Ротові залози

Ротові залози, glandulae oris - поділяються на великі й малі слинні залози, glandulae salivaria majores et minores великих слинних залоз відносять:

привушну залозу, glandula parotidea;

підщелепну залозу, glandula submandibularis^-,

під’язикову залозу, glandula sublingualis.

1. Привушна залоза, glandula parotidea - найбільша. Вона розташована у привушно-жувальній ділянці на гілці нижньої щелепи, жуваль­ному м’язі та защелепній ямці. Має трикутну форму, верхній край її досягає скроневої дуги та зовнішнього слухового проходу; задній - доходить до соско­подібного відростка та груднинно-ключично-соскового м’яза; знизу - досягає кута нижньої щелепи. Зовні привушна залоза покрита привушною фасцією, fascia parotidea.

Привушна залоза складається з окремих часточок, які мають вивідні про­токи і, об’єднуючись, утворюють міжчасточкові протоки, а ті, в свою чергу, поєднуючись, формують загальну привушну протоку, ductus parotideus.

Привушна протока розміщена над т. masseter та т. bucinator паралельно скроневій дузі на 1 см нижче від неї. Протока проходить крізь щічний м’яз і від­кривається на рівні другого верхнього кутнього зуба.

У паренхімі привушної залози проходять гілки лицевого нерва, що треба враховувати у хірургічній практиці, оскільки вони можуть бути ушкоджені при операціях у з’вязку з гнійними паротитами, пухлинами.

2. Підщелепна залоза, glandula submandibularis - розташо­вана в підщелепному

трикутнику, має овоїдну форму, складається із 10-12 час­точок. Зовні оточена капсулою, утвореною поверхневим листком власної фасції шиї. Вивідна протока підщелепної залози проходить під слизовою оболонкою дна ротової порожнини та відкривається на під’язиковому сосочку, caruncula sublingualis,разом з протокою під’язикової залози.

2. Під’язикова залоза, glandula sublingualis - розташована під язиком на щелепно-

під’язиковому м’язі й покрита тонкою фасціальною капсулою. Вивідна протока залози відкривається на під’язиковій складці 10-12 дрібними отворами.

До малих слинних залоз, glandulae salivariae minores, ротової порожни­ни належать губні, щічні, язикові, піднебінні та кутні залози. Вони розта­шовані в слизовій оболонці ротової порожнини і тут же відкриваються протоками. Всі великі та малі залози виділяють рідину - слину, saliva, яка зволожує слизову оболонку ротової порожнини та змочує їжу підчас жування. У слині міститься фермент амілаза, який діє на вуглеводи їжі і перетворює крохмаль у глюкозу. Таким чином, процес травлення почи­нається у ротовій порожнині.

ЗУБИ

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Зуби, denies - це органи, які складаються переважно з твердих тканин. Во­ни виконують функції відкушування, утримання, пережовування їжі, а також відіграють важливу роль у процесі мовлення. Зуби розташовані у щелепах та­ким чином, що їх коронки утворюють зубні ряди або дуги. Зубна дуга верхньої щелепи, areus dentalis У кожному зубному ряді дорослої людини знаходиться 16 зубів: 4 різці, 2 ікла, 4 малих кутніх (премоляри) і 6 великих кутніх (моляри). Графічно порядок розташування зубів у щелепах зображають так званою зубною формулою що є відображенням зубних рядів, де кожний зуб відповідної половини щелепи позначений арабською цифрою. Цю формулу використовують у стома­тологічній практиці. Горизонтальна лінія поділяє верхню та нижню щелепи, а вертикальна - зуби правої та лівої сторони. Зубну формулу побудовано так:

87654321	12345678
87654321	12345678

де 1, 2 - різці; 3 - ікло; 4, 5 - малі кутні зуби; 6, 7, 8 - великі кутні зуби.

В анатомії прийнята зубна формула, де цифрами позначають кількість зуб­них груп. Запис проводять зліва направо, починаючи з різців у зубному ряді на одній половині щелепи. Зубну формулу дорослої людини побудовано так:

2.1.2.3.

2.1.2.3.

де 2 - два різці; 1 - одне ікло; 2 - два малих та 3 - три великих кутніх зуба, тобто кількість зубів на верхній та нижній щелепах однакова. Зубні дуги відо­кремлюють присінок ротової порожнини від власне ротової порожнини.

У людини протягом життя зуби виростають двічі: спочатку - 20 тимча­сових (молочних), dentes decidui, а потім 32 - постійних, dentes permanentes.