Маточкове молоко –Las Apis

Хім. склад сировини. Білки, жири, цукри, вітаміни ( В1, В2, В6, РР, В3,Н, фолієва і пантотенова кислоти, біотин ), мінеральні речовини (солі кальцію, натрію, магнію, заліза, хрому, нікелю), ензими (амілаза, каталаза), органічні кислоти.

Фармакологічна дія та застосування . Маточкове молоко має різні фармакологічні властивості. Знижує рівень холестерину в крові, регулює артерiальний тиск, справляє протимікробну дію. Застосовують при гіпотрофії і розладах травлення у дітей, при бронхіальній астмі, для поліпшення загального стану у людей похилого та середнього віку, а також для лікування атеросклерозу, астенічного неврозу мозку й серця. У дерматології маточковим молоком лікують себорейну екзему.

Лікарські форми та засоби. «Апілак» (суха речовина маточкового молочка) – у вигляді пористих плиток кремового кольору, порошку, таблеток, супозиторії, мазей.

***

Прополіс (бджолиний клей) – Propolis

Хім. склад сировини . Смолисті речовини, ефірна олія, віск, фенольні сполуки, полісахариди, домішки квіткового пилку, леткі речовини, флаваноїди, сесквітерпеноїди, ферменти, мікроелементи (марганець, мідь, цинк, кобальт).

Фармакологічна дія та застосування .Справляє антимікробну, антивірусну, антимікотичну, протизапальну, знеболювальну та спазмолітину дію. Застосовують при запальних процесах ротової порожнини, при хронічній екземі, нейродермітах, при ранах і виразках, що довго не гояться.

Лікарські форми та засоби . Настойка прополісу , аерозольні препарати «Пропасол», мазь «Пропоцеум».

***

П’явка медична –Hirudo medicinalis

Хім. склад сировини. Секрет слинних залоз п’явки містять гiрудин, гіалуронідазу, гістаміноподібні речовини. Гірудин міститься до 65 амінокислотних залишків.

Фармакологічна дія та застосування. П’явки справляють болезаспокійливу, протизапальну, бактерицидну, протисклеротичну, тромболізувальну, судинорозширювальну дію. Застосовують при інфаркті міокарда, глаукомі, гіпертонії, тромбофлебіті, при гострих запальних процесах, фурункулах, геморої.

***

Бадяга –Spongilla

Хім. склад сировини. Скелет бодяги складається з голок кремнезему, що зв’язуються між собою органічною речовиною – спонгіном. Також містяться фосфорнокислі та вуглекислі солі, органічні речовини.

Фармакологічна дія та застосування . Дія бодяги ґрунтується на механічному подразненні шкіри, що зумовлено наявністю голок кремнезему. Застосовують при радикулітах, артритах, ревматизмі, синцях.

***

Риб’ячий жир –Oleum jecoris Aselli

Хім . склад сировини. Містить вітамін А.

Фармакологічна дія та застосування . Риб’ячий жир приймають для профілактики та лікування гіпо- та авітамінозу А, рахіту; як загально зміцнювальний засіб. Зовнішньо використовують для лікування ран, термічних і хімічних опіків шкіри та слизових оболонок. Риб’ячий жир відпускають у заповненій вщент, добре упакованій тарі, що захищає його від світла.

Лікарські форми та засоби. Риб ячий жир, капсули, розсин, аерозолю «Лівіан».

***

Жовч медична –Chole medicate

Фармакологічні властивості. Застосовують зовнішньо при гострих і хронічних артрозах, артритах, вторинних радикулітах та інших захворюваннях як знеболювальний, місцевий, протизапальний та розсмоктувальний засоби. Призначають у вигляді компресів.

Протипоказання . Лімфаденіти , гнійні захворювання шкіри, запальні процеси і порушення цілісності шкіри.

Лікарські форми та засоби. Консервована натуральна жовч у флаконах.

***

Оленячi роги (панти) –Cervos cornibus

Хім. склад сировини. Панти (молоді роги Оленів) являються собою наповнену кров’ю кісткову губку. Зрізують у весняно – літній період і консервують варінням, сушінням протягом 2-х місяців. Містять макро, мікро елементи і вітаміни.

Фармакологічна дія. Вони зміцнюють імунну систему. Особливо їх рекомендують тим, хто зазнав хірургічного втручання, приймав антибіотики. Під дією активних речовин, що містяться в оленячих рогах, організм швидко відновлюється. Також препарати з пантів корисно приймати людям із розладами нервової системи, чоловікам для посилення потенції. Однак застерігаю: їх має призначати лікар, оскільки при досягненні певного віку ці ліки можуть і зашкодити.

