Будова синки шлунка

Стінка шлунка утворена такими оболонками:

• слизовою, tunica mucosa;

• підслизовою основою, tela submucosa;

• м’язовою, tunica musculans;

• серозною, tunica serosa.

Слизова оболонка, tunica mucosa, - утворена одношаровим приз­матичним залозистим епітелієм, власним шаром пухкої неоформленої спо­лучної тканини і м’язовою пластинкою. Епітелій слизової оболонки виконує залозисто-секреторну функцію. Його клітини постійно виробляють слиз, який покриває слизову і захищає її від травної дії шлункового соку. Рельєф слизової складчастий через наявність шлункових складок, полів і ямок.

Шлункові складки, plicae gatricae, утворені пухкою підслизовою основою, яка має властивість набрякати й змінювати тургор. Поряд з поздовжніми складками у верхньому та нижньому відділах шлунка бувають косі та поперечні складки. Уздовж малої кривини шлунка поздовжні складки утворюють шлункову доріжку. Найвищі та найтовстіші складки слизової у ділянці дна шлунка. Дослідження рельєфу слизової оболонки шлунка в клініці за допомогою фіброгастроскопа має важливе значення для діагностики хвороб шлунка (гастрит, виразка, поліп тощо). Шлункові поля, areae gastricae, - це ділянки слизової оболонки, де залози шлунка роз­міщені групами й поділені прошарками сполучної тканини. На поверхні цих полів розміщені численні шлункові ямочки, foveolae gastricae, де від­криваються численні протоки шлункових залоз.

У власному шарі слизової оболонки знаходяться лімфоїдні вузлики та трубчасті шлункові залози. Розрізняють три види залоз: власні, кардіальні та пілоричні. Власні залози розташовані в ділянці тіла та дна шлунка (їх близько 35 млн), а кардіальні та пілоричні - в однойменних ділянках шлунка. Власні залози шлунка побудовані з п’яти різновидів залозистих клітин: головних екзокриноцитів, парієтальних екзокриноцитів, шийкових, додаткових мукоцитів та ендокриноцитів. Головні клітини виробляють секреторні продукти (пепсиноген та хімозин). Парієтальні екзокриноцити виробляють хлористоводневу кислоту (НСІ), шийкові мукоцити - слиз, ендоериноцити належать до APUD-системи (від англ. Amine Precursoro Uptake and Decarboxylation)’ і регулюють синтез та секрецію компонентів шлункового соку, моторику та кровопостачання шлунка.

Підслизова основа, tela submucosa, - багата на кровоносні та лімфатичні су­динні сітки та підслизові нервові сплетення.

М’язова оболонка, tunica muscularis, - складається з трьох шарів гладень­ких м’язів: внутрішнього косого, середнього колового та зовнішнього поздовж­нього. Поздовжній шар є продовженням мускулатури стравоходу й міститься переважно на малій та великій кривинах шлунка. В інших ділянках шлунка трапляються його окремі пучки. М’язова оболонка перемішує їжу та сприяє її проходженню у дванадцятипалу кишку.

Коловий шар шлунка - найрозвиненіший у кардіальній та пілоричній час­тинах, де утворює регулюючі пристрої-замикачі [сфінктери]. У воротарній ча­стині волокна навколо вихідного отвору утворюють воротарний м’яз-замикач, т. sphincter pyloricum. Внутрішній шар добре розвинений у ділянці дна та малої кривини шлунка, а також у кардіальній частині. Між м’язовими шарами шлунка знаходяться міжм’язове нервове сплетення, plexus myentericus (Ауербаха), та судинні сплетення.

Серозна оболонка, tunica serosa, або вісцеральний листок очеревини, - по­криває шлунок інтраперітонеально, за винятком невеликих ділянок на великій і малій кривинах, де проходаґть судини та нерви.

Під серозною оболонкою розташовані сітки кровоносних та лімфатичних судин, а також підсерозне нервове сплетення, plexus subserosum. Очеревина шлунка переходить на інші органи й утворює (за В. X. Фраучі) шість поверх­невих зв’язок - зв’язковий апарат шлунка:

• шлунково-ободову зв’язку, lig. gastrocolicum;

• шлунково-селезінкову зв’язку, lig. gastrosplenicum [gastrolienale];

• шлунково-діафрагмальну зв’язку, lig. gastophrenicum;

• діафрагмально-стравохідну зв’язку, lig. phrenicooesophageum;

• печінково-шлункову зв’язку, lig. hepatogastricum;

• печінково-дванадцатипалу зв’язку, lig. hepatoduodenale.

Література:

Базова:

• «Анатомія та фізіологія з патологією» / за ред Я.І. Федонюка, Л.С. Білика, Н.Х. Микули – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001 – 680 с.

• Головацький А.С. «Анатомія людини у трьох томах» - т. 1-2 / за ред. В.Г. Черкасова, А.С. Головацкого. – Вінниця: Нова книга, 2006-2007р.

Допоміжна:

• Сидоренко П.І «Анатомія та фізіологія людини»: підручник /Сидоренко, Г.О. Бондаренко, С.О. Куц – 2-ге вид, випр –к. Медицина, 2009. – 248 с.

• Самусев Р.П., Липченко В.Я «Атлас анатомії человека»/ Р.С. Самусев, В.Я Липченко. – 4-е изд., перераб – м. Изд-дом «Оникс 21 век» 2003-320 ст.