4.2. Інформаційно - повідомлювальний метод:

Будова туби та її різновиди

Будова туби

• Раструб

• Основна трубка

• Трубка першого вентиля

• Трубка другого вентиля

• Трубка третього вентиля

• Вентильний механізм

• Клапан виводу конденсату

• Мундрора

• Мундштук.

Туба має великі розміри. Її трубка вдвічі довша трубки тенорового тромбона.

В духовому оркестрі використовують два види туб: туба мі-бемоль або Ec (малий) – виконує партію першого баса і туба сі-бемоль або Б (великий) – виконує партію другого баса.

Обидва баси – інструменти нетранспонуючі, партії їх нотуються в басовому ключі та відповідають дійсному звучанню. Вони виконують дуже важливу оркестрову функцію – це нижні голоси оркестру, які створюють його гармонічну основу і в залежності від фактури можуть звучати в октаву або в унісон, рідко в інші інтервали. Їм доручаються і мелодії басового регістру.

Діапазон малого басу Es-I – від «фа» контроктави до «мі-бемоль» першої октави.

Діапазон великого басу B – II – від «мі-бемоль» контроктави до «сі-бемоль» малої октави.

Найбільш розповсюджений (робочий діапазон): від «фа» контроктави до «ре» малої октави.

Четвертий вентель, чи квартвентель, дає можливість видобувати ще й малу терцію нижче, тобто звук до субконтроктави.

Туба має три-чотири вентилі, три з яких при одночасному вмиканні понижують натуральний звукоряд на три тони. Четвертий – квартвентель, - понижую увесь звукоряд інструмента на чисту кварту, однак практично ним користуються тільки для видобування кількох найнижчих звуків. На деяких інструментах, іноді, для корегування висоти звуку, використовують п’ятий вентиль, який понижає звук на три четверті (3_/4) тона.

Низький регістр інструмента має повний, дещо вібруючий звук. Середній регістр характеризується красивим і, разом з тим, сильним звуком. На sforzando звучання інструмента нагадує звуки дзвону. Верхній регістр важкий для виконавця. Тембр здавлений, дещо схожий на валторновий, але з нестійкою інтонацією. В технічних можливостях туба поступається іншим вентильним інструментам.

Залежно від форми інструменту вирізняють баси гелікони, сузафони і туби. Туба порівняно з геліконом і сузафоном має більш густий, м’який і компактний тембр звуку, а також може мати не 3, а 4 вентеля, технічно рухливіший, але не такий як інші музичні інструменти родини саксгорнів.

Сузафон (Гелікон) (від грец. έλικας - кручений, англ. sousaphone, по імені майстра en:John Philip Sousa) - інструмент, сконструйований таким чином, що виконавець одягає його на шию, спираючи на праве плече. Розтруб інструменту при цьому здіймається над головою музиканта. На цьому інструменті можна грати, крокуючи, завдяки чому він широко використовується у військових оркестрах.

Інколи туба вживається і в джазових оркестрах, особливо для гри на вулицях. Звідси протиставлення мідного басу (brass bass) та струнного басу (string bass), тобто контрабасу.

Метод демонстрації:

Педагог - практикант демонструє видобування звуків хроматичного звукоряду на тубі.

Туба є складним інструментом для виконавців. Тубісти невисокого класу, як правило, вміють грати на тубі лише staccato, що прийнятно лише для басу маршової музиці, в той час як штрих legato, в якому досягається повний красивий звук потребує від виконавця високої майстерності.