Тема 5. Здійснення права на спадкування

1. Способи та строки прийняття спадщини

2. Відмова від прийняття спадщини

3. Спадкова трансмісія

4. Відумерлість спадщини

5 Відповідальність спадкоємців за боргами спадкодавця

Способи прийняття спадщини

Спосіб прийняття спадщини - це самі дії, що вчиняються спадкоємцем з метою прийняття спадщини. Чинний ЦК України передбачає такі способи прийняття спадщини:

1. Прийняття спадщини спадкоємцем без спеціального волевиявлення. Так, відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шестимісячного строку він не заявив про відмову від неї.

Постійне проживання зі спадкодавцем має бути належним чином підтверджене. Відповідно до пункту 3.22 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем.

В. В. Васильченко з цього приводу зазначає, що не завжди фактичні дії можуть відображати волю спадкоємця на прийняття спадщини. Наприклад, потенційний спадкоємець, який мешкає в житловому приміщенні, що належало спадкодавцеві, продовжує в ньому проживати після відкриття спадщини, здійснює його поточний ремонт, вносить відповідні платежі, проте не має наміру стати власником житла, оскільки Його цілком влаштовує і статус наймача. Водночас, як роз'яснено в п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні" від 31.01.1992 № 2276, фактичний вступ в управління або володіння спадковим майном, яке спадкодавець заповів іншій особі (якщо вона не відмовилась від спадщини) не може розглядатись як вчинення передбачених законом дій із прийняття спадщини.

Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли

спадщину, крім випадків відмови від неї. Фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може відмовитися від прийняття спадщини за згодою піклувальника і органу опіки та піклування. Неповнолітня особа віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років може відмовитися від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування. Батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній, недієздатній особі, лише з дозволу органу опіки та піклування (частини 2-4 ст. 1273 ЦК України).

Встановлення презумпції прийняття спадщини малолітніми, неповнолітніми, недієздатними особами, а також особами, цивільна дієздатність яких обмежена, звільняє суд від необхідності поновлювати строк для прийняття спадщини та зумовлене особливим станом (вік, стан здоров'я) таких суб'єктів.

2. Прийняття спадщини шляхом подання нотаріусу відповідної заяви. У порядку ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Доки з боку особи, закликаної до спадкування, не зроблено вираження наміру вступити в усі відносини померлого, немає й набуття спадщини, а є тільки закликання до спадкування, що є правом на спадкування, але не правом на спадщину.

Письмова заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Не допускається прийняття заяв про прийняття спадщини, складених від імені спадкоємців їх представниками, що діють на підставі довіреностей (пункт 3 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).

Якщо спадкоємець особисто прибув до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, нотаріальне засвідчення справжності його підпису на таких заявах не вимагається. У цьому випадку нотаріус встановлює особу заявника, про що на заяві робиться відповідна службова відмітка. Ця відмітка скріплюється підписом нотаріуса.

У разі, якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини.

Спадкоємець вислала поштою заяву про прийняття спадщини в державну нотаріальну контору за місцем відкриття спадщини. Справжність її підпису на заяві нотаріально засвідчена не була. Нотаріус прийняла заяву, проте не запропонувала спадкоємцю надіслати належним чином оформлену заяву або ж прибути до нотаріальної контори особисто, а після закінчення строку для прийняття спадщини відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину з інших причин.

У той же час судом беззаперечно встановлено, що заяву про прийняття спадщини подала саме позивачка і ця заява справді відповідає ЇЇ волевиявленню.

За цих обставин висновок суду про неприйняття позивачкою спадщини є неправильним, а прийняте на його підставі рішення суду не можна визнати законним.

Виділяють такі способи подання заяви про прийняття спадщини:

1) особисте подання заяви про прийняття спадщини спадкоємцем нотаріусу;

2) направлення заяви про прийняття спадщини, справжність підпису спадкоємця на якій засвідчено нотаріально, поштою;

3) передача заяви про прийняття спадщини в порядку ст. 84 Закону України "Про нотаріат". Право вибору способу подання такої заяви належить спадкоємцю.

Слід зазначити, що за правилом ч. 5 ст. 1269 ЦК України заява про прийняття спадщини може бути відкликана спадкоємцем протягом строку, встановленого для прийняття спадщини. Приймаючи від спадкоємців заяву про прийняття спадщини, нотаріус зобов'язаний роз'яснити спадкоємцям їх право на відкликання такої заяви. Якщо ж спадкоємець має намір відкликати заяву про прийняття спадщини, однак не встиг це зробити у строк, передбачений ст. 1270 ЦК України, він може звернутися до суду із позовом про продовження строку для відкликання заяви про прийняття спадщини.

Р. звернулася до суду із позовом про продовження строку для відкликання заяви про прийняття спадщини. Обґрунтовувала позовні вимоги тим, що її батькам на праві власності належав житловий будинок з надвірними спорудами. Після смерті батьків позивач разом зі своїм братом У. звернулися до Мостиської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Однак позивач вирішила відкликати свою заяву про прийняття спадщини, але відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, була позбавлена можливості через поганий стан здоров'я. У зв'язку з цим просила суд ухвалити рішення, яким продовжити їй строк для відкликання заяви про прийняття спадщини.

Рішенням Мостиського районного суду Львівської області від 10.07.2010 позов задоволено. Визначено Р. додатковий строк для подання заяви до нотаріальної контори про відкликання попередньої заяви про прийняття спадщини у 2 місяці з дня набрання даним рішенням законної сили.

Лише в одному випадку законодавець не вимагає вчинення дій, які свідчили б про прийняття спадщини - коли спадщина переходить до територіальної громади (ст. 1277 ЦК України). Зазначене має місце у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття.