Слизова оболонка ротової порожнини виконує ряд важливих функцій:

• Захисну - захищає глибше розташовані тканини від можливого пошкод­ження дії вмісту їжі, що знаходиться у ротовій порожнині.

• Сенсорну - завдяки наявності рецепторів, що сприймають температурні тактильні та больові сигнали.

• Секреторну - великі та дрібні слинні залози виводять свій секрет на по верхню слизової оболонки, який зволожує їжу та розм’якшує її й перешкоджає механічному пошкодженню слизової оболонки. Слина постійно видаляї мікроорганізми із поверхні епітелію.

• Імунну - слизова оболонка ротової порожнини бере участь у забезпе ченні місцевого імунітету (спеціалізованою структурою імунної системи, щ знаходиться у ротовій порожнині є язиковий мигдалик).

• Всмоктуючу - в ділянці дна ротової порожнини слизова оболонка є преникною для деяких речовин (йоду, калію, натрію, окремих амінокислот У клінічній практиці це має важливе значення (наприклад, нітрогліцери та валідол кладуть під язик для того, щоб зняти напад стенокардії).

Власне ротова порожнина

Власне ротовою порожниною, cavitas oris propria називається порожнина, обмежена спереду та з боків язиковою поверхне зубів, яснами та зубними відростками верхньої і нижньої щелеп; зверху твердим і м’яким піднебінням; ззаду - нижнім краєм м’якого піднебінь знизу - слизовою оболонкою та м’язами, які утворюють дно ротової порожв ни (щелепнопід’язиковим м’язом, підборідно-під’язиковим та м’язами язик Площа поверхні ротової порожнини у дорослої людини складає в середньо 215 см². Ротова порожнина утворюється тільки при розімкненні щел при змиканні щелеп вона відсутня, за формою нагадує щілину, яка повністю заповнена язиком. Ззаду власне ротова порожнина через зів сполучається з порожниною глотки.

Тверде піднебіння, palatum durum - утворює склепіння з випином у попереч­ному й повздовжньому напрямках. Воно утворене піднебінним відростком верхньої щелепи й горизонтальною пластинкою піднебінної кістки, що утво­рюють кісткове піднебіння, palatum osseum, а також із м’яких тканин, які його покривають. Поверхня твердого піднебіння нерівна, має борозенки, підвищен­ня, отвори та канали. У місці сполучення піднебінних відростків утворюється шов твердого піднебіння, raphe palati. Коли піднебінний шов має опуклу форму, утворюється виступ посередині піднебіння, який називається підне­бінним валком, torus palatinus.

Слизова оболонка твердого піднебіння вкрита багатошаровим плоским зроговілим епітелієм і щільно зростається з окістям. Слизова оболонка в ділянці твердого піднебіння блідо-рожева, а в ділянці м’якого - рожево-черво­на. У ділянці різцевого отвору слизова оболонка утворює добре помітний різцевий сосочок, papilla incisiva; в передній третині твердого піднебіння знахо­дяться 3-4 поперечні складки слизової оболонки, plica palatina transversa. У ділянці третього моляра на 1 см від ясеневого кармана з кожного боку знахо­диться проекція великого та малого піднебінних отворів, крізь які виходять піднебінні судини та нерви. Це важливо враховувати при палатинальній ане­стезії та хірургічних втручаннях.