4. Вказати практичне значення одержаних результатів

В дипломній роботі, що має теоретичне значення, потрібно подати відомості про наукове використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання, а в дипломній роботі, що має прикладне значення,-відомості про практичне застосування одержаних результатів або рекомендації щодо їх використання.

Основна частина дипломної роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожний розділ починають з нової сторінки. Основному тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким описом вибраного напрямку та обґрунтуванням застосованих методів досліджень. В кінці кожного розділу обов’язково формулюють висновки із стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць. Основна частина складається з трьох розділів.

Перший розділ дипломної роботи передбачає розкриття теоретичних основ об'єкта дослідження, еволюцію та змістову спрямованість методичних та концептуальних засад.

У першому підрозділі розглядають економічну сутність об'єкта дослідження, класифікаційні ознаки та сформульовані класифікації, аналізують та розробляють визначення (дефініції), алгоритми (моделі) формування показників, які використовуються у процесі аналізу і аудиту. Здійснюють поглиблений економіко-правовий аналіз діючої нормативної бази та огляд спеціальної і наукової літератури з обраної теми.

Цей підрозділ має містити огляд наукової та методичної літератури за темою дослідження, за результатами якого обґрунтовується теоретична база обраної теми, дається огляд використаних джерел, пов’язаних з темою.

Загальна кількість опрацьованих літературних джерел повинна становити не менше 45, зокрема монографії, підручники, посібники, статті тощо.

У другому підрозділі подають огляд методичних підходів щодо обліку, та аналізу об’єкта дослідження, наводять характеристику основних елементів методики обліку та аналізу: завдання і формулювання мети аналізу; об’єкт аналізу; систему показників, за допомогою яких досліджуватиметься об’єкт аналізу; алгоритм проведення дослідження; опис способів дослідження об’єкту обліку та аналізу; джерела інформації, на яких ґрунтується аналіз тощо, також наводять мету та завдання відповідного аудиту чи контрольно-перевірочної роботи об’єкта за вибраною темою, розкривають суть та особливості використання методичних прийомів і процедур в процесі відповідного аудиту, аналізують типові порушення, які виявляють при цьому та інформаційне забезпечення аудиту конкретного об’єкта тощо. Окрім наведених позицій в дипломній роботі розглядають: наукові праці в яких досліджувались питання, пов’язанні з організацією та здійсненням відповідного аудиту в Україні та досвід зарубіжних країн щодо організації та здійснення відповідного аудиту чи контрольно-перевірочної роботи.

У третьому підрозділі подають характеристику базового підприємства, або органу Державної фіскальної служби України,

Наводять коротку характеристику базового підприємства, зокрема основних видів госпо­дар­ської діяльності, форми власності, організаційної структури управління обліково-аналітичної служби, визначають її основні функції тощо. Для кількісної оцінки результатів господарської діяльності об’єкта дослідження базового підприємства в ана­лі­тич­ній таблиці подають основні фінансово-господарські показники його діяльності за три останні роки. При формуванні переліку показників має бути врахована специфіка базового підприємства, тому система показників може бути доповнена чи змінена. Після таблиці подають аналітичні висновки, в яких зазначають тенденції зміни показників, причини, що їх обумовили, та напрями їх можливого усунення.

Загальний обсяг першого розділу основної частини дипломної роботи – 20-22 сторінки. Результати дослідження, викладені у першому розділі дипломної роботи, а також у наступних розділах, повинні мати наскрізний характер.

У другому розділі дипломної роботи необхідно розкрити організацію аналітичного та синтетичного обліку у контексті облікової політики бази дослідження, документування, порядку відображення об'єкта дослідження у звітності.

У другому розділі роботи необхідно також обґрунтувати пропозиції щодо удосконалення первинної облікової документації, аналітичного обліку, системи синтетичних субрахунків, з метою розвитку облікового процесу для цілей комп'ютеризації обліку (удосконалення кодів облікових номенклатур на відповідній ділянці облікових робіт, проектування первинних документів для ведення обліку з врахуванням специфіки їх обробки в умовах автоматизованої обробки інформації тощо), підвищення рівня контролю, полегшення складання фінансової та статистичної звітності для підвищення рівня аналітичності бухгалтерського обліку, зміни порядку його ведення тощо.

Тут також наводять можливості застосування інформаційних технологій для автоматизації облікового процесу.

У третьому розділі дипломної роботи реалізують методику аналізу діяльності бази дослідження на основі зібраної інформації відповідно до вибраної теми. Поділ цього розділу на підрозділи має відповідати основним напрямам методики аналізу об’єкта дослідження.

