12.3. Перспективи України в глобальній системі природовідтворювальної діяльності

Українська держава нині має реальну можливість переломити не­гативні тенденції і почати радикальне поглиблення ринкових реформ через враху­вання екологічного фактору. Слід зазначити, що за останні роки в Україні уже сформовано досить міцні осно­ви екологічного законодавства, здійснено структурні реформи у сфері охорони нав­колишнього середовища і використання природних ресурсів, закладено концептуальний базис нової екологічної політики та конкретні механізми й реалізації. Але, незважаючи на це, ще недостатня увага приділяється гармонізації екологічного зако­нодавства України у контексті вимог Європейського Союзу; незадовільним є вико­нання Україною зобов'язань щодо адаптації міжнародних стандартів у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Враховуючи, що зараз Україна стоїть перед вибором стратегічної траєкторії свого еколого-економічного і соціального розвитку, сенс національної екологічної доктри­ни полягає в ефективному залученні природних ресурсів у виробничо-господарську сферу.

Україна активно вливається в глобальну конструкцію регулювання системи природокористування. І з серпня 2006 року реалізовуються міжнародні проекти, спрямовані на охорону навколишнього природного середовища та раціональне використання природних ресурсів Міністерство охорони навколишнього природного середовища спільно зі Світовим банком впроваджує грант уряду Японії на реабілітацію промисловості і впровадження механізмів Кіотського протоколу, а також грант Фонду інституціонального розвитку для поліпшення еко­логічної дозвільної системи в Україні.

Важливим напрямком міжнародного співробітництва с застосування в Україні механізмів Кіотського протоколу. Саме вони працюватимуть на екологобезпечні та енергозберігаючі технології Так звані гнучкі механізми цього протоколу, а саме торгівля квотами на викиди парникових газів, проекти зі скорочення таких викидів мають стати з 2008 року джерелами значних інвестицій в економіку держави. 18 жовтня 2006 року Верховною Радою прийнято Закон України «Про ратифіка­цію поправок до Монреальського протоколу про речовини, що руйнують озоновий шар». Таким чином, Україна продемонструвала високий державницький рівень став­лення до глобальної проблеми [1].

На рис. 12.4 наведені передумови повноцінного застосування механізмів Кіотського протоколу [1].

Передумови повноцінного застосування механізмів Кіотського протоколу

Наявність системи національних реєстрів встановленої кількості викидів парникових газів, скорочення викидів парникових газів та їх супроводження

Досконалість правових, економічних, соціальних аспектів здійснення торгівлі квотами на викиди парникових газів

Гармонізованість методів визначення базових обсягів викидів у результаті проведення спільних міжнародних заходів

Створення умов для зовнішньої перевірки скорочення викидів

Прозора процедура участі громадськості у прийнятті рішень щодо заходів з питань зміни клімату

Рис. 12.4 Передумови повноцінного застосування механізмів Кіотського протоколу [1]

Так, завдання Кіотського протоколу за період 2008-2012 років полягає у досягненні зменшення емісії парникових газів на 5% порівняно з 1990 роком. Здавалося б, Україні поталанило – у нас в країні в 2004 році рівень емісії становив 43% від зобов’язань, які були зафіксовані Кіотським протоколом.

Рис. 12.5 Вигоди для України від інтеграції в глобальну конструкцію регулювання природокористування [1]

Використання такого «механізму чистого розвитку» призводить до того, що молоді рослини будуть погли­нати вуглекислий газ із повітря і зберігати його в грунті. Таке досягнення сьогодні можна вигідно продавати, і на це звертають увагу багато інших країн.