1. Різні кількісні комбінації двох благ, що мають однакову вартість;

2. різні комбінації цін двох благ, що характеризують витрати покупця;

3. різні кількісні комбінації двох благ, що мають для споживача різну корисність;

4. різні кількісні комбінації двох благ, що мають для споживача однакову корисність.

22. Дохід Софії складає 30 грн. Улюблене тістечко (благо X) коштує 1 грн., а тетрапак соку (благо Y) – 5 грн. Якщо Софія повністю витрачає свій дохід на тістечка і сок, то нахил її бюджетної лінії до вісі OX дорівнює:

1. 0,2;

2. 2;

3. 5;

4. 10

23. У випадку оптимізації споживчого вибору бюджетна лінія і криві байдужості утворюють такі відношення:

1. бюджетна лінія перетинається з усіма кривими байдужості;

2. бюджетна лінія стає дотичною до однієї із кривих байдужості;

3. бюджетна лінія перетинається з однією із кривих байдужості;

4. бюджетна лінія перетинається з кількома кривими байдужості.

24. В аналітичній формі випадок оптимізації споживчого вибору можна представити так:

1. MRSxy = - Px/Py;

2. MRSxy = - dy/dx = - Px/Py;

3. MRSxy = - Px/Py = MUx/MUy;

4. всі відповіді вірні.

25. Розташування і нахил кривої байдужості для окремого споживача пояснюється:

1. цінами купованих благ;

2. лише перевагами споживача;

3. перевагами споживача і рівнем його доходу;

4. рівнем доходу споживача і цінами купованих благ.

26. Наявний дохід Софії – 30 грн. Ціни благ X й Y становлять 1 грн. та 5 грн. відповідно. Визначте, який із споживчих планів знаходиться на бюджетній лінії:

1. 4X та 5Y;

2. 5X та 4Y;

3. 6X та 5Y;

4. 15X та 3Y.

27. Нахил бюджетної лінії споживача визначається:

1. відношенням цін купованих благ;

2. відношенням кількостей купованих благ;

3. відношенням загальних корисностей купованих благ;

4. відношенням граничних корисностей купованих благ.

28. Паралельний зсув бюджетної лінії ліворуч може свідчити про такі зміни:

1. за інших незмінних умов номінальний дохід споживача знизився;

2. за інших незмінних умов номінальний дохід споживача підвищився;

3. за інших незмінних умов пропорційно знизилися ціни обох споживаних благ;

4. всі відповіді невірні.

29. Щоб побудувати криву "дохід-споживання" необхідно виконати такі дії:

1. проаналізувати зміни в бюджеті споживача і виявити відповідні їм варіанти оптимального вибору;

2. проаналізувати зміни в ціні одного з блага і виявити відповідні їм варіанти оптимального вибору;

3. проаналізувати зміни в обсягах споживання благ і виявити відповідні їм варіанти оптимального вибору;

4. проаналізувати зміни в цінах благ і виявити відповідні їм варіанти оптимального вибору.

30. Якщо обидва споживані блага є нормальними, то лінія "дохід-споживання" має вид:

1. вертикальної лінії;

2. горизонтальної лінії;

3. лінії з додатним нахилом;

4. лінії з від’ємним нахилом.

31. Крива Енгеля відображує:

1. залежність між ціною блага та обсягом попиту на нього;

2. залежність між доходом та обсягом попиту на окреме благо;

3. Різні кількісні комбінації двох благ, що мають однакову вартість;

4. Різні кількісні комбінації двох благ, що мають для споживача однакову корисність.

32. Крива "ціна-споживання" – це:

1. лінія, що сполучає точки споживчого оптимуму, пов’язані зі зміною обсягу споживання одного блага;

2. лінія, що сполучає точки споживчого оптимуму, пов’язані зі зміною цін усіх споживаних благ;

3. лінія, що сполучає точки споживчого оптимуму, пов’язані зі зміною бюджету споживача;

4. лінія, що сполучає точки споживчого оптимуму, пов’язані зі зміною ціни одного з благ.

33. Причиною виникнення ефекту заміщення є:

1. зміна рівня корисності, що призводить до зміни рівня реального доходу;

2. зміна структури споживання, що призводить до зміни рівня номінального доходу;

3. зміна рівня номінального доходу, що призводить до зміни структури споживання;

4. зміна ціни одного з благ, яка змінює структуру споживання, але не впливає на реальний дохід.