В кожному підрозділі цього розділу мають бути представлені розрахунки показників, аналітичні таблиці, графіки та аргументовані висновки відповідно до мети аналізу. При цьому студент не повинен обмежуватися констатацією фактів, а має виявляти тенденції розвитку процесів, недоліки та причини, що їх обумовили.

Особливу увагу слід звернути на обґрунтування пропозицій за результатами аналізу. Для цього доцільно проаналізувати динаміку показників діяльності базового підприємства за тривалий період часу (п’ять і більше років), порівняти їх з значеннями показників галузевих конкурентів, оцінити тенденції зміни відповідних показників в Україні й за кордоном; застосувати оригінальні методики діагностики та прогнозування економічних показників відповідно до мети, сформульованої у вступі дипломної роботи. Студент має продемонструвати здобуті знання та вміння проводити дослідження на відповідному рівні.

У четвертому розділі дипломної роботи досліджують механізм організації відповідного аудиту чи контрольно-перевірочної роботи бази дослідження, зокрема, доцільно зазначити елементи системи відповідного аудиту, їх взаємозв’язок. Також потрібно проаналізувати: структуру підрозділу відповідного аудиту та його підпорядкованість; порядок планування, здійснення та узагальнення результатів відповідного аудиту; порядок подання і структуру звітів відповідного аудиту; контроль якості і визначення ефективності системи відповідного аудиту; відповідальність суб’єктів відповідного аудиту та механізм використання результатів. Також у цьому розділі необхідно розглянути методику відповідного аудиту за вибраною темою дипломної кваліфікаційної роботи, зокрема навести етапи відповідного аудиту об’єкта дослідження, механізм його здійснення тощо.

В цьому розділі можна відобразити результати проведеної перевірки базового підприємства, тобто вказати порушення і помилки, які було виявлено, зазначити їх причини і наслідки, способи виправлення і недопущення в майбутньому тощо.

Якщо база дослідження не має системи внутрішнього аудиту, то розглядається доцільність її створення та надаються обґрунтовані рекомендації з організації та проведення внутрішнього аудиту (створення відділу чи запровадження посади внутрішнього аудитора). Зокрема, доцільно скласти алгоритм здійснення і програму внутрішнього аудиту об’єкта за темою роботи, розробити положення про відділ внутрішнього аудиту та посадову інструкцію внутрішнього аудитора, типовий звіт внутрішнього аудитора і графік здійснення внутрішніх перевірок, критерії контролю якості системи внутрішнього аудиту тощо.

Окрім наведених позицій в дипломній роботі додатково розглядають: наявні проблемні питання організації і впровадження відповідного аудиту об’єкта дослідження, що зазначений в темі, і шляхи їх подолання; особливості застосування інформаційних технологій при проведенні відповідного аудиту.

Примітка. Дипломні роботи, що присвячені дослідженням інших питань, повинні мати структуру аналогічну тій, що описана вище, з врахуванням специфіки питань, які досліджуються.

Загальний обсяг другого, третього, четвертого розділів основної частини дипломної роботи – 50-70 сторінок.

Усі розділи основної частини дипломної роботи мають закінчуватись аргументованими висновками, які не виділяються за текстом, де стисло наводять результати вивчення окремих аспектів теми, яку досліджують у дипломній роботі, в обов’язковому порядку вказуються запропоновані шляхи їх вдосконалення. В розділах 2-4, для виділення напрямків поліпшення обліку, аналізу і аудиту може передбачати спеціальні підрозділи.

У висновках узагальнюють результати, що досягнуті під час розкриття теми дипломної роботи у розділах та підрозділах її основної частини, обов’язково подають пропозиції щодо можливої практичної їх реалізації. Обсяг - 6-8 сторінок.

У списку використаних джерел наводять навчальну та спеціальну літературу використану під час виконання дипломної роботи, нормативно-правові акти, літературні джерела вітчизняних і зарубіжних авторів. Посилання на використані джерела інформації у тексті дипломної роботи, які є обов’язковими, здійснюються шляхом наведення в квадратних дужках номера джерела у списку і номерів сторінок (якщо такі є), на яких у цьому джерелі наведена відповідна інформація.

У додатках до дипломної роботи подають допоміжний матеріал, який потрібний для повнішого сприйняття виконаної роботи, зокрема фінансову податкову, митну звітність (обов’язково), облікові регістри, первинні документи (обов’язково заповнені), розрахунки, інструкції і методики, описання алгоритмів, ілюстрації допоміжного характеру тощо.

Додаткові вимоги щодо змісту та структури дипломної роботи, за необхідності, визначаються кафедрою аудиту та економічного аналізу, про що студентів повідомляють під час отримання завдання на дипломну роботу.