Тести для контролю знань студентів з дисципліни «Мікроекономіка»

1. Віднайдіть серед варіантів відповідей на тест визначення предмета мікроекономіки:

1. поведінка окремих господарських суб’єктів в умовах різних ринкових структур;

2. економічна політика держави у галузі ціноутворення й оподаткування;

3. стратегічне планування фірмами своєї виробничої діяльності;

4. поведінка економіки всієї країни як єдиного цілого.

2. Крива виробничих можливостей (КВМ) ілюструє наступне:

1. максимальний обсяг реалізації двох благ при заданих цінах;

2. залежність між виробничими потужностями та затратами ресурсів;

3. максимальний обсяг виробництва двох благ при заданих ресурсах;

4. стан низької ефективності виробничої системи в умовах зростання цін на ресурси.

3. Яке з наведених нижче суджень (з точки зору економічної теорії) має позитивний характер:

1. підприємець повинен прагнути мінімізації витрат з метою максимізації прибутку;

2. щоб максимізувати корисність, споживач має діяти раціонально;

3. монополіст здійснює цінову дискримінацію по відношенню до окремих покупців;

4. для ефективного застосування ресурсу необхідно орієнтуватися на максимум його продуктивності.

4. Вкажіть вірний (з точки зору теорії) перелік суб’єктів мікроекономіки:

1. домогосподарство, фірма, держава;

2. продавець, покупець, кредитор, інвестор;

3. індивідуальна фірма, товариство, корпорація;

4. власник фактора виробництва, власник готового блага, власник грошей.

5. З позицій економічної теорії провідним фактором, що мотивує господарську поведінку людини є:

1. процентні ставки, курси валют, рівень інфляції та інші індикатори ринку;

2. почуття власника, природний егоїзм, схильність до конкуренції;

3. намагання поліпшити свій імідж, примножити авторитет, самореалізуватися;

4. будь-які потреби людини, тобто, її бажання (життєві стимули).

6. Залежно від упливу ціни на обсяг споживання блага поділяються на:

1. нормальні блага і блага відносно нижчої споживної цінності;

2. блага з додатною корисністю і блага з від’ємною корисністю;

3. блага першої необхідності і предмети розкоші;

4. звичайні блага і блага Гіффена.

7. Залежно від упливу рівня доходу на обсяг споживання розрізняють:

1. Звичайні блага і блага Гіффена;

2. блага першої необхідності і предмети розкоші;

3. нормальні блага і блага відносно нижчої споживної цінності;

4. блага з додатною корисністю і блага з від’ємною корисністю.

8. Корисність, як економічна категорія – це:

1. почуття задоволення, щастя, насолоди, отримуване в результаті споживання благ;

2. суб’єктивна цінність блага з погляду покупця;

3. здатність благ задовольняти людські потреби;

4. всі відповіді вірні.

9. Загальна корисність від споживання – це:

1. максимальна корисність блага для здоров’я людини;

2. максимальна корисність від споживання певного набору благ;

3. додаткова корисність, отримувана від споживання додаткової одиниці даного блага;

4. сумарна корисність, яку отримує споживач від споживання всієї кількості блага (благ).

10. Гранична корисність від споживання – це:

1. Сумарна корисність, яку отримує споживач від споживання всієї кількості блага (благ);

2. додаткова корисність, отримувана від споживання додаткової одиниці даного блага;

3. максимальна корисність від споживання певного набору благ;

4. максимальна корисність блага для здоров’я людини.

11. Чисельним способом граничну корисність i-го блага можна розрахувати за формулою:

1. MUij = f(Qij);

2. TUi(Qi + 1) = TUi(Qi) + MUi;

3. MUi = TUi(Qi + 1) – TUi(Qi);

4. TUi(Qi) = TUi(Qi + 1) – MUi.

12. Вкажіть числовий ряд значень граничної корисності, що відповідає положенню першого закону Госсена:

1. 200, 150, 120, 110;

2. 200, 250, 300, 350;

3. 200, 150, 150, 150;

4. 200, 150, 200, 150.

13. Другий закон Госсена формалізують у такий спосіб:

1. MUx = TUx, MUy = TUy, MUz = TUz,..., MUn = TUn;

2. MUx/Px = MUy/Py = MUz/Pz =...= MUn/Pn = m;

3. TUx/Px = TUy/Py = TUz/Pz =...= TUn/Pn = m;

4. TUx = TUy = TUz =...= TUn.

14. Споживчий вибір – це:

1. рішення про розподіл доходу з метою максимізації корисності;

2. відношення споживача до економічної політики уряду;

3. вибір серед альтернативних джерел доходу;

4. процедура порівняння цін благ.

15. Оптимум (рівновага) споживача - це:

1. послідовність задоволення потреб, зумовлена рівнем цін благ;

2. мистецтво економії на споживанні, механізм нагромадження багатства;

3. раціональна відмова від предметів розкоші на користь благ першої необхідності;

4. споживчий вибір (товарний набір), що максимізує функцію корисності споживача.

16. Вкажіть припущення, на якому будується ординалістська концепція споживчого вибору:

1. припущення про повну впорядкованість вибору споживача (аксіома впорядкованості вибору);

2. припущення про транзитивність вибору споживача (аксіома транзитивності вибору);

3. припущення про ненасичуваність потреб споживача (аксіома ненасичуваності потреб);

4. всі припущення належить до положень ординалізму.

17. В якому із наведених нижче випадків порушено аксіому транзитивності:

1. A ~ B; В > C; A > C;

2. A > B; В > C; A > C;

3. A > B; В ~ C; C > A;

4. A ~ B; В ~ C; C ~ A.

18. Вкажіть перелік факторів, які (з точки зору мікроекономіки) визначають споживчий вибір:

1. вік, стать, професія, рівень освіти і культури;

2. повсякденні, святкові чи ексклюзивні запити;

3. курси валют, процентні ставки, рівень інфляції;

4. уподобання споживача, ціни благ, дохід споживача.

19. Крива байдужості типового виду відображує:

1. різні кількісні комбінації двох благ, що мають для споживача однакову корисність;

2. різні кількісні комбінації двох благ, що мають для споживача різну корисність;

3. різні комбінації цін двох благ, що характеризують витрати покупця;

4. різні кількісні комбінації двох благ, що мають однакову вартість.

20. Гранична норма заміщення благом X блага Y може бути визначена за такою формулою:

1. MRSxy = - dy/dx;

2. MRSxy = MUx/MUy;

3. MRSxy = - Px/Py;

4. всі відповіді вірні.

21. Бюджетна лінія споживача відображує: