Структура криміналістичної характеристики злочинів.

Як і будь-яка система, криміналістична характеристика складається з взаємопов'язаних складових елементів. Криміналістичний аспект характеристики злочинів підпорядкований завданням доказування по кримінальній справі, тому структура криміналістичної характеристики будується на обставинах, які входять у предмет доказування (ст. 64 КПК України) і елементах складу злочину, передбачених відповідними статтями КК України.

Криміналістична характеристика злочинів розглядається як система, що складається з елементів, які включають у себе компоненти:

- особа злочинця, яка характеризується фізичними, соціально-демографічними даними; категорії посадових матеріально відповідальних та інших осіб, які можуть бути причетними до злочину; чинники, що мали вплив на формування і здійснення злочинної мети, створення злочинної групи, розподіл ролей між співучасниками тощо;

- способи вчинення злочинів (пошук відповідних знарядь злочину, заходи щодо створення залишку сировини, готової продукції, резерву грошових коштів та ін.); способи вчинення злочину (ненасильницькі дії, заходи щодо заволодіння майном, його вилучення, збуту, реалізації); способи приховування злочину, маскування злочинних дій;

- особа потерпілого (демографічні дані, відомості про спосіб життя, риси характеру, звички, зв'язки і стосунки, ознаки ві-ктимності тощо);

- предмет посягання: грошові кошти, цінні папери, матеріальні цінності у вигляді сировини, палива, матеріалів, напівфабрикатів, готових виробів з урахуванням їх споживчої цінності, які можуть бути віднесені до різних джерел посягання (підзвітні цінності, невраховані цінності, створені при їх виробництві за рахунок надлишку, який надійшов зі сторони, від співучасників, майно, приховане від оподаткування);

- типова "слідова картина" злочину: місце як частина матеріального середовища, що включає, окрім приміщення та ділянки місцевості, сукупність різних предметів.

Джерелами інформації при побудові криміналістичної характеристики злочинів є:

- люди (потерпілі, підозрювані, обвинувачені, засуджені, спеціалісти, працівники правоохоронних органів тощо);

- документи (письмові, графічні, статистичні, звукові, фото- та відеоматеріали).

Методи які використовуються при побудові криміналістичної характеристики злочинів:

- метод спостереження;

- метод опитування;

- документальний метод;

- метод експертних оцінок;

- метод оцінки та аналізу результатів дослідження;

- біографічний метод;

- метод вивчення колективів і груп.

3.2 Загальне коло обставин, що підлягають доказуванню в будь-яких кримінальних справах, регламентоване статтями 64 та 23 Кримінально-процесуального кодексу України. Поряд із цим кримінальний закон вказує на істотні ознаки в окремих складах злочинів. Тому залежно від категорії злочинів коло обставин, що підлягають доказуванню, може бути розширено, що, власне, здійснюється в рамках криміналістичних методик розслідування окремих видів злочинів. Такі науковці як І. О. Возгрін, Є.П. Іщенко, М.О. Селиванов, О.О. Топорков, В. В. Тищенко, В. Ю. Шепітько та багато інших одностайно наголошують на необхідності розгляду обставин як окремого елемента структури криміналістичних методик розслідування. Однак, деякі криміналісти висловлюють і протилежну думку: як стверджує Р. С. Бєлкін, правильно сформульована криміналістична характеристика повинна органічно вміщувати перелік обставин, які підлягають доказуванню.

Методико-криміналістичне значення таких обставин полягає в тому, що вони надають розслідуванню потрібної цілеспрямованості від самого його початку, забезпечують розслідуванню необхідну повноту та всебічність (зумовлюють проміжні та кінцеві завдання розслідування, версії, засоби та прийоми розслідування). При цьому обставини, що підлягають установленню, порівняно з криміналістичною характеристикою, зумовлюють і предмет доказування. Тому для розв'язання в процесі розслідування питань не лише криміналістичного, а й кримінально-правого та процесуального характеру, обставини, що підлягають доказуванню, частіше розглядають як складовий елемент окремої криміналістичної методики.

У теорії криміналістики при розробленні криміналістичної методики розслідування окремого виду злочинів можна навести багато підходів до систематизації обставин, що підлягають установленню, зокрема: а) систематизація за елементами кримінального складу злочину; б) систематизація за загальними елементами кримінально-процесуального предмета доказування (ст. 64 та 24 КПК України); в) застосування системно-діяльнісного підходу (обставини щодо події, суб'єкта, об'єкта, наслідків). Під час формування системи таких обставин у процесі розроблення окремої криміналістичної методики не припускається їх невмотивований (безсистемний) виклад. Слід також пам'ятати, що повне розслідування злочинів вимагає встановлення всіх обставин злочинної події в необхідному обсязі, хронологічній послідовності, зі зв'язками та композиціями складових події. Тому система обставин, що підлягають установленню, повинна бути максимально змістовною.