- •Тема 7 Економічна ефективність природоохоронних заходів підприємства
- •7.1. Види природоохоронних заходів і їх роль у виробничому процесі
- •7.2. Сутність економічної ефективності природоохоронних заходів підприємства
- •7.3. Оцінка ефективності реалізації природоохоронних заходів (капітального будівництва)
- •Тема 8 Економічні збитки, оцінка втрат
- •8.1. Сутність економічних збитків від забруднення та деградації ресурсів природного середовища промисловим підприємством
- •8.2. Методи визначення економічних збитків від забруднення довкілля
- •8.3. Оцінка економічних збитків в окремих секторах економічної діяльності
- •Тема 9 Економічні проблеми збереження та відтворення біорізномаїття
- •9.1. Економічні проблеми збереження біорізномаїття
- •9.2. Роль екологічного оподаткування підприємства у вирішенні проблем довкілля та види особливо охоронюваних природних територій
- •Тема 10 Організаційно-економічний механізм реалізації платного природокористування в Україні
- •10.1. Передумови та розвиток платного природокористування в Україні
- •10.2. Податкові збори та плата за спеціальне використання природних ресурсів
- •10.2.1. Плата за землю
- •10.2.2. Плата за користування надрами
- •Збір за спеціальне використання води
- •Збір за спеціальне використання лісових ресурсів
- •Плата за спеціальне використання об'єктів тваринного світу (Закон України «Про тваринний світ»)
- •Збір за користування радіочастотним ресурсом України
- •Рентна плата за транспортування нафти та нафтопродуктів, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України
- •10.3. Екологічні податки за забруднення природного середовища підприємством та механізм їх стягнення
- •10.3.1. Забруднення атмосфери, у тому числі стаціонарними і пересувними джерелами забруднення (викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення)
- •10.3.2. Забруднення водних об'єктів (скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти)
- •10.3.3. Розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини.
- •Тема 11 Принципи чинного екологічного законодавства України та види відповідальності за порушення довкілля
- •11.1. Структура чинного екологічного законодавства
- •11.2. Види відповідальності за порушення природного законодавства
- •11.3. Система екологічного управління на макро- та мікрорівні
- •Тема 12 Міжнародний досвід і співробітництво в галузі охорони навколишнього середовища
- •12.1. Міжнародне співробітництво у сфері збереження та відтворення довкілля
- •Основні форми міжнародного співробітництва у сфері охорони довкілля
- •12.2. Зарубіжний досвід регулювання природокористування
- •Країни розвинутого капіталізму
- •Країни з перехідною економікою
- •Країни «третього світу»
- •12.3. Перспективи України в глобальній системі природовідтворювальної діяльності
- •Додатки
- •Використана та рекомендована література
Збір за спеціальне використання води
Платниками збору є водокористувачі – суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.
Не є платниками збору водокористувачі, які використовують воду виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території у той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, у межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та платників єдиного податку.
Для цілей цього розділу під терміном "санітарно-гігієнічні потреби" слід розуміти використання води в туалетних, душових, ванних кімнатах і умивальниках та використання для утримання приміщень у належному санітарно-гігієнічному стані.
Рис. 10.2 Структурно-логічна схема плати за використання водних ресурсів
Об'єктом оподаткування збором є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання.
Об'єктом оподаткування збором за спеціальне використання води без її вилучення з водних об'єктів є:
– для потреб гідроенергетики – фактичний обсяг води, що пропускається через турбіни гідроелектростанцій для вироблення електроенергії;
– для потреб водного транспорту – час використання поверхневих вод вантажним самохідним і несамохідним флотом, що експлуатується (залежно від тоннажності), та пасажирським флотом, що експлуатується (залежно від кількості місць).
Об'єктом оподаткування збором за спеціальне використання води для потреб рибництва є фактичний обсяг води, необхідної для поповнення водних об'єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов'язане із втратами води на фільтрацію та випаровування).
Збір за спеціальне використання лісових ресурсів
Платниками збору є лісокористувачі – юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, фізичні особи (крім фізичних осіб, які мають право безоплатно без видачі спеціального дозволу використовувати лісові ресурси відповідно до лісового законодавства), а також фізичні особи – підприємці, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів на підставі спеціального дозволу (лісорубного квитка або лісового квитка) або відповідно до умов договору довгострокового тимчасового користування лісами.
Об'єктом оподаткування за спеціальне використання лісових ресурсів є:
– деревина, заготовлена в порядку рубок головного користування;
– деревина, заготовлена під час проведення заходів:
а) щодо поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення, посилення захисних властивостей (у деревостанах віком понад 40 років – рубки догляду за лісом, вибіркові санітарні рубки, вибіркові лісовідновні рубки, рубки, пов'язані з реконструкцією, ландшафтні рубки і рубки переформування; незалежно від віку деревостанів – суцільні санітарні та суцільні лісовідновні рубки);
б) з розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю, у зв'язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо;
– другорядні лісові матеріали (заготівля живиці, пнів, лубу та кори, деревної зелені, деревних соків та інших другорядних лісових матеріалів, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства);
– побічні лісові користування (заготівля сіна, випасання худоби, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, збирання лісової підстилки, заготівля очерету та інших побічних лісових користувань, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства);
– використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт.
Рис. 10.3 Структурно-логічна схема плати за заготівлю деревини
Ставки збору за заготівлю деревини застосовуються з урахуванням розподілу лісів за поясами і розрядами.
