- •Виправ за зразком зміст, перевір сторінки, розділи щоб не пересунувся текст . Текст готовий для роздрукування. Дякую!!!!! Друкуй з двох сторін аркуша. Якщо щось не зрозуміло тел.. 0952017413 Вступ
- •Розділ 1. Лекція 1 Тема: Вступ до комп’ютерної схемотехніки
- •Лекція 2 Тема: Поняття про комбінаційні схеми та цифрові автомати
- •Основи теорії перемикальних функцій
- •Лекція 3 Тема: Основи синтезу комбінаційних схем
- •Алгоритм розробки схеми
- •Основні логічні елементи та їх класифікація
- •Тема: Методика структурного проектування цифрових схем Вузли комбінаційного типу
- •Тема: Основні типи комбінаційних вузлів
- •Дешифратори
- •Лекція 6
- •Тема: Шифратори
- •Лекція 7
- •Тема: Мультиплексори і демультиплексори
- •Лекція 8
- •Тема: Компаратори або схеми порівняння
- •Лекція 9
- •Тема: Комбінаційні суматори
- •Тема:Тригери. Різновидності тригерів.
- •Тема: Лічильники. Різновидності лічильників. Принцип роботи.
- •Двійково-кодовані лічильники
- •Тема: Класифікація та основні параметри алп
- •Тема: Загальна характеристика пристроїв «пам’ять»
- •Тема: Різновидності структурної побудови запам’ятовуючих пристроїв
- •Тема: Загальна характеристика процесорів
- •Лабораторні роботи Користування Electronics Workbench
- •1.1.2 Пропоновані програмою елементи
- •2. Основні прийоми роботи
- •2.1 Порядок проведення роботи для розробки принципової електричної схеми
- •2.2 Моделювання радіоелектронних пристроїв за допомогою програмного комплексу Electronics Workbench пристроїв за допомогою програмного комплексу Electronics Workbench
- •2.2.1 Підготовка до роботи Electronics Workbench
- •2.2.2 Моделювання інтегруючої rc - ланцюга
- •2.2.3 Моделювання що диференціює rc - ланцюга
- •2.2.4 Моделювання транзисторного автогенератора
- •2.2.5 Моделювання трехкаскадного транзисторного підсилювача
- •2.2.6 Моделювання тригера Шмидта на аналогових елементах
- •2.2. 7 Моделювання мультивібратора на елементах и-ні
- •2.2.8 Моделювання цифрового генератора
- •2.2.9 Моделювання алгебраїчного суматора на оу
- •2.2.10 Моделювання дешифратора
- •Завдання
- •Розділ 3.Самостійне вивчення
- •Самостійне вивчення 1
- •Перетворювачі кодів
- •Самостійне вивчення 2
- •Зсувачі двійкового коду
- •Послідовні логічні пристрої Узагальнена структурна схема і опис роботи цифрового автомата
- •Регістри
- •Центральний пристрій керування (цпк)
- •Операційні апарати алп
- •Арифметичні вузли операційних апаратів
- •Вузли додавання/віднімання у прямих і доповнюючи кодах
- •2) Додавання/віднімання чисел з плаваючою комою
- •3)Алгоритми і структури вузлів множення чисел
- •Основний алгоритм реалізації вузлів ділення в прямих кодах
- •Приклади схемотехнічної реалізації вузлів додавання / віднімання дворозрядних кодів
- •Виконання логічних операцій в алп
- •Інтегральні схеми арифметико-логічних пристроїв
- •Методика дешифрації адресного простору в 2d пам’яті
- •3D структурна пам’ять
- •Пам’ять зі структурою 2dm
- •Пам'ять з послідовним доступом
- •Організація кеш пам’яті
- •Повністю асоціативний кеш
- •Кеш з прямим розміщенням
- •Набірно – асоціативний кеш
- •Постійна пам’ять. Типи і номенклатура пзп
- •Флеш пам’ять
- •Статичні запам’ятовуючі пристрої
- •Проектування схеми порівняння слова з константою
- •Загальні характеристики мікропроцесора. Мікропроцесорні комплекти.
- •Перелік питань до окр та іспиту: Основи синтезу комбінаційних схем.
- •Дешифратори.
- •Шифратори.
- •Послідовні логічні пристрої.
- •Запам’ятовуючі пристрої цифрових еом.
- •Мікропроцесори.
- •Рекомендована література
Лекція 3 Тема: Основи синтезу комбінаційних схем
Технічним аналогом логічних функцій є комбінаційні схеми, які реалізують перетворення певних інформаційних сигналів за логічними законами, що описуються заданими булевими функціями. Комбінаційним елементом називають електронний вентель або ключ, який забезпечує кодування інформаційних сигналів в двійковому вигляді. Набір комбінаційних елементів, що відтворює повну систему булевих функцій також називають функціонально повним набором.
Для реалізації цифрових автоматів функціонально повний набір логічних елементів потрібно доповнити певними елементарними цифровими автоматами, в якості яких використовують тригери. Згідно ЄСКД, всі цифрові елементи позначаються квадратами, в яких зліва – вхідні сигнали, з права – вихідні.
- Логічна функція диз’юнкції
Сигнал на виході комбінаційного елемента «або»має місце тоді, коли присутній хоч один з вхідних сигналів.
- має місце тоді, коли присутні всі вхідні сигнали. для реалізації цифрових автоматівбьмибь
- логічне «АБО»
АБО-НЕ
-
Стрілка Пірса;
І-НЕ
- Штріх Шеффера
Виключне «АБО»
Додавання за модулем 2.
Базові логічні елементи виконують також в інтегральному вигляді, як складні функціональні елементи.
- Розширювачі
Комбінаційною схемою називають умовне графічне позначення логічних елементів, та взаємозв’язків між ними, яке відображає реалізацію заданої логічної функції. Ланцюгом схеми називають впорядковану послідовність логічних елементів, в якій хоч один вхід наступного елемента з’єднаний з виходом попереднього елемента. Петлею схеми називають ланцюг, в якому вихід логічного елемента безпосередньо або опосередковано через інші елементи з’єднаний зі своїм входом. Особливістю комбінаційної схеми є відсутність петель в принциповій схемі. Процес розробки комбінаційних схем умовно можна поділити на два етапи:
етап аналізу повної системи логічних функцій та проведення мінімізації логічного виразу, що описує вихідну функцію;
етап синтезу комбінаційної схеми з допомогою певного функціонального набору комбінаційних елементів, обов’язково з урахуванням оптимізації функціональної схеми пристрою.
Алгоритм розробки схеми
Запис з допомогою карт Карно і діаграм Вейча таблиць істинності, які описують повний функціональний набір сигналів і їх можливих комбінацій.
Перехід від табличної форми запису до алгебрагічної; здійснюється він з допомогою певних форм запису, найрозповсюдженіші: ДДНФ (досконала диз’юнктивна нормальна форма), ДКНФ (досконала кон’юнктивна нормальна форма). При ДДНФ результуюча функція записується у вигляді кон’юнкцій мінтермів або конституєнти одиниці.
Проводять мінімізацію результуючої логічної функції використовуючи тотожності та перетворення алгебри логіки.
Проводиться перетворення мінімізованої логічної функції до вигляду , зручного для реалізації в певному логічному базисі.
