Тема 8 Економічні збитки, оцінка втрат

8.1. Сутність економічних збитків від забруднення та деградації ресурсів природного середовища промисловим підприємством

Збиток – фактичні або можливі втрати, що виникають унаслідок якихось подій чи явищ, зокрема негативних змін у природному середовищі через антропогенний вплив. За основним характером прояву розрізняють такі види збитку:

– економічний (наприклад, втрати від недотримання продукції);

– соціально-економічний (ріст захворюваності економічно активного населення);

– соціальний (зниження тривалості життя);

– екологічний (наприклад, зникнення біологічного виду).

За особливостями виникнення (прояву) збиток може мати прямий та побічний характер. Кількісна оцінка збитку може надаватися в натуральному, грошовому виразі, а також у балах.

Під економічним збитком від забруднення навколишнього середовища розуміють грошову оцінку фактичних та можливих збитків (втрат), зумовлених впливом забруднення. Оцінка економічного збитку може бути здійснена методом прямого рахунку й визначена як сума величин збитків у всіх об’єктів, що зазнали впливу шкідливих викидів. У цьому разі в основі розрахунків лежить така послідовність:

1. викиди шкідливих домішок із джерел їх утворення;

2. концентрація домішок в атмосферу або водойми;

3. натуральний збиток;

4. економічний збиток.

Для кількісної оцінки натурального збитку використовуються такі методи:

1. Метод співставлення стану об’єкта в контрольному (забрудненому) і незабрудненому районах. Найбільша умова в даному разі – вибір контрольного району з такими іншими характеристиками, які є приблизно однаковими як у контрольному, так і в забрудненому районі. При цьому для отримання більш стійких показників використовуються усереднені дані за 3-5 років.

2. Метод емпіричних залежностей, що ґрунтуються на фактичних даних про вплив фактора забруднення середовища на певний показник стану об’єкта. На основі емпіричних даних будуються функціональні залежності (рівняння зв’язку) між концентраціями шкідливих домішок та змінами натуральних показників.

3. Метод питомих показників. Питомими показниками є питомі ефекти: від зниження обсягу викидів на одиницю; від зниження обсягу виробництва певних матеріалів на одиницю. Значення питомих ефектів різне для кожної сфери господарської діяльності (сільського, лісового господарства, охорони здоров’я, промисловості). Економічний збиток від ірраціонального природокористування є таких видів: потенціальний, можливий, фактичний, упереджений та ліквідований.

Потенціальний збиток – це збиток, який не вимагає затрат на його ліквідацію в наш час.

Можливий збиток – це збиток, що спостерігається за відсутності природоохоронних заходів, які знижують викиди забруднюючих речовин, тобто той, що розглядається в перспективі у результаті можливого забруднення повітряного чи водного басейну.

Фактичний збиток – це збиток, що виникає від забруднення навколишнього природного середовища і може бути оцінений у грошовому виразі.

Ліквідований збиток – це збиток, що являє собою частину фактичного збитку, на яку його зменшено в результаті здійснення заходів з охорони навколишнього природного середовища.

У той же час розрахунок ефекту змінюється залежно від елемента біосфери, на який поширюється дія природоохоронного заходу [56, с. 96-98].

Економічний збиток або завдання шкоди – це фактичні або можливі втрати, негативні зміни природи і живих процесів, які виникають від якихось дій (чи утримання від них), настання подій і їх комбінацій, виражені у вартісній формі. В узагальненому вигляді економічний збиток є вартісним відображенням негативних змін у природі, людському суспільстві і неживих об’єктах, що відбуваються внаслідок порушення екологічної рівноваги навколишнього середовища [1].

Отже, оцінка негативного впливу на природу базується на двох основних альтернативних підходах. Перший – враховує фактичну (за можливості – повну) оцінку завданого збитку, другий – попередні витрати на запобігання можливих збитків. Перший тип оцінок визначає фактичні збитки чи витрати, спрямовані на ліквідацію негативних наслідків впливу на природне середовище, другий – на потенціальні збитки внаслідок негативного впливу. Даний останній іноді називають можливим або очікуваним.