- •Тема № 1. Предмет, система та значення курсу "Судові та правоохоронні органи України"
- •Тема № 2. Судова влада в Україні. Правосуддя та судочинство.
- •Тема 3. Судова система україни. Суди загальної юрисдикції
- •Тема 4. Конституційний суд україни.
- •Тема 6. Органи та установи юстиції в Україні
- •Міністерство юстиції України
- •4. Мін’юст відповідно до покладених на нього завдань:
- •Органи, що координуються через Міністра юстиції
- •Тема 7. Адвокатура україни
- •Перелік питань для іспиту
- •Список використаних джерел
- •Тематика рефератів
Національний університет біоресурсів і природокористування України
СУДОВІ ТА ПРАВООХОРОННІ
ОРГАНИ УКРАЇНИ
(опорний конспект лекцій)
Київ
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Головна мета викладання навчальної дисципліни «Судові та правоохоронні органи України» - отримання студентами знань, які необхідні як для більш глибокого засвоєння інших правових дисциплін, так і для успішного здійснення професійної діяльності юриста-практика. Вивчення даної дисципліни дозволяє засвоїти основні, базові дані про організацію та головні завдання суду, прокуратури, органів юстиції, внутрішніх справ, адвокатури, а також про їх взаємодії один з одним. У межах цієї дисципліни головна увага приділяється характеристиці судової влади, в тому числі з'ясуванню її сутності, принципів, форм реалізації.
У констпекті розглядається система і структура судових і правоохоронних органів України, їх місце і роль в системі державних органів, історія становлення, правове регулювання їх діяльності, перспективи їх розвитку, функціонування в правовій державі. Правоохоронні органи в правовій державі повинні забезпечити дотримання законності і стан правопорядку у всіх сферах суспільного життя. Однією з головних ознак правової держави є дійова судова влада. Основне призначення якої - судовий захист законних прав та інтересів держави, особи і господарюючих суб’єктів різних форм власності.
Тема № 1. Предмет, система та значення курсу "Судові та правоохоронні органи України"
Основні поняття курсу «Судові та правоохоронні органи України».
Правоохоронна діяльність, її основні ознаки та напрямки діяльності.
Поняття правоохоронного органу.
Види правоохоронних органів та їх повноваження.
Законодавчі джерела курсу, їх класифікація.
Предмет вивчення курсу СПО включає дані про державні органи, що виконують правоохоронну діяльність та інші недержавні інституції, які покликані сприяти такого роду діяльності. До предмету курсу “Судові і правоохоронні органи України” входять завдання, система, принципи організації і діяльності, функції, структура судових і правоохоронних органів України. Завданням курсу є ознайомлення з основами діяльності судових і правоохоронних органів з метою формування в них понять про систему цих органів, їх завдання і функції. Завданням судових і правоохоронних органів є охорона від посягань на права і законні інтереси фізичних і юридичних осіб, суспільного і державного ладу, всіх форм власності.
Дисципліна «Судові та правоохоронні органи України» вивчає основи організації, функції і завдання діяльності судових та правоохоронних органів, їхню взаємодію між собою і іншими органами держави, а також кадрове забезпечення їхньої діяльності.
Курс “Судові і правоохоронні органи України” тісно пов’язаний з іншими правовими науками. В першу чергу до таких навчальних дисциплін необхідно віднести “Теорію держави і права”, “Історію держави і права України” та “Історію держави і права зарубіжних країн”. Адже, вивчення теоретичних питань організації і діяльності суду, органів прокуратури, юстиції, внутрішніх справ, адвокатури потребує знань загальнотеоретичних й історичних підходів при їх висвітлені, а також уміння бачити конкретні правові явища не виокремлено, а в гармонічному розвитку суспільних відносин та порядок врегулювання їх нормами права. Важливо знати сучасні наукові напрацювання в сфері правоохоронної діяльності, а також вміло використовувати ті надбання, що були накопичені нашими попередниками. Саме такі знання можуть бути отримані при вивченні теорії держави і права, вітчизняної й зарубіжної історії держави і права.
Правоохоронна діяльність: її ознаки, поняття та завдання
Правоохоронна діяльність — це така державна діяльність, яка здійснюється з метою охорони права спеціально уповноваженими органами шляхом застосування юридичних заходів впливу із суворим дотриманням встановленого законом порядку.
Існують наступні ознаки правоохоронної діяльності:
правоохоронна діяльність реалізується у певному порядку, встановленому законом;
така діяльність може здійснюватися не будь-яким способом, а лише за допомогою застосування юридичних заходів впливу;
юридичні заходи впливу повинні строго відповідати розпорядженням закону;
правоохоронна діяльність реалізується в установленому законом порядку, з дотриманням певних процедур;
правоохоронні органи у своїй діяльності в більшій частині реалізують заходи спеціального характеру, які безпосередньо впливають на правопорушників,
обов'язковість рішень та дій правоохоронних органів, їх посадових осіб, прийнятих у межах їх компетенції та відповідно до закону;
можливість безперешкодно оскаржити ці рішення в установленому законом порядку;
встановлена законом відповідальність посадових осіб правоохоронних органів за заподіяну шкоду і компенсація завданих збитків
До завдань правоохоронної діяльності належить захист:
- встановленого Конституцією України суспільного ладу держави;
- прав і законних інтересів громадян, підприємств, організацій, установ, суб’єктів усіх форм власності;
- суверенітету та територіальної цілісності України.