34. Причиною виникнення ефекту доходу є:

1. переважання реального доходу споживача над його номінальним доходом;

2. зниження ціни одного з благ, яке за інших незмінних умов зменшує реальний дохід споживача;

3. зміна ціни одного з благ, яка змінює рівень споживання, внаслідок зміни реального доходу;

4. зміна ціни одного з благ, яка змінює структуру споживання, але не впливає на реальний дохід.

35. Визначте граничну норму заміщення склянки виноградного соку склянкою яблучного соку:

1. MRSxy < 0;

2. MRSxy > 0;

3. MRSxy = 0;

4. MRSxy = 1.

36. Крива "дохід-споживання" – це:

1. лінія, що сполучає всі точки споживчого оптимуму, пов’язані зі зміною ціни одного з благ;

2. лінія, що сполучає всі точки споживчого оптимуму, пов’язані зі зміною бюджету споживача;

3. лінія, що сполучає всі точки споживчого оптимуму, пов’язані зі зміною цін споживаних благ;

4. вірна відповідь відсутня.

37. Щоб побудувати криву "ціна-споживання" необхідно виконати такі дії:

1. проаналізувати зміни у властивостях благ і виявити відповідні їм варіанти оптимального вибору;

2. проаналізувати зміни в ціні одного з блага і виявити відповідні їм варіанти оптимального вибору;

3. проаналізувати зміни у бюджеті споживача і виявити відповідні їм варіанти оптимального вибору;

4. проаналізувати зміни в споживчих уподобаннях і виявити відповідні їм варіанти оптимального вибору.

38. Ефект заміщення – це:

1. зміна рівня корисності, що призводить до зміни рівня споживання;

2. зміна структури споживання, що призводить до зміни рівня корисності;

3. зміна рівня споживання, зумовлена зміною реального доходу внаслідок динаміки ціни одного з благ;

4. зміна структури споживання, зумовлена зміною ціни одного з благ за сталого рівня споживання.

39. Ефект доходу – це:

1. зміна рівня корисності, що призводить до зміни рівня реального доходу;

2. зміна ціни одного з благ, що призводить до зміни структури споживання;

3. зміна структури споживання, що призводить до зміни рівня номінального доходу;

4. зміна рівня споживання, зумовлена зміною реального доходу внаслідок динаміки цін одного з благ.

40. Ринковий попит, як економічна категорія – це:

1. можливий продаж благ, зумовлений динамікою їх цін та рядом інших факторів;

2. можлива купівля благ, зумовлена їх цінами й іншими факторами;

3. товарний асортимент, в якому мають потреби покупці;

4. всі відповіді правильні.

41. Вкажіть, який із наведених нижче пунктів є зайвим у переліку нецінових факторів ринкового попиту:

1. ціни благ-доповнень і благ-замінників;

2. інфляційні та дефіцитні очікування;

3. кількість продавців на ринку;

4. смаки та уподобання.

42. Ринкова пропозиція, як економічна категорія – це:

1. можливий продаж благ, зумовлений динамікою їх цін та рядом інших факторів;

2. можлива купівля благ, зумовлена їх цінами й іншими факторами;

3. товарний асортимент, що пропонується до продажу;

4. всі відповіді правильні.

43. Зміщення кривої пропозиції блага праворуч може бути наслідком:

1. зменшення кількості фірм-виробників на ринку;

2. застосування більш продуктивної технології;

3. підвищення цін на ресурси;

4. правильна відповідь відсутня.

44. Лінійна функція пропозиції від ціни має такий вид:

1. Qs = c + dP;

2. Qd = a – bP.

3. Qs = c – dP;

4. Qd = a + bP.

45. Ринок певного блага знаходиться у стані рівноваги, якщо:

1. здійснюється державне регулювання цін;

2. потреби у даному благу підкріплені відповідним доходом покупців;

3. обсяг попиту на благо відповідає обсягу його пропозиції;

4. зростання цін на благо не перевищує зростання доходів покупців.

46. Функція попиту на благо задана рівнянням: Qd = 320 – 15P. Функція пропозиції блага: Qs = 140 + 5P. Визначте параметри ринкової рівноваги (ціну та обсяг):

1. Pe = 12 гр. од., Qe = 215 шт.;

2. Pe = 10 гр. од., Qe = 200 шт.;

3. Pe = 9 гр. од., Qe = 185 шт.;

4. Pe = 8 гр. од., Qe = 170 шт.

47. Запровадження потоварного податку (акцизу) на благо призведе до таких наслідків: