисногопри-стосувальногорезультату.Такіоб'єднаннябулиназваніП.К.Анохінимфункціональнимисистемами.
Рефлекс
Головноюрегулюючою(керуючою)ворганiзмiвищихтваринiлюдиниєнервовасистема.Елементарний механiзмїїдiяльностi–РЕФЛЕКС.
Рефлекс(лат.reflexus–повернутийназад,вiдбитий)–виникнення,змінаабоприкороченняфункціона-льноїактивностіорганів,тканинчицілісногоорганiзмуувiдповiдьначутливеподразненняйогореце-пторівзаучастюЦНС.
Приздiйсненнiрефлексувреакцiюзалучаєтьсярефлекторнадуга(шляхзбудження),якамає5функціо-нальнихланок(рис.4.1).
Рецепторнеполе–чутливiнервовiзакiнчення,щосприймаютьподразненняiгенеруютьпотенціалидії(ПД).
Чутливий,аферентний,доцентровийнерв(шлях).
Центр,дезбудженняперемикаєтьсязчутливогошляхунаруховий;уцентрiздiйснюєтьсяопрацюванняiнформацiї,їїiнтегрування,узагальнення,формуєтьсяпам'ять.Центральналанкарефлексуможепослiдовновключатидекiлька інтернейронiв,що з'єднуються мiж собою за допомогою структурно та функціонально органiзованих контактiв–синапсiв.Утакомувипадкурефлексназиваютьполiсинаптичним.Упростiшомувипадкуiмпульсизаферентногошля-хуперемикаютьсянаруховийнейронбезпосередньо.ОскiлькивмежахЦНСрефлекторнадугатакогорефлексумаєтiлькиодинсинапс,томувiнноситьназвумоносинаптичного.Прикладоммоносинаптичногорефлексуєсухожильний(колiнний)рефлекс.
Еферентний,руховий,вiдцентровий
нерв(шлях).лекторнiдуги вегетативних
рефлексiв вiдрiзняються вiд соматичних
тим,що в периферiйнiй ланцiпiсля виходу
з ЦНСєщедодатковийсинапсувегетативнихгангліях.Ефектор,робочий орган,де під впливомiмпульсів збу-дженнягенеруєтьсяспецифiчнийвиденергiї.
Будь-який ефектор,таким чином,з'єднується елементами рефлекторної дуги з вiдповiдним ре-цепторомiзапускається в дiю при подразненнiда-ного рецептора.Поняття про рефлекс було введено в серединi 16столiття французським вченимРене Декар-том.
Рис.4.1.Дугавегетативного(справа)тасоматичного(зліва)рефлексів.
1–рецептори,2–аферентнінейрони,3–вставнінейрони(центр),4–еферентнінейрони,5-ефектори.
Уведення цього поняття відiграло важливу роль у розвитку фiзiологiї,дозволило пояснити причину реакцiй ор-ганiзму,вивчити їх механiзмiпоказати,що в основiтаких реакцiй закладено принцип детермiнiзму(тобто принциппричинно-наслiдковихвiдносин).
Вiд часiв Декарта подiбнiреакцiї вважались машиноподiбними,якiзабезпечують автоматизовану вiдповiдьорганiзмунаподразненнярецептора.Однакподiбнiавтоматизованiреакцiїмаютьмiсцелишепривиникненнiелементарнихпростихрефлексiв,якiможутьздiйснюватисязаучастюобмеженихланокЦНС.Якправило,рефлекторнiреакцiїорганiзмуєнабагатоскладнiшимийпроходятьзаучастюбагатьохланок(рiвнів)ЦНСiбагатьохефекторiв.
У розвитку рефлекторної теорiї надзвичайно важливий внесок був зробленийI.М.Сєченовим,який поширив по-няттярефлекторнихактiвнавсiхарактеристикиповедiнкилюдини,утомучислiйнаїїпсихiчнiпрояви.I.М.Сєченовим(1897)булозапочаткованотакожпоняттянегативногозворотногозв'язку.
Спрощене розумiння рефлексу як механiзму,що закiнчується унiтарною рефлекторною дiєю,по сутi «зупиняло»розумiння динамiки розвитку поведiнки органiзму й не повнiстю розкривало пристосувальне значення рефлексiв.ВченняпроумовнийрефлексI.П.Павловадозволилозробитисуттєвийкроквпередурозвиткурефлекторноїтеорiїiпiзнаннямеханiзмiврефлекторноїдiї.
