- •Реферат
- •Список скорочень
- •Основні терміни та їх визначення
- •1. Фізичні характеристики зон вертолітного майданчику схем їх розташування і денного маркування.
- •1.1. Фізичні характеристики зон вертолітного майданчику і схеми їх розташування
- •1.1.1. Зона кінцевого етапу заходу на посадку та зльоту.
- •1.1.2. Зона приземлення та відриву.
- •1.2. Денне маркування зон вертолітного майданчику
- •1.2.1. Денне розпізнавальне маркування вертолітного майданчику
- •1.2.2. Денне маркування зони кінцевого етапу заходу на посадку і зльоту – зони fato
- •1.2.3. Денне маркування зони приземлення та відриву – зони tlof
- •1.2.4. Денне маркування точки приземлення на вертолітному майданчику
- •1.2.5. Інші види маркування вертолітного майданчику
- •Візуальні електрифіковані аеронавігаційні засоби забезпечення польотів на вертолітному майданчику
- •2.1. Обґрунтування необхідного складу електрифікованих аеронавігаційних візуальних засобів забезпечення польотів на вертолітному майданчику
- •2.2. Вітропокажчик з підсвічуванням
- •2.3. Аеронавігаційний маяк вертолітного майданчику
- •2.4. Система вогнів наближення до вертолітного майданчику
- •2.5. Система візуального (азимутального) наведення в створ посадкового вертолітного майданчику
- •2.6. Покажчик глісади візуального заходу на посадку
- •2.7. Аеронавігаційні вогні зони кінцевого заходу на посадку і зльоту
- •2.8. Аеронавігаційні вогні зони приземлення і відриву
- •3.2. Вибір і обґрунтування схеми електропостачання візуальних електрифікованих засобів забезпечення польотів на вертолітному майданчику
- •3.2.1. Схема електропостачання аеронавігаційних вогнів.
- •3.2.2. Обґрунтування кількості кабельних ліній в системі електропостачання аеронавігаційних вогнів вертолітного майданчику
- •3.2.3. Схема електропостачання маяка вертолітного майданчику та вітропокажчика з підсвічуванням.
- •3.2.4. Обґрунтування кількісного складу елементів системи електрифікованих візуальних засобів забезпечення польотів вертолітного майданчику
- •3.3. Визначення потужності кабельної лінії для електропостачання візуальних електрифікованих засобів забезпечення польотів на вертолітному майданчику
- •3.3.1. Методика визначення електричної потужності кабельної лінії для електропостачання підсистем вогнів зон fato і tlof
- •3.3.2. Вихідні дані для визначення потужності кабельних ліній підсистем аеродромних вогнів та вибору регуляторів яскравості
- •Схеми розташування елементів системи електропостачання візуальних електрифікованих засобів забезпечення польотів на вертолітному майданчику
- •3.4.4. Монтаж візуальних електрифікованих засобів вертолітного майданчику
- •4. Визначення показників надійності візуальних аеронавігаційних засобів забезпечення польотів на вертолітному майданчику та оцінка їх впливу на рівень безпеки польотів
- •5. Склад візуальних електрифікованих засобів вертолітної площадки аеродрому «Сімферополь»
- •Література
Схеми розташування елементів системи електропостачання візуальних електрифікованих засобів забезпечення польотів на вертолітному майданчику
На кресленнях 10, 11 та 12 приводяться схеми розташування елементів системи електропостачання візуальних електрифікованих засобів забезпечення польотів на вертолітному майданчику.
Ізолювальні трансформатори для електропостачання вогнів зони FATO розташовуються в спеціальних кабельних колодязях або в землі безпосередньо біля кожного вогню зони FATO, як це показано на кресленнях 11, 12.
Загальна довжина низьковольтного кабелю для електропостачання усіх вогнів складає приблизно 40 м. Довжина низьковольтного кабелю для електропостачання кожного вогню зони FATO представлена на кресленнях 11, 12. Для електропостачання вогнів зони TLOF пропонується два варіанти розташування ізолювальних трансформаторів, що ілюструються кресленнями 11 та 12.
Довжина відрізків низьковольтного кабелю для кожного вогню зони TLOF та загальна потрібна довжина для обох варіантів ілюструється таблицею 3.3.
Схема розташування ізолювальних трансформаторів для електропостачання вогнів зони TLOF за варіантом №1
Ізолювальні трансформатори для електропостачання вогнів зони TLOF за варіантом №1 розташовуються за межами зони FATO компактно в двох колодязях з обох сторін вертолітного майданчику по дванадцять ізолювальних трансформаторів в кожному колодязі, як це показано на кресленні 11. Низьковольтний кабель для електропостачання вогнів прокладається в штрабах до кожного вогню. Загальна потрібна довжина низьковольтного кабелю складає 642 м.
