2. Вторинні резиденції

До інших видів пропонованого житла ставляться так звані вторинні резиденції, що повністю належать туристам, але, що не є їхнім постійним місцем проживання, і вторинні резиденції із загальними зручностями - це квартири в блоках, які обслуговуються управлінською компанією й мають пральню, спортивно-оздоровчі й розважальні комплекси й ін. Цей вид пропонується в США, Франції й Іспанії в основному на гірських курортах і узбережжя.

Наочним показником розвитку вторинних резиденцій є бурхливий ріст їх у Франції, починаючи з 1975 р., хоча й вони вимагають більших первісних інвестицій. Цей вид розміщення туристів активно підтримує інші види економічної діяльності: торгівлю, народні ремесла й особливе будівництво в сільській місцевості, гірських районах і на узбережжя. Власники таких будинків можуть здавати їх в оренду туристам як зі своєї країни, так і з-за кордону.

На середземноморських курортах Франції й Іспанії також пропонують сезонно орендовані обладнані приміщення. Це квартири, студії або цілі вілли, надавані в оренду туристам на період від одного тижня до трьох місяців. Прискорений ріст цього сектору визначили туроператори з метою розвитку нового туристського продукту « транспорт-приміщення» для масового туризму за ціною, нижче пропозицій готелів. Наприклад, німецька туристська компанія «Антон Готтен» комбінує подорож на автомобільному транспорті із забезпеченням орендованого приміщення.

Індустріальні країни розбудовують концепцію соціального житла. Це приміщення, що включають села відпочинку, сімейні табори відпочинку, молодіжні турбази й ін., які пропонуються на неприбутковій основі. У Франції, наприклад, такі приміщення пропонують організації «Селища сімейного відпочинку», «Центральна організація таборів і різних видів відпочинку молоді», «Туризм і робота», клуби, що належать державним і часткам фірмам, таким, як «Електрика Франції», «Французькі залізниці», «Рено» і ін.

3. Система таймшера

Таймшер визначається як покупка місця відпочинку (квартири) на одну або два тижні. Ціна квартири ділиться між декількома співвласниками.

Індустрія таймшера розбудовується з початку 70-х років із програм обміну квартирами (будинками) у США. На початку 90-х років у світі налічувалося 2,4 млн власників таймщеров на 3050 курортах. Загальний обсяг продажів в 1991 р. склав 3,74 млрд діл., з них 1,5 млрд дол. тільки в Європі. В 2002 р. продажі збільшилися до 30 млрд діл. Власниками таймшеров є громадяни 157 країн, а таймшерные курорти існують в 75 країнах. Лідером по числу курортів (43,6% загальносвітового рівня) і по числу власників (1,4 млн чоловік) є США (табл. 6). У розвиток ринку таймшера в США минулому залучені такі великі компанії, як готельний ланцюг «Мариотт». Європа перебуває на другому місці - 27,5% курортів від загальносвітового їхнього числа й 424 тис. власників. Тут найбільший рьнок таймшера розташований у Великобританії.

Найстаршою й найбільшою мережею обмінів відпочинку є мережа РСА, що поєднує 1,6 млн членів в усьому світі. Вона створена в 1974 р. у шт. Індіана (США). Сьогодні РСА має 2700 приєднаних курортних володінь у більш ніж 70 країнах миру. Про успіх цієї мережі свідчить той факт, що в 1994 р. більш 1,7 млн родин стали членами РСА, а в 1995 р. 6 млн чоловік відвідали курорти, об'єднані цієї мережею. В 56 офісах компанії, розташованих по усьому світу, трудяться 3500 співробітників. Оборот тільки європейського регіону до 2002 р. склав 105 млн євро. Крім основного виду діяльності - організації обмінів - РСА пропонує ряд додаткових послуг, наприклад бронювання готелів, авіапереліт, прокат автомобілів, страхування поїздок. Дослідження ринку РСА показало, що 85% клієнтів системи задоволені його обслуговуванням, дві третини покупок у Великобританії відбуваються власниками таймшеров, які здобувають нові тижні відпочинку. Однак останнім часом індустрія таймшера приобрела'негативный характер. В основному це відбулося через декількох несумлінних, м'яко кажучи, представників індустрії, які використовують методи тиску на, що сумніваються клієнтів під час презентацій-продажів, а також через торговельних представників, які нав'язують інтерв'ю платоспроможним, на їхній погляд, клієнтам.

Дослідження економічного впливу індустрії таймшера, проведене «Рагатс Ассосиэйтс», показує, що прямі витрати споживачів на курортах таймшера щорічно становлять 3 млрд діл., а нагромадження - 6 млрд діл. У результаті діяльності таймшеров створюються 30 тис. постійних і 10 тис. тимчасових робочих місць в індустрії, а також 45 тис. робочих місць з'являються в інших пов'язаних з нею секторах економіки.

Наявність великої готельної індустрії відіграє важливу роль у залученні іноземних туристів. Успіх маленьких островів, наприклад Канарських, які ухвалюють більше туристів, чем країни Західної Африки разом узяті, заснований на більших можливостях их готельної індустрії.

В останнє десятиліття суттєво побільшали обсяги своїх готельних секторів країни Південно-Східної Азії завдяки значним інвестиціям і впровадженню нових технологій. Ці країни створили транснаціональні готельні ланцюги «Мандарин Ориентал» і «Регент», а також побудували велику маркетингову мережу по усьому світу.

За пропозицією готельних номерів Америка й Карибський басейн посідають друге місце, і в 2002 р. їхня частка склала майже 50% світової пропозиції, з яких 84,2% зосередилося в Північній Америці й тільки 11,63% - у Латинській Америці.

На країни Карибського басейну доводиться 3,2% готельних номерів від загальносвітового числа. Однак регіон випробовує бурхливий ріст, і за останні 10 років він становив 45% проти 28% у всіх американських країнах за той же період.

В Африці пропозиції готельних номерів зосереджені в країнах на півночі материка, в основному в Тунісі й Марокко ( близько 47%). Цей регіон континенту також стрімко розбудовується - близько 60% проти 31% загальноафриканського. Поданим СОТ, до 2000 р. у світі було всього 1,2 млн готельних місць і заповнюваність їх становила приблизно 65-70%.