Дремуха І.С - 3.1 КП 5.05050207 М1319 004 ПЗ

Зміст

Завдання на курсове проектування
Вступ
1. Кінематичний та силовий розрахунок приводу. Вибір електродвигуна
2. Розрахунок зубчастої (черв’ячної) передачі редуктора
3. Проектний розрахунок валів редуктора
4. Конструктивні розміри шестерні (черв’яка) та колеса
5. Конструктивні розміри корпуса редуктора
6. Розрахунок відкритої (пасової, ланцюгової, зубчастої) передачі
7. Перевірочний розрахунок підшипників
8. Підбір та перевірочний розрахунок шпонкових з’єднань
9. Перевірочний розрахунок валу на втому
10. Змащування зубчастої (черв’ячної) пари та підшипників
11. Збирання редуктора
Виводи
Перелік літературних посилань
Додатки

Вступ

Галузева структура машинобудування України дуже різноманітна. Важливі та найбільш розвинуті такі його ланки, як важке, транспортне, сільськогосподарське машинобудування, верстатобудування, приладобудування, радіотехнічне та електротехнічне виробництво, обладнання для інших галузей промисловості, а особливо хімічної. Виняткове значення для розвитку нафтовидобутку в Україні у післявоєнний період мало відкриття нового нафтогазового регіону – Дніпровсько-Донецької западини, який незабаром став основним за запасами і видобутком нафти та газу. Хімічна промисловість – галузь важкої індустрії, на підприємствах якої, застосовуючи хімічні методи переробки сировини і матеріалів, одержують різну хімічну продукцію (органічні і неорганічні хімікати, мінеральні добрива і сировину для них, содопродукти, хлор, бром, барвники, реактиви, хімічні волокна, товари побутової хімії тощо). У залежності від технології виробництва і призначення продукції хімічна індустрія підрозділяється на окремі підгалузі. Хімічне та нафтохімічне машинобудування включає хімічне машинобудування, полімерне машинобудування, виробництво нафтопромислового та бурового устаткування, устаткування для целюлозно-паперової промисловості. Хімічна промисловість для свого розвитку має міцну сировинну базу: власне хімічну сировину (сірка, солі, фосфорити), відходи від інших галузей промисловості, а також нафту, вугілля, природний газ. Хімічна промисловість потребує певного обладнання і устаткування,на приклад: дробарки,сушарки,варіатори,мультиплікатори,редуктори. Редуктором називають пристрій, що перетворює високу кутову швидкість обертання вхідного валу у меншу на вихідному валі, підвищуючи при цьому, крутний момент. Пристрій, який перетворює малу кутову швидкість у вищу називають мультиплікатором. Хімічне та нафтохімічне машинобудування є невід'ємною ланкою нашої спеціальності,тому і тема курсового проекту стосується хімічної та нафтогазопереробної промисловості. Отже,тема мого курсового проекту:спроектувати привод дробарки на термін експлуатації L_h = 32000 год.Дробарка повинна працювати з частотою N_в = 60 об/хв і мати потужність Р_в = 6,1 кВт.Работа нереверсивна,навантаження змінні.Кут нахилу пасової передачі ϴ° = 45°.

1. Кінематичний та силовий розрахунок приводу. Вибір електродвигуна

1.1 Опис приводу

Привод дробарки складається з: електродвигуна,поликлинової передачі,редуктора циліндричного косозубого, муфти пружної. Привод — двохступеневий: перша ступень — відкрита пасова передача (поликлинова); друга ступень — редуктор циліндричний косозубий. Привод має чотири вала: двигуна, ведомий вал редуктора(швидкохідний),ведений вал редуктора (тихохідний) та вихідний вал (дробарки). Привод має 2 пари підшипників.

1.2 Загальний коефіцієнт корисної дії приводу [1, с.4]

ηзаг = ηз · ηвідк · ηм · , (1.1)

де ηз = 0,98 – к.к.д. зубчастої закритої передачі [1, с.5]

ηвідк = 0,97 – к.к.д. відкритої передачі [1, с.5]

ηм = 0,98 – к.к.д. муфти [2, с.41]

ηп.п. = 0,995 – к.к.д. пари підшипників [1, с.5]

n = 2 – число пар підшипників

ηзаг = 0,98 . 0,97 . 0,98 . 0,9952 = 0,992

1.3 Необхідна потужність електродвигуна [1, с.4]

(1.2)

де Рв = 6,1 кВт – потужність на виходному валу ;

Рдв = = 6,62 кВт

1.4 Вибір електродвигуна. Для Рдв = 6,62 кВт і nдв = 750 об/хв. приймаємо електродвигун типу 4А160S8 з ГОСТ 19523-81, у якого потужність

7,5 кВт, синхронна частота обертання nс = 750 об/хв., ковзання

s = 2,5 % [1, с. 390].

1.5 Частота обертання електродвигуна [1, с.6]

nдв = nс (1 – s), об/хв. (1.3)

nдв = 750(1- ) = 731,об/хв

1.6 Кутова швидкість [1, с.7]

валу електродвигуна

(1.4)

wдв = 76,511,рад\с

вихідного валу

де nв = 60 об/хв. – частота обертання вихідного валу.

1.7 Передаточне число приводу [1, с.8]

Передаточні числа ступенів приводу: з ГОСТ 2185-66 приймаємо передаточне число редуктора Uред = 4 [1, с.36]

Передаточне число відкритої поликлинової передачі

Uпас = 3,04

1.8 Кутові швидкості валів приводу [1, с.8]

а) швидкохідний вал редуктора

w1 = рад/с

б) тихохідний вал редуктора

рад/с

1.9 Обертальні моменти на валах приводу [3, с. 106]

(1.5)

а) вал електродвигуна

Нм

б) швидкохідний вал редуктора (1.6)

М1 = Мдв · ηпп · Uвідк, Нм

М1 = 86 · 0,995 · 3,04 = 260 Нм

в) тихохідний вал редуктора

М2 = М1 · Uред · ηз · ηпп, Нм (1.7)

М2 = 260 · 4 · 0,98 · 0,955 = 1014 Нм

г) вихідного валу

Мв = Нм

Результати розрахунку зведені до табл.1.1

Таблиця 1.1 – Результати кінематичного розрахунку

Параметри	Значення параметрів
Потужність двигуна	7,5 кВт
Кутові швидкості валів вала електродвигуна швидкохідного валу тихохідного валу вихідного валу	Wдв = 76,511 об/хв w1 = 25,17 об/хв w2 = 6,29 об/хв wв = 6,28 об/хв
Передаточні числа редуктора відкритої передачі	Uред = 4 Uпас = 3,04
Обертальні моменти валу електродвигуна швидкохідного валу тихохідного валу вихідного валу	Мдв = 86 Нм М1 = 260 Нм М2 = 1014 Нм Мв = 971 Нм