***

Мед –Mel

Хім. склад сировини. Моноцукри, що легко засвоюються організмом (глюкоза, фруктоза), дицукри, ферменти (амілаза, каталаза); вітаміни групи В, Е, К, С, каротин; органічні кислоти ( яблучна, винна, лимонна, молочна ); білки; біогенні стимулятори; солі кальцію, калію, магнію; мікроелементи (марганець, кремній, алюміній, хром, бор).

Фармакологічні властивості. Прискорює процес загоєння ран, має бактерицидні властивості. Застосовується як загально зміцнювальний засіб, сприятливо діє на міокард, покращує коронарний кровообіг. Рекомендується при туберкульозі легень, виразковій хворобі шлунка, при захворюваннях печінки. Справляє заспокійливу та снодійну дію. Зовнішньо застосовують при карбункулах, фурункулах і опіках.

***

Бджолиний віск – Cera alba. Kera flava

Хім. склад сировини. Вільні вуглеводні, спирти та кислоти, складні ефіри вищих жирних кислот – церотинової, мірицилової, пальмітинової і церилового спирту.

Фармакологічні властивості. Справляє пом’якшувальну та протизапальну дію. Входить до складу багатьох мазей, пластирів, свічок, а також використовується в косметиці. Його використовують для виробництва фарб, лаків, мастик, а також для просякання шкір, тканини, дерева.

***

Література

1. Бобкова І.А., «Фармакогнозія» Медицина . Київ 2010

Середа П.І., «Фармакогнозія» Нова книга . Вінниця

2006 р.

2. Гаммерман А.Ф., Кадаев Г.Н., Яценко – Хмельниький А.А. Лекарственные растения . – М.: Высш.шк., 1983. – 400 с.

3. Государственная фармакопея СССР. ІІ – е изд. –М .: Медицина, 1990. –Вып. 2. -400 с.

4. Ивашин Д.С., Катина З.Ф., Рыбачук И.З.и др. Лекарственные растения Украины. –К.: Урожай, 1974. -360 с.

5. Иойриш Н.П. Пчёлы –крылатые фармацевты . –М.: Наука, 1966. -205 с.

6. Карпович В.Н., Беспалова Е.И. Фармакогнозия . –М.: Медицина, 1977. -448 с.

7. Ковальов В.М., Павлій О.І., Ісакова Т.І. Фармакогнозія з основами біохімії рослини. –Х.: Вид-во НФаУ МТК – книга,

2004. -704 с.

8. Комендар В.І. Лікарські рослини Карпат. –Ужгород: Карпати, 1971. -248 с.

9. Кондратенко П.Т., Кур С.Д.,Рожко Ф.М. Заготовка, выращивание и обработка лекарственных растений. –М.: Медицина, 1965. -347 с.

10. Котуков Г.Н. Культивовані і дикорослі лікарські рослини. –К.: Наук. Думка, 1971. -169 с.

11. Кузнецова М.А., Рыбачук И.З. Фармакогнозия. – М.: Медицина , 1984. -448 с.

12. Кузнецова М.А. Руководство к практическим занятиям по фармакогнозии. –М.: Медицина, 1986. -279с.

13. Кузнецова М.А. Лекарственное растительное сырьё и препараты . –М.: Высш. Шк., 1987. -191 с.

14. Ладынина Е.Я., Гринкевич Н.И., Самылина И.А. и др. Фармакогнозия . Атлас. –М.: Медицина , 1989. -511 с.

15. Лекарственные растения / Под ред. Н.И Гринкевич . –М.: Высш.шк., 1991. -399 с.

16. Лікарські рослини : Енциклопедичний довідник / Відп.ред. А.М. Гродзінський. – К.: Головна редакція Української радянської енциклопедії імені М. П. Бажана, 1990. -544 с.

17. Махлаюк В.П. Лекарственные растения в народной медицине. –Саратов, 1967. 560 с.

18. Муравьева Д.А Фармакогнозия . – М.: Медицина, 1991. -560 с.

19. Основные лекарственные средства китайской медицины / Под ред. А.Ф. Гаммерман. – М.: Медгиз, 1960. -411 с.

20. Попова Н.В., Городнянская Л.М., Сербин А.Г и др. Фармакогнозия . –Х.: Изд-во Украинской фармацевтической академии, 1999. -416 с.

21. Соколова С.Я., Замотаев И.П. Справочник по лекарственным растениям ( фитотерапия ). – М.: Медицина , 1984. -464 с.

***