Полтавська область

Р у ч к и Гадяцького району

Як парубок украв собі наречену

до одн'і'йейі прейшоў сватат' // а вона заначитʹ ни согласна за його п’іти зам'іж / ни уважа вона його / от // а йому каже шо мине ни удайут' за теби // а в’ін каже ну йа тебе давай укра́ду // укра́д' / а йаґже ти? // а от вийдиш п’ід вербу стане^иш / шо тоб’і у вузилок найважн'іше воз'миш / а потом вони посл'і і те поодайут' шо нада // стойатимеш п’ід вербойу і йа ўдосв'іта к’ін'ми п’ідйіду/ заберу тебе і ўс'о// ото йа так шчитай укра­ду // ну й харашо // ну і заначит' вона ўв’ійшла до дому ў хату ж // сидитʹ у нейі баба стара / така згорблена така/ така стара / стара / чи то бат'кова мати / чи материна // ну й вона пита / бабо ви ни согласн'і п’іти п’ід вербу / п’ід оту стат'/ нихай в’ін прийіде та ўкраде// согласна // ну шо к баб’і найнужн'іше / клоч’:а у́зол наўйазала і вир'адила ту бабу// стойіт' та баба п’ід вербойу// ос' в’ін йіде // ти ўже тут?// скорен'ко ж каже сʹідай бо ўже скоро розвиднʹатимецʹ:а // вона живен'ко з тим узлом сʹіла / з тим клочʹ:ам / йідут'// а в’ін / от интиресно йа тибе ўкраў та йакосʹ / чудно // а вона каже / йак повиднʹіша / то шче почудн'іша // ну в’ін же значитʹ ни догадаўс'а/ ув’із йійі ў дв’ір // а воно розвидн'айецʹ:а// йак гл'ануў / г’і // ступай/ каже / шоб йа тебе ни бачиў // шо ти / каже / сʹуди в’із/ а в’ітʹ:іл' п’ішки йтиму// одвези там / де й браў// ну шо ж в’ін мусʹіў обратно ж обиртат' цʹі кон'і і везти до т'ійейі верби ж де в’ін браў йейі//

Записав 1970 р. А.М. Залеський від Г.Д. Сасько, 32 р., освіта I кл.

Текстовий блок № 5

Харківська область

Олександрівка Л о з і в с ь к о г о району

Спогад про минуле

жизн'а мойа була дуже плоха́ // виĭшла йа зам 'іж / тоже / у с'імйу у б’ідну/ набралас'а гор'а // прожила йа за ним ус'ого т’іки пйатнац'ат' рок'іў / осталасʹ із д'іт'ми / осталос' у мене четверо д'ітеĭ // у колхоз'і тоже робила дуже // було нас чотирʹі сестр'і ўс'і померли // буў один брат/ і тоĭ умер // мама умерла // отца йа свого і не знайу / бо йа осталасʹ од отца було м'інʹі шʹіст' рокʹіў усʹого // п’ідн'аўс'а колхоз / поробила йа ўже до пйадес'ати вос'ім год// пйадес'ат восʹім год було йа зачала стройіц'а// тод'і ўже на роботу не пʹішла // а так ото помагала де там/ чи на город'і/ чи шо// ну а с'ічас нʹічого не памагайу/ бо здороўйа плохе та ĭ б’ілш н'ічого // ромашку вирошчували/ не можем сказатʹ дл'а чого вона // зривали цвʹіточки / сушили он на школ'і йійі/ а потом уже ўнестожили/ зачали садит' б’ілше/ шо нам нада // горот харошиĭ дбали ми / ўже йак не стали на степ ходит' // горот харошиĭ вирашчували // возили продават' городину / капусту/ тамечка/ ну ўсе вобшим/ шо роди­ло/ те ĭ возили // помадори / угурц'і на свалку возили / здавали // була йа з б’ідного класу / мати була ўдова // нас було ў матер'і пйатеро // поросли / п’ішли по наĭмах // служила йа у таўричан / у тих прокл'ати^ех // доставалос'а добре // було устаниш/ хаз'аĭка ше спит' // а ти ĭ корову подойіш / ĭ топиш / ĭ прибирайіш / ĭ ўсе робиш // ўстала/ а шо ти шче оте та оте не зробила // оĭ т'от'у / йа забулас' / або н'іколи було / абошо // бувало так / ў одних і ничого було / а ў других було / хот'би вони були ĭ не д'іждали / шчоб вони нашим трудом сплат'ірували //

Записала 1965 р. Л.Р. Кузьменко від К.М. Шхайлеяко, 74 р., ма­лописьменної.