Громадський контроль за охороною праці на підприємстві Здійснюють

          1. Професійні спілки підприємства.

          2. Уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці - у разі відсутності професійних спілок на підприємстві.

Для виконання робітником обов'язків упов­новаженого з охорони праці роботодавець за свій рахунок орга­нізує навчання, забезпечує необхідними засобами і звільняє його від виконання функціональних обов’язків на передбачений договором строк із збереженням середнього заробітку.

Компетенції та повноваження громадського контролю

          1. Вимагати від роботодавця негайного припинення робот – при загрозі життя.

          2. Проведення незалежної експертизи умов праці.

          3. Беруть участь у розслідуванні причин нещасних випадків і професійних захворювань.

          4. Вносити пропозиції щодо усунення виявлених порушень нормативних актів з охорони праці.

           5. Безперешкодно перевіряти стан безпеки і гігієни праці.

          6. Організують соціальне страхування.

          7. Вносити пропозиції про притягнення до відповідальності порушників НПА.

          8. Розробляти пропозиції з питань охорони праці для включення в колективний договір.

          9. Контроль за додержанням законодавства про охорону праці.

          10. Контроль за створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов.

          11. Контроль за забезпеченням працівників спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального та колективного захисту.

          12. Робота у комісіях із питань охорони праці підприємств, атестації посадових осіб на знання питань з охорони праці.

          13. Розробляють заходи для досягнення нормативів з охорони праці.

Питання № 3. Організація охорони праці на підприємствах апк.

Закон «Про охорону праці» зобов'язує роботодавця створити на кожному робочому місці, в кожному структурному підрозділі умови праці, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередньо відповідальність за порушення нормативно-правових актів з охорони праці. Він повинен створити і забезпечити на підприємстві функціонування системи управління охороною праці.

На підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше осіб робото­давець створює службу охорони праці як окрему структуру. З кількістю працюючих менше 50 осіб функції служби охо­рони праці можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку. З кількістю працюючих менше 20 осіб для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися стороні спеціалісти на договірних засадах, які мають виробничий стаж роботи не менше трьох років і пройшли навчання з охорони праці.

Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо робото­давцю та бере участь у:

          1. Організації навчання з питань охорони праці, роботи комісії з перевірки знань з питань охорони праці.

          2. Проведенні внутрішнього аудиту охорони праці та атестації робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці.

          3. Контролі за організацією робочих місць відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці.

          4. Ведення обліку та проведення аналізу причин  виробничого травматизму, професійних захворювань, аварій, заподіяної ними шкоди.

          5. Складанні за участю керівників підрозділів підприємства переліків професій, посад і видів робіт, на які повинні  бути розроблені інструкції з охорони (безпеки) праці, що діють в межах підприємства, надання методичної допомоги під час їх розроблення.

          6. Розгляді листів, заяв, скарг працівників підприємства, що стосуються питань додержання законодавства про охорону праці.

           7. Розслідуванні нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві відповідно до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року N 1112.