Цибуля городня –Allium cepa

Цибулини цибулі –Bulbi Allii

Родина цибулеві – Alliaceae

Хім склад сировини .Похідні аліїну – циклоаліїн, метилаліїн, пропілаліїн; флавоноїди (похідні кверцетину); стероїдні сполуки; пектини; ефірні олії (вищі сульфіди – дисульфідів ); вітамін С і вітаміни групи В; каротиноїди, органічні кислоти, цукри, простагландини.

Фармакологічна дія та застосування. Як харчовий продукт у сирому вигляді стимулює травні залози і перистальтику, діє глистогінно, проявляє жовчо- і сечогінні властивості, антисклеротичну активність. Застосовують при атонії кишок і проносах, для зменшення агрегації тромбоцитів, посилення фібринолізу, також як антисептичний засіб.

Лікарські форми та засоби. Спиртова витяжка (алілчеп), настойка.

***

Лопух великий – Arctium lappa

Корені лопуха – Radices Bardanae

Родина айстрові - Asteraceae

Народна назва : реп’ях .

Хім.склад сировини. Вивчений недостатньо. У корінні осінньої заготівлі вміст інсуліну становить до 50%, у корінні весняної заготівлі – не перевищує 17%. Є також слиз та інші полісахариди, жирна й ефірна олії, органічні кислоти, протеїни, 14 поліацитиленових сполук фунгіцидної та бактеріостатичної дії, лігнін арктіїн, гіркий сесквітерпен арктіопікрин, флаваноїди.

Фармакологічна дія та застосування. Корені лопуха справляють м’яку жовчогінну, сечогінну, потогінну, сильну бактерицидну дію. Рослина стимулює утворення інсуліну, регулює обмінні процеси, насамперед вуглеводний і водно- сольовий обмін, діє як імуномодулятор. Застосовують як засіб, що покращує обмін речовин, також як сечогінний і потогінний засіб при захворюваннях верхніх дихальних і сечовидільних шляхів, на початкових стадіях цукрового діабету, подагри, ревматизму. Зовнішньо у дерматології.

Лікарські форми та засоби . Відвар , реп’яхова олія .

***

Парило звичайне –Aqrimonia eupatoria

Трава парила – Herba Aqrimoniae

Родина розові – Rosaceae

Народні назви : реп’яшок, реп’ях жовтий, Іванкове зілля, печіночник .

Хім. склад сировини. Трава містить до 8% конденсованих танінів і мономерні катехіни; флаваноїди – похідні квертицину і кемпферолу, апігеніну; ефірну олію;

тритерпенові глікозиди; кислоти, кумарини, нікотинову кислоту; вітамін К і вітаміни групи В; слиз; гіркоти.

Фармакологічна дія та застосування. Регулятор функції травного каналу. Справляє жовчогінну, детоксикаційну, гепатопротекторну, в’яжучу, сечогінну, глистогінну дію.

Лікарські форми та засоби. Настій.

***

Лікарська сировина тваринного походження

Яд бджолиний( апітоксин)-Venenum Apium

Хім. склад сировини. Білкові речовини, ферменти, токсичний поліпептид мелітин ( до 50% ), біогенні аміни (гіствамін, норадреналін ), органічні кислоти (мурашина), мінеральні кислоти (ортофосфатна), мінеральні речовини

(сірка, кальцій ).

Фармакологічна дія та застосування. Препарати бджолиної отрути застосовують при поліартритах, міозитах, радикулітах, захворювання периферійних судин, нервової системи, трофічних виразках, мігрені.

Лікарські форми та засоби. Таблетки апіфарма

(для електрофорезу), мазь «Вірапін», «Апізартрон»

(мазь, ампельний розчин).

Протипоказання .Апітерапія (лікування трутою бджоли) протипоказана при захворюваннях нирок, печінки , підшлункової залози, діабеті, туберкульозі, пухлинах.

***