План-конспект проведення уроку захист вітчизни з учнями 10 класів

РОЗДІЛ I: Військово – історичні, правові та політичні основи захисту Вітчизни.

Тема1: Нормативно-правова база з військових питань. Історія розвитку українського війська.

Урок 1: Конституція України та Закони України про призначення Збройних Сил та інших військових формувань України. Структура воєнної організації держави та її керівництво. Воєнна доктрина України.

Мета: - ознайомити учнів з системою законів, які забезпечують обороноздатність держави та з Воєнною доктриною як основою цієї системи.

- формувати в учнів гордість за воєнну організацію держави, викликати інтерес до Збройних Сил України, її зброї й бойової техніки.

Структура уроку

1. Організаційний момент - 2 хв.

2. Актуалізація опорних знань і умінь учнів - 8 хв.

1. Вивчення нового матеріалу – 30 хв.

3. Закріплення нових знань і умінь учнів - 2хв.

4. Підсумок уроку – 2хв.

5. Домашнє завдання – 1хв.

Хід уроку

1. Організаційний момент – 2 хв.

1. Шикування взводу в одну (дві) шерен­ги командиром взводу, перевірка за списком та зовнішнього стану учнів, віддача рапорту вчителю, привітання вчителя (тренування декілька раз – в разі потреби ).

2. Стройове тренування:

3. Оголошення теми, мети та порядку вивчення матеріалу.

4. .Виконання команди: «Ро­зійдись!», «Сісти за парти!».

II. Актуалізація опорних знань і умінь учнів – 8 хв.

1. Перевірка вивчення і виконання домашнього завдання:

III. Вивчення нового матеріалу – 30 хв.

1. ПРИЗНАЧЕННЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ ТА ІНШИХ ВІЙСЬКОВИХ

ФОРМУВАНЬ УКРАЇНИ

Відродження національних Збройних Сил розпоча­лося після прийняття 6 грудня 1991 р. Верховною Радою Закону «Про Збройні Сили України». Цей день є святом Збройних Сил нашої держави.

Збройні Сили України є основою військової організа­ції держави. На них, згідно зі статтею 17 Конституції Украї­ни, покладено захист суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності України. Головнокоманду­вачем Збройних Сил і Головою Ради національної безпеки і оборони України (РНБОУ) є Президент України.

Збройні Сили та інші військові формування України організовуються і функціонують на основі Конституції України, Воєнної доктрини України, законів України «Про Збройні Сили України», «Про основи національної безпеки України», «Про оборону України», «Про Державну при­кордонну службу України» та інших законодавчих актів.

Воєнна доктрина — це сукупність керівних прин­ципів, воєнно-політичних, воєнно-стратегічних, воєнно-економічних і військово-технічних поглядів на забезпе­чення воєнної безпеки держави. Воєнна доктрина нашої держави має оборонний характер. Стратегічним завдан­ням України в галузі оборони є захист її державного суве­ренітету і політичної незалежності, збереження терито­ріальної цілісності та недоторканності кордонів. Воєнна доктрина України співвіднесена з економічною та зовнішньополітичною доктринами України.

Основними напрямами реалізації Воєнної доктрини України є:

— прагнення вирішувати всі міжнародні проблеми невоєнними засобами і забезпечення оборони держави воєнними засобами;

— відповідність бойових можливостей, рівня боєздат­ності, підготовки та всебічного забезпечення Збройних Сил України, інших військових формувань потребам оборони України;

— виконання державних програм модернізації озбро­єння та військової техніки, розроблення та впровадження їх новітніх зразків;

— розвиток військово-політичного міжнародного партнерства і співробітництва та участь у міжнародній миротворчій діяльності; виконання міжнародних догово­рів України у воєнній сфері, у тому числі щодо заборони та нерозповсюдження зброї масового ураження і зміц­нення довіри між державами.

Воєнна доктрина виходить із того, що державний кордон України із суміжними державами є остаточно встановленим, а сама Україна не висуває територіальних претензій до жодної держави і не визнає жодних тери­торіальних претензій до себе. Використання Збройних Сил можливе лише в разі збройної агресії, посягань на те­риторіальну цілісність України, а також при виконанні Україною своїх міжнародних зобов'язань.

Таким чином, Україна ніколи першою не розпочне бойових дій проти іншої держави, якщо сама не стане об'єктом її агресії. Це положення зовсім не означає, що Україна має дотримуватися пасивної стратегічної оборони. В умовах війни можуть бути активно і широко використані всі форми сучасного воєнного мистецтва: стратегічне роз­гортання, відбиття повітряно-космічного удару, страте­гічні оборонна і наступальна операції та ін.

Збройні Сили України будуються і здійснюють свою діяльність на основі таких принципів:

Принцип демократії і гуманізму, який полягає в то­му, що найвищою суспільною цінністю є людина. Захист її життя, інтересів, створення необхідних умов у армії для розвитку, подальшого вдосконалення особистості е найголовнішим.

Принцип верховенства закону, згідно з яким вико­нання Конституції і законів України, статутів Збройних Сил України та наказів командирів є обов'язком кожного військовослужбовця. Порушення законів України тягне за собою дисциплінарну, кримінальну відповідальність.

Принцип єдиноначальності і колегіального вироблен­ня рішень означає, що кожний командир, як єдиноначаль­ник, перш ніж прийняти певне рішення, повинен врахо­вувати думку, позицію колегіального органу (військової ради, зборів). Єдиноначальність забезпечує чіткість і оперативність управління військами, повну відповідаль­ність командира за бойову готовність підрозділу.

Принцип загального військового обов'язку громадян України. Військова строкова служба — конституційний обов'язок громадян держави (чоловічої статі). Комплекту­вання військовослужбовців в Україні проводиться за змішаним принципом: за контрактом і на основі призову юнаків на строкову військову службу. Закон України від 19 червня 2003 р. № 964-ІУ «Про основи національної безпеки України» передбачає перехід до комплектування переважно на контрактній основі.

Принцип добровільного вступу на кадрову військову службу. Зарахування на кадрову військову службу (за ко­нтрактом) проводиться лише на добровільній основі, коли громадяни (у тому числі жінки) виявляють бажання укласти відповідну угоду.

Принцип дотримання військової дисципліни (про це докладніше йтиметься далі).

Принцип гласності в діяльності Збройних Сил України і збереження державної та військової таємниці. Загальні питання навчально-бойової діяльності армії та флоту, а саме: попередження про військові навчання і маневри, по­відомлення про зміни у військовому керівництві та ін., — згідно з міжнародними угодами мають висвітлюватись у засобах масової інформації. Але гласність не е підставою для розголошення державної та військової таємниці, не повинна завдавати шкоди національній безпеці держави. Тому розголошення державної і військової таємниці тягне за собою кримінальну відповідальність.

Принцип позапартійності. Цей принцип забороняє військовослужбовцям членство в політичних організаціях, партіях, рухах. Військовослужбовці перебувають поза політикою і виконують свої функції відповідно до зако­нів України.

Принцип гарантованого соціально-правового захисту військовослужбовців означає, що їм і членам їхніх сімей гарантується соціальний захист.