Особливе місце серед завдань правоохоронної діяльності посідає захист прав і свобод людини, її життя, здоров’я, честі, гідності, недоторканності та безпеки.
Правоохоронна діяльність складається з кількох напрямків, кожний з яких має специфічні завдання і здійснюється властивими тільки йому певними методами. Такими напрямами є: здійснення правосуддя; прокурорський нагляд; досудове розслідування; здійснення захисту у кримінальних справах і подання іншої правової допомоги; охорона громадського порядку й безпеки громадян; боротьба зі злочинністю та ін. Основним напрямом правоохоронної діяльності, безперечно, є здійснення правосуддя, якому належить найважливіше місце в забезпеченні охорони прав і свобод громадян. Інші напрями певною мірою підпорядковуються меті й завданням здійснення правосуддя, сприяють його виконанню
Правоохоронні органи – це державні (недержавні) органи, що здійснюють державні і недержавні функції контролю, нагляду, досудового слідства, охорону і захист усіх форм власності, охорону природи, охорону прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина інші правоохоронні функції.
Ознаки правоохоронного органу: а) їх правоохоронна діяльність має певну спеціалізацію та є єдиним напрямом діяльності; б) вони створюються і діють на підставі Конституції і законів України; в) мають державно-владні повноваження для виконання своїх обов'язків; г) мають можливість застосовувати засоби державного примусу до правопорушників; д) застосовують інші передбачені законом види обмежень; е) мають відносну самостійність, власну структуру, деякі інші особливості по відношенню до інших державних органів; є) безпосередньо займаються попередженням правопорушень; ж) можуть бути державними і недержавними.
Державні правоохоронні органи: а) прокуратури; б) внутрішніх справ; в) служби безпеки; г) митні служби; д) охорони державного кордону; е) державної податкової служби; є) виконання покарань; ж) державної контрольно-ревізійної служби; з) рибоохорони; і) державної лісової охорони; к) інші, які здійснюють правозастосовчі або правоохоронні функції.
Недержавні правоохоронні органи: а) правоохоронні органи місцевого самоврядування; б) корпорації, фірми, бюро, інші організації, що надають правоохоронні послуги усім зацікавленим державним та приватним закладам, організаціям і окремим особам; в) внутрішні "служби безпеки", що створюються промисловими компаніями, фірмами та підприємницькими товариствами; г) організації по охороні комерційної та службової таємниць; д) структури для забезпечення діяльності в умовах конкуренції; е) фізичні і юридичні особи по здійсненню окремих видів охоронних функцій.
До системи правоохоронної діяльності належать такі напрями:
а) діяльність із забезпечення охорони учасників кримінального судочинства;
б) діяльність органів прокуратури;
в) діяльність із виявлення, запобігання та розслідування злочинів;
г) діяльність із захисту державної (національної) безпеки, державного кордону й охорони правопорядку.
Зазначені функції спрямовані на досягнення конкретних результатів, зокрема, усунення порушень норм Конституції України, справедливий розгляд й вирішення цивільних і кримінальних справ, забезпечення нормальної діяльності судів, виявлення й усунення порушень законності в діяльності державних інституцій та приватних осіб, а також надання кваліфікованої юридичної допомоги та інших юридичних послуг. Здійснення цих функцій спрямоване на виконання загальних завдань правоохоронної діяльності.
Названі функції є взаємозалежними і взаємопов’язаними між собою і, власне, у багатьох випадках доповнюють одна одну. Прикладом такої взаємозалежності може слугувати здійснення правосуддя по конкретній кримінальній справі яке потребує насамперед здійснення по такій справі досудового слідства відповідними органами досудового слідства. У наступних розділах сфера дії окреслених функцій буде розглянута більш детальніше.
Система законодавчих і інших нормативно-правових актів, що регулюють організацію та діяльність правоохоронних органів
Виходячи із положень теорії держави і права правові акти, що регулюють організацію і діяльність правоохоронних органів в залежності від їхнього змісту можна виокремити в такі групи нормативно-правових актів:
законодавчі акти про загальні засади діяльності правоохоронних органів;
законодавство про судову владу, правосуддя, суди і суддів;
законодавство, що регулює прокурорську діяльність;
законодавство про організацію виявлення і розслідування злочинів;
законодавство про організаційне забезпечення діяльності судів і органів, що його здійснюють;
законодавство про організацію юридичної допомоги.
