Уманський державний педагогічний Університет ім. Павла Тичини Інститут Економіки та бізнес освіти

Кафедра економіки та соціально-поведінкових наук

«Творча і не творча діяльність»

Виконав: студент 16 групи Економічного факультету Бондаренко Андрій Олександрович Перевірив: доцент, К.С.Н. Бержанір Анатолій Леонідович

Умань 2015

Зміст

1. Вступ

2. Розділ І:Творча діяльність

3. Розділ ІІ: Етапи та структура творчого процесу

4. Висновок

5. Список використаних джерел та літератури

1. Вступ

Проблематика творчості, свободи, культури у їхньому діалектичному зв’язку - один з основних актуалітетів сучасної суспільної теорії і практики, основа сві-тоглядних та культурно-історичних транс­формацій. На порозі нового тисячо-ліття ці феномени користуються винятковою увагою представників найрізнома-нітніших галузей наукового знання - філософії та соціології, політичної та еко-номічної науки, культурології, етики та психології, наукознавства та мене-джменту. Тому актуальність теми дослідження не викликає заперечень.

Мета нашої наукової розвідки - проаналізувати діалектичну взаємодію між культурою, творчіс­тю, свободою, яка репрезентується у культуротворчості, яка, у свою чергу, втілює внутрішню свободу людини у зовнішньому світі.

Феномен свободи вченими розглядається у різноманітних ракурсах – онтологі-чному, гносеоло­гічному, соціологічному, етичному, культурологічному тощо. Свобода доступна будь-якій людині неза­лежно від статі, віку, інтелекту, культури, середовища проживання, оскільки вона закладена в самій природі людини. Свобода не існує в дійсності в тому сенсі, в якому існує річ; свобода - це абстракція, поняття, категорія. Історія людства є тому підтвердженням, виступаючи своєрідною драмою свободи. Свобода лежить в основі людського буття. На думку М.Бердяєва, свобода є не лише метою життя, свобода - це основа і початок цього життя. Наявність значного масиву праць, присвячених феномену свободу, дає можливість не зупинятися докладно на аналізі цього феномена.

Відчуття свободи існує в людині як її невід’ємна складова, внутрішня потреба яка трактується як можливість діяти і творити. Свобода для людини є вищою цінністю після життя, а все життя - вільна творчість. Прагнення закріпити свою свободу є мотивом творчості. Творчість - найбільш знаковий прояв внутрішньої свободи особистості. Відтак, творчість, як і свобода, іманентно властиві особистості. Визначень поняття "творчість" існує не менше, ніж визначень поняття "свобода". Творчість - це шлях, що веде до реалізації свободи. Бажання людини творити знаменує утвердження власної свободи.