- •Реферат
- •Список скорочень
- •Основні терміни та їх визначення
- •1. Фізичні характеристики зон вертолітного майданчику схем їх розташування і денного маркування.
- •1.1. Фізичні характеристики зон вертолітного майданчику і схеми їх розташування
- •1.1.1. Зона кінцевого етапу заходу на посадку та зльоту.
- •1.1.2. Зона приземлення та відриву.
- •1.2. Денне маркування зон вертолітного майданчику
- •1.2.1. Денне розпізнавальне маркування вертолітного майданчику
- •1.2.2. Денне маркування зони кінцевого етапу заходу на посадку і зльоту – зони fato
- •1.2.3. Денне маркування зони приземлення та відриву – зони tlof
- •1.2.4. Денне маркування точки приземлення на вертолітному майданчику
- •1.2.5. Інші види маркування вертолітного майданчику
- •Візуальні електрифіковані аеронавігаційні засоби забезпечення польотів на вертолітному майданчику
- •2.1. Обґрунтування необхідного складу електрифікованих аеронавігаційних візуальних засобів забезпечення польотів на вертолітному майданчику
- •2.2. Вітропокажчик з підсвічуванням
- •2.3. Аеронавігаційний маяк вертолітного майданчику
- •2.4. Система вогнів наближення до вертолітного майданчику
- •2.5. Система візуального (азимутального) наведення в створ посадкового вертолітного майданчику
- •2.6. Покажчик глісади візуального заходу на посадку
- •2.7. Аеронавігаційні вогні зони кінцевого заходу на посадку і зльоту
- •2.8. Аеронавігаційні вогні зони приземлення і відриву
- •3.2. Вибір і обґрунтування схеми електропостачання візуальних електрифікованих засобів забезпечення польотів на вертолітному майданчику
- •3.2.1. Схема електропостачання аеронавігаційних вогнів.
- •3.2.2. Обґрунтування кількості кабельних ліній в системі електропостачання аеронавігаційних вогнів вертолітного майданчику
- •3.2.3. Схема електропостачання маяка вертолітного майданчику та вітропокажчика з підсвічуванням.
- •3.2.4. Обґрунтування кількісного складу елементів системи електрифікованих візуальних засобів забезпечення польотів вертолітного майданчику
- •3.3. Визначення потужності кабельної лінії для електропостачання візуальних електрифікованих засобів забезпечення польотів на вертолітному майданчику
- •3.3.1. Методика визначення електричної потужності кабельної лінії для електропостачання підсистем вогнів зон fato і tlof
- •3.3.2. Вихідні дані для визначення потужності кабельних ліній підсистем аеродромних вогнів та вибору регуляторів яскравості
- •Схеми розташування елементів системи електропостачання візуальних електрифікованих засобів забезпечення польотів на вертолітному майданчику
- •3.4.4. Монтаж візуальних електрифікованих засобів вертолітного майданчику
- •4. Визначення показників надійності візуальних аеронавігаційних засобів забезпечення польотів на вертолітному майданчику та оцінка їх впливу на рівень безпеки польотів
- •5. Склад візуальних електрифікованих засобів вертолітної площадки аеродрому «Сімферополь»
- •Література
Візуальні електрифіковані аеронавігаційні засоби забезпечення польотів на вертолітному майданчику
2.1. Обґрунтування необхідного складу електрифікованих аеронавігаційних візуальних засобів забезпечення польотів на вертолітному майданчику
Міжнародний нормативно-технічний документ [2], що є обов’язковим згідно [1] для використання на території України містить у своєму складі Стандарти та рекомендовану практику – Рекомендації.
Відповідно до Статусу складових частин документу [2] – Стандартом вважається будь-яка вимога до технічних характеристик, конфігурації, персоналу або правил, застосування якої признається необхідним, тобто обов’язковим для забезпечення, в першу чергу, безпеки польотів і регулярності польотів.
Рекомендована практика – Рекомендація, трактується, як будь-яка вимога до технічних характеристик, конфігурації, персоналу або правил, застосування якої признається бажаним, тобто обов’язковим для забезпечення, безпеки і регулярності польотів.
Нормативно-технічний документ [2], містить в Стандартах лінгвістичні невизначеності, які не мають однозначного тлумачення, а також, не мають відповідних пояснень з боку повноважних державних органів авіаційної влади.
Пункт 1.2. «Применение» документа [2] в п. 1.2.1, попереджає, що «… толкование некоторых технических требований, содержащихся в данном Приложении, со всей очевидностью требует проявления осторожности, принятия или осуществления необходимых функций со стороны соответствующего полномочного органа».
У тих випадках, коли однозначне тлумачення вимог Стандартів виявляється неможливим, а відповідні пояснення з боку повноважних органів відсутні, рішення, що пропонуються будуть, по можливості, логічно та науково обґрунтовані. При формуванні складу візуальних електрифікованих засобів для вертолітного майданчику аеродрому «Сімферополь» вимоги Стандартів документа [2] приймаються в якості обов’язкових для виконання.
Вимоги Рекомендацій документа [2] приймаються або відхиляються з урахуванням індивідуальних особливостей фізичних, аеронавігаційних та інших необхідних характеристик вертолітного майданчику аеродрому «Сімферополь». Усі відхилення вимог Рекомендацій щодо складу візуальних електрифікованих засобів для вертолітного майданчику, принаймні, логічно обґрунтовуються, а відповідне тлумачення вимог Стандартів, там де відсутнє їх однозначне розуміння, по можливості, науково обґрунтовується.
В даному розділі наводиться склад візуальних електрифікованих засобів для вертолітного майданчику аеродрому «Сімферополь», що обрані та признаються обов’язковими для забезпечення безпеки польотів.
Відсутність деяких візуальних засобів в складі обладнання для візуального забезпечення польотів на вертолітному майданчику логічно та науково обґрунтовується. Слід, також, зауважити, що склад візуальних електрифікованих засобів для вертолітного майданчику вибирається з урахуванням обраного маркування відповідних зон майданчику.
2.2. Вітропокажчик з підсвічуванням
Відповідно до вимог п. 5.1.1, [2.3] вертолітний майданчик має бути обладнаний, принаймні, одним вітропокажчиком. При використанні вертолітного майданчику в нічних умовах та в СМУ вдень він додатково забезпечується приладом підсвічування. Вітропокажчик розташовується таким чином, щоб пілот вертольоту міг його бачити під час польоту та в режимі висіння.
Місце розташування вітропокажчика обирається таким чином щоб він вказував напрямок та швидкість вітру в зоні FATO та не зазнавав будь-яких дій з боку повітряного потоку, що створюється іншими об’єктами або струменями несучих гвинтів вертольоту.
Технічні характеристики та геометричні розміри вітропокажчика ілюструються кресленням 6. Вітропокажчик встановлюється на відстані 40 м в південному напрямку до перону «Т». Місце розташування вітропокажчика з підсвічуванням та варіант його встановлення вказано на кресленні 7.
