Майстерня гуманності Творче мислення і сучасні методи його формування у школярів за досвідом Шалви Амонашвілі Шалва Амонашвілі: «Кожен із вас – промінчик сонця»

Дитинство – це ніби «кошик допомоги», з якого ми черпаємо знання і вміння протягом усього життя. Як наповнити цей кошик, не пошкодивши жодної грані тендітної дитячої душі? Як привити паростки любові, мудрості, людяності? Багаторічний досвід видатного грузинського педагога Шалви Олександровича Амонашвілі став у нагоді вчителям миколаївської загальноосвітньої школи № 57. Шалва Амонашвілі – один із педагогів-новаторів, подвижник гуманної педагогіки, який оголосив педагогіку співпраці. Міжнародна Асоціація Дитячих Фондів нагородила його почесною золотою медаллю імені Л.М. Толстого. І це далеко не єдина нагорода, найпочеснішою з яких Шалва Олександрович вважає… вдячні очі дітей. Назви авторських уроків Шалви Олександровича говорять самі за себе: уроки любові, мудрості, терпіння, захоплення. Спираючись в основному на творчість, вони дають поштовх до розкриття особистості. «Діти люблять труднощі, тому треба випереджати події, щоб стати для них справді помічником», - говорить Амонашвілі і пропонує учням завдання, які примушують замислитися навіть дорослих глядачів. А діти через кілька хвилин уже мають відповіді і тихенько нашіптують їх своєму вчителю. Переконаний, що «за допомогою дорослого дитина стає більш розумною», Амонашвілі дає домашні завдання не дітям, а для спільного виконання з батьками. Тому що у становленні особистості масштабну роль відіграють саме батьки. А тим, хто прагне виховати гуманну дитину, Шалва Олександрович радить: «Мами повинні любити своїх дітей духовно. Не тваринною любов’ю, а саме духовною. Вони мають вірити, що діти – це прибульці, а не їхня власність».

Батькам також варто прислухатися до принципів гуманної педагогіки, якими керується Шалва Амонашвілі: • Олюднювати середовище навколо дитини. • Виявляти творче терпіння. • Приймати дитину такою, яка вона є. • Наповнитись оптимізмом у ставленні до дитини. На запитання, чи відрізняється чимось українська освіта від освіти Росії чи Грузії, Шалва Олександрович відповів: «Відмінністю є те, що ви маєте таких видатних педагогів, як В. Сухомлинський, А. Макаренко, К.Ушинський. Адже освіта потребує національного духу, національної культури».  Із висловлювань Шалви Амонашвілі: • Дитинство як двигун, рухає нами; ніби коріння, живить життя. • Учитель – сівач: сіє добре, прекрасне і відправляє у світ, не дочекавшись урожаю. • Хто піклується, той світиться. • Якщо книга виходить – потрібен читач. Створити образ себе самого – це необхідність. • У дитині закладена пристрасть до мудрої свободи. • Хто виховує себе, той виховує інших. • Любов – це істина. Радість – особлива мудрість. Ласка – частина правди. • Кожен із вас – промінчик сонця. • Я дам дітям лише одне, але так, що все інше вони відкриють самі. • Сльози змінюють дух, якщо вони пролиті вчасно. • Діти – безмежність буття. • В общении с ребёнком нужна не речь, а доброречия, мудроречия (рос.)