2.2 Визначення маси вологи, яка випаровується з деревини в процесі сушіння

Маса вологи, яка випаровує ця з 1 м³ деревини, визначаєця за такою формулою:

Де: - базисна (умовна) густина деревини, кг/м³ (див. додаток 7); - відповідно початкова і кінцева вологість матеріалу, що висушується ,%

Маса вологи, яка випаровує ця за один обіг камери, визначається за такою формулою:

Маса вологи, що випаровує ця з деревини за секунду, визначаєця за такою формулою:

М_с= ,

Де: - тривалість процесу сушіння розрахункового матеріалу без врахування тривалості початкового прогрівання та кінцевої вологотеплооброблення, визначається за такою формулою:

Де: - тривалість волого оброблення, год (див. додаток 8).

Тривалість процесу початкового прогрівання приблизно приймається: для хвойних порід -1,5 год. На кожен сантиметр товщини розрахункового матеріалу;для м'яких листяних порід тривалість процесу нагрівання збільшує ця на25%; для пиломатеріалів з твердих листяних порід збільшують на 50%

Маса вологи, яка випаровує ця в камері, визначається за такою формулою:

M_p=M_c k кг/с,

кг/с

Де: k- коефіцієнт нерівномірності сушіння, при сушінні вологим повітрям приймається: при

2.3 Вибір режиму процесу сушіння

2.4 Визначення параметрів агента сушіння перед входом у штабель

За вибраним режимом процесу сушіння призначають розрахункову температуру l₁ та відносну вологість повітря ₁. Для розрахунку параметрів повітря при вході у штабель приймаємо параметри режиму процесу сушіння за середнім ступенем режиму.

Вологовміст d₁, ентальпію l₁ густину p₁ та приведений питомий об'єм V₁ визначають за ld-діаграмою (див. додаток37). Якщо знайдена точка ld-діаграмі виходить за межі діаграми, то параметри повітря обчислюють за допомогою формул:

Вологовміст d₁ визначається за такою формулою:

d₁=622

де: - парціальний тиск водяної пари,llа; P_а – атмосферний тиск повітря ( P_а=1 бар-10⁵ Па)

Етнальпію повітря l₁ визначаємо за такою формулою:

l₁=1,0 l₁ d₁(1,93 l₁+2490) кДж/кг

Густина повітря визначається за такою формулою:

Де: - температура агента сушіння в градусах Кельвіна,

Приведений питомий об'єм визначається за такою формулою:

2.5 Визначення об'єму і маси циркуляційного агента сушіння

Об'єм циркуляційного агента сушіння у камері визначають за такою формулою:

V_ц= ,

Де: розрахункова або задана швидкість руху агента сушіння через штабель м/с: живий перетин штабеля (вільна площадь штабеля перпендикулярно напрямку руху агента сушіння),м²: С коефіцієнт використання повітряного потоку.

У камерах з поперечною циркуляцією агента сушіння живий перетин штабеля визначається за такою формулою:

F_ж.п.шт – b h (1-

Де: b , h відповідно ширина та висота штабеля,м: - коефіцієнт заповнення штабеля по висоті і ширині штабеля.

Маса циркуляційного агента сушіння на1 кг випаровування вологи визначається формулою:

M_ц=

2.7 Визначення об'єму свіжого і відпрацьованого агента сушіння і розрахунок припливно-витяжних каналів

Маса свіжого і відпрацьованого агента сушіння на 1 кг випаруваної вологи визначається за такою формулою:

Де: вологовміст свіжого повітря. Якщо повітря надходить з теплого приміщення, то =10-12 г/кг, якщо з навколишнього середовища, то влітку -10-12 г/кг, взимку -2-3 г/кг.

Об'єм свіжого повітря визначається за такою формулою:

V₀=m₀ M_p V_пр м³/с

Де: V_пр приведений питомий об'єм свіжого повітря(V_пр =0,87 м³/кг)

Об'єм відпрацьованого повітря визначається за такою формулою:

V_відпр. = m₀ M_p V_пр2 м³/с

Розрахунок припливно-витяжних каналів. Площа поперечно перетину припливного каналу визначається за такою формулою:

,

Де: - швидкість повітря у припливному каналі (приймається

Площу поперечного перетину витяжного каналу визначається за такою формулою:

Оскільки перетини каналів можуть бути квадратні, прямокутні або круглі, тому необхідно визначити діаметр або відповідні сторони перетину каналу. У випадку реверсивної циркуляції агента сушіння в камері приймається більший перетин.