Варіант №1 є привабливим в тому сенсі, що забезпечує вільний і швидкий доступ до кожного з ізолювальних трансформаторів вогнів зони TLOF, бо трансформатори знаходяться в двох колодязях. Враховуючи те, що ізолювальні трансформатори не потребують технічного обслуговування в процесі експлуатації, тобто є не відновлювальними елементами, мають високі значення показників безвідмовності (100 – 150 тисяч годин середній наробіток на відмову) ця перевага не є такої, що може підвищити коефіцієнт готовності системи електропостачання або знизити витрати на її ремонт.
Негативними сторонами варіанту №1 є необхідність використання 642,0 м низьковольтного кабелю, що практично в два рази перевищує потребу в низьковольтному кабелі за варіантом №2 та необхідність застосування ізолювальних трансформаторів потужністю 0,1 кВА, тому, що трансформатори, наприклад, KR 531, потужністю 0,045 кВА не дозволяють використання низьковольтного кабелю перетином 4,0 мм2 довжиною більше ніж 20,0 м з причини втрати напруги на активному опорі кабелю.
В варіанті №1 кількість відрізків низьковольтного кабелю довжина яких перевищує 20 м складає 21 штук, таблиця 3.4.
Слід, однак, зауважити, що використання ізолювальних трансформаторів потужністю 0,1 кВА, тобто підвищеної потужності теж має свої переваги, а саме можливість використання джерел світла в вогнях потужністю 50,0 Вт, з напругою 12 В, які мають середній технічний ресурс до 4000,0 тисяч годин.
Таблиця 3.4. Довжина низьковольтного кабелю, що потрібна для електропостачання кожного вогню зони TLOF за варіантами №1 і №2.
-
Електропостачання вогнів зони TLOF за варіантом №1
Електропостачання вогнів зони TLOF за варіантом №2
Номер вогню
Довжина кабелю, м
Номер вогню
Довжина кабелю, м
40,25
13,25
35,75
12,35
31,25
12,35
26,75
12,35
22,25
12,35
17,75
12,35
13,25
12,35
17,75
12,35
22,25
14,35
26,75
14,35
31,25
12,35
35,75
12,35
40,25
12,35
35,75
12,85
31,25
12,85
26,75
12,85
22,25
12,85
17,75
12,85
13,25
12,85
17,75
13,25
22,25
13,25
26,75
13,25
31,25
13,25
35,75
13,25
Усього
642,00
308,80
Схема розташування ізолювальних трансформаторів для електропостачання вогнів зони TLOF за варіантом №2
Ізолювальні трансформатори для електропостачання вогнів зони TLOF за варіантом №2 розташовуються за межами зони FATO на лінії перпендикулярній лінії розташування вогнів зони TLOF, як це показано на кресленні 12. Низьковольтний кабель для електропостачання вогнів прокладається в штрабах до кожного вогню.
Загальна потрібна довжина низьковольтного кабелю складає 309,0 м.
Переваги варіанту №2 полягають в меншій потрібній кількості низьковольтного кабелю та можливості застосування ізолювальних трансформаторів потужністю 0,045 кВА, бо для варіанту №2 обмежень відносно довжини відрізків кабелю не існує – всі відрізки кабелю мають довжину менше ніж 15 м.
Недоліком варіанту №2 є необхідність створення 24 колодязів, якщо буде прийнято таке рішення, або розташування всіх трансформаторів в землі, хоча в останньому випадку ніякого негативного впливу на надійність системи електропостачання вогнів не спостерігається. Трансформатори призначені для експлуатації в землі та агресивному середовищі.
Схема розташування кабельної лінії
Кабельна лінія для електропостачання аеронавігаційних вогнів зон FATO і TLOF прокладається від ТП-21 до вертолітного майданчику паралельно руліжним доріжкам TWY H і TWY F на відстані не менше 1,5 м від магістральних кабельних ліній електропостачання вогнів РД TWY H і TWY F.
Високовольтний кабель прокладається в траншеї на глибині 0,7 м від планувальної відмітки без укриття цеглою. У місцях перетинання з дорогами або іншими інженерними комунікаціями кабель прокладається в азбоцементних трубах діаметром 100 мм, а, при наявності штучних переходів, безпосередньо в переходах.
Схема розташування кабельної лінії та приклад улаштування кабельної траншеї ілюструється кресленням 13.
