Очиток великий –Sedum maximum

Трава очитку великого свіжа – Herba Sedi maximi recens

Родина товстолисті – Crassulaceae

Народна назва : заяча капуста.

Хім. склад сировини. Містить фенольні сполуки, які в основному представленні флавоноїдами (кверцетин, кемпферол, ізорамнетин, мірицитин), кумаринами, оксикоричними кислотами. Також виявлено дубильні речовини, алкалоїди, органічні кислоти (лимонна, яблучна, щавелева), вітамін С, полісахариди, макро- та мікроелементи (марганець, срібло, магній).

Фармакологічні властивості. Справляють біостимувальну, загально тонізуючу і протизапальну дію. Застосовують в офтальмологічній, стоматологічній, хірургічній та терапевтичній практиці як засіб, що стимулює обмінні й регенераційні процеси в організмі людини.

Лікарські засоби. Біосед –водний стерильний екстракт із свіжої трави.

***

Живокіст лікарський –Symphytum officinale

Корені живокосту лікарської – Radices Symphyti

Родина шорстколисті – Boraginaceae

Народні назви: жиловник , кість жива.

Хім. склад сировини. Містить слизи, крохмаль, сліди алкалоїдів (лазіокартин), алантоїн до 6%, дубильні речовини, дигалову та галову кислоти, мінеральні солі, органічні кислоти, сліди ефірної олії.

Фармакологічна дія та застосування. Алантоїн, що містяться в коренях рослини, сприяє грануляції ран, виразок. Використовують тільки зовнішньо у вигляді мазей, компресів при переломах кісток, вивихах, розтягненнях і розривах зв’язок; при наривах, чиряках, виразках.

Лікарські форми та засоби . Відвар, мазь Живокост.

***

Левзея сафлороподібна, великоголовник сафлороподібний –Leuzea carthamoides

Кореневища та корені левзеї – Rhizomata et radices Leuzeae

Родина айстрові – Asteraceae

Народні назви: маралова трава, мараловий корінь.

Хім. склад сировини. Містить фітоекдистероїди (0,03 – 0,08%) – екдистерон, інокостерин тощо. Екдистероїди вперше виявлено в комах і ракоподібних. Екдизони поділяють на зооекдизони (виділені з тварин) та фітоекдизони (виділені з рослин). В основі їх будови лежить стероїдне ядро.

Окрім цього, сировина містить органічні кислоти, вітамін С, каротиноїди, дубильні речовини, ефірну олію, камеді, інулін, слиз, флавоноїди, смоли.

Фармакологічна дія та застосування. Справляють збуджувальну дію на центральну нервову систему і є антагоністом снодійних препаратів. Використовують як адаптогенний і стимулювальний засіб при функціональних розладах нервової системи, розумовій та фізичний втомі, при зниженні працездатності. Також застосовують для відновлення сил у період одужання.

Лікарські форми та засоби. Рідкий екстракт левзеї, препарат екдистен (анаболічний засіб).

***

Квасоля звичайна –Phaseolus vulgaris

Лушпиння квасолі – Pericarpinm Phaseoli

Трава квасолі – Herba Phaseoli

Родина бобові – Fabaceae

Хім. склад сировини. Трава містить флаваноїди (кемпферорл ), органічні кислоти, кумарини, амінокислоти, мікроелементи, алантоїн. Лушпиння містить амінокислоти, холін, вищі жирні кислоти і ненасичену дикарбонову травматинову кислоту.

Фармакологічна дія та застосування . Квасоля звичайна- продовольча, кормова і лікарська рослина. Завдяки високому вмісту калію в плодах її використовують у дієтичному харчуванні при атеросклерозі і порушеннях ритму серця. Препарати з трави та лушпиння квасолі знижують концентрацію глюкози в крові та збільшують діурез; застосовують при захворюваннях нирок, ревматизмі, гіпертонії, порушенні сольового обміну та при цукровому діабеті.

Лікарські форми та засоби. З трави виготовляють препарати гліфазин, лушпиння квасолі входить до складу збору «Арфазетин».

***