МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Вінницький транспортний коледж

ЗАТВЕРДЖУЮ

Заступник директора коледжу з навчальної роботи

О.Г. Седач

Пожежна профілактика

Методичні вказівки до виконання курсового проекту для студентів спеціальності 5.17020301

«Організація та техніка протипожежного захисту»

Викладач_______ М.О.Дейнека

Методичні вказівки розглянуті і схвалені цикловою комісією спеціальності «Організація та техніка протипожежного захисту»

Протокол №____від __________________

Голова циклової комісії В.І.Придатко

2014

1. Мета завдання та організація роботи над курсовим проектом

У відповідності з навчальним планом, курсовий проект з предмету "Пожежна профілактика" виконується студентами на 3-му курсі (заочне відділення - на 2-му). Курсовий проект включається до переліку форм навчальної роботи згідно наказу Міністерства Освіти і Науки України.

Курсовим проект, виконується з метою поглиблення теоретичних знань, уміння студентами систематизувати та самостійно використовувати знання при вирішенні навчальних та службових завдань.

Загальна тема курсового проекту "Протипожежний захист об'єкта (повна назва)". Завдання на курсовий проект видається індивідуально для кожного студента. Теми курсових проектів схвалюються цикловою комісією. Студенти заочного відділення можуть вибирати об'єкт для курсового проекту самостійно із підприємств, які вони охороняють. Тему, яку вибрав студент заочного відділення, потрібно узгодити із викладачем.

У відповідності з отриманий завданням, студенти вивчають загальний стан протипожежного захисту об'єкту, статистику пожеж та загорянь. Вивчають технологічний процес виробництва для об'єктів з масовим перебуванням людей, функціональне призначення та загальну характеристику, характеристику конструктивної схеми та інженерного обладнання об'єкта і схеми водопостачання і каналізації, вентиляція, опалення, електрообладнання і т.д. і виявляють відхилення та порушення будівельних норм і правил пожежної безпеки і по них необхідно написати пропозиції протипожежних рішень.

ЗМІСТ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

1. Пожежно-технічна характеристика об'єкту.

1.1. Необхідність протипожежного захисту об'єкту.

1.2. Функціональне призначення та загальна характеристика об'єкту.

1.3. Характеристика конструктивної системи будівлі та інженерного обладнання.

1.4. Аналіз пожежної небезпеки об'єкту (1.4.1 - 1.4.7) (див. методичні вказівки).

2. Пожежно-технічна експертиза архітектурно-будівельної частини та інженерного обладнання об'єкту.

2.1. - 2.2. Перевірка відповідності фактичного ступеню вогнестійкості об'єкта до того, що вимагається нормами.

2.3. Експертиза об'ємно-планувальних рішень.

2.4. Експертиза протидимного та проти вибухового захисту.

2.5. Експертиза протипожежних перешкод.

2.6. Експертиза шляхів евакуації.

2.7. Експертиза систем опалення і вентиляції.

2.8. Експертиза електрообладнання та блискавкозахисту.

2.9. Експертиза протипожежного водопостачання.

2.10. Експертиза установок пожежної автоматики.

2.11. Експертиза первинних засобів пожежегасіння.

2.12. Експертиза генерального плану. Припис пожежної охорони Укрзалізниці.

Список використаної літератури.

ГРАФІЧНА ЧАСТИНА

1. План поверху будівлі.

2. Переріз будівлі.

3. Рішення протипожежного захисту.

ЗМІСТ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

Розділ 1. ПОЖЕЖНО-ТЕХНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ^?ЄКТА

1.1. Необхідність протипожежного захисту об'єкта

Коротко викладається повне найменування об'єкта., його відомча приналежність, його значення для тієї чи іншої галузі промисловості, соціально-культурної сфери.

Наводяться приклади вибухів чи пожеж на даному об'єкті чи на аналогічних об'єктах та їх причини. Відзначається роль нагляду воєнізованої пожежної охорони Укрзалізниці з справі захисту об'єкта, виходячи з основних положень Конституції України, Закону "Про пожежну безпеку" та інших підзаконних актів з питань пожежної безпеки.

1.2. Схема технологічного процесу виробництва (функціональне призначення та загальна характеристика)

Улаштування та робота машин, станків, апаратів, установок, їх призначення. Послідовність технологічних операцій. Речовини, що обертаються у виробництві. Опис стадій процесу, схема технологічного процесу, особливості процесу, режим роботи апаратів машин, обладнання з наданням параметрів процесу (тиску, рівня, температури, витрати, співвідношення речовин і т. д.). Вказуються основні вибухонебезпечні апарати. В опис повинно ввійти все, що в подальшому буде потрібним для аналізу пожежної небезпеки технологічного процесу.

Для об'єктів громадського призначення необхідно вияснити: приз­начення будівлі, склад приміщень, їх розміщення в будівлі та призначення. Режим роботи, порядок закриття приміщень. Кількість людей та обслуговуючого персоналу. Приміщення для проведення масових заходів та інше.

1.3. Характеристика конструктивної схеми та інженерного обладнання

Коротка характеристика конструктивної схеми будівлі включає в себе характеристику несучих та огороджуючих конструкцій з наданням їх розмірів, схеми роботи та матеріалу, з якого вони виготовлені. Вказується площа, поверховість будівлі та площа забудови.

Опис інженерного обладнання об'єкта включає в себе характеристику зовнішнього та внутрішнього протипожежного водопостачання (вид мережі, діаметр трубопроводів, пожежних кранів, наявність та кількість гідрантів та ін.), систем опалення та вентиляції, електроосвітлення. Вказується наявність автоматичних установок пожежогасіння, автоматичної пожежної сигналізації, засобів зв'язку. Всі ці дані в подальшому використовуються для визначення ступеню вогнестійкості будівлі, експертизи будівельних конструкцій, шляхів евакуації та інше.

1.4. Аналіз пожежної небезпеки об'єкта

1.4.1. Характеристика фізико-хімічних та вибухонебезпечних властивостей речовин та матеріалів, їх кількість та умови застосування.

Для оцінки властивостей речовин та матеріалів, що обертаються у виробництві або є у наявності у будівлі, використовується технологічний регламент виробництва, дані заводських лабораторій, довідник "Пожежовибухонебезпечність речовин і матеріалів та засоби їх гасіння", частина І та II під редакцією А.Н.Барагова, Москва, "Хімія", 1990 р.

Перелік показників та їх застосовність приведені в табл. 1 ГОСГ 12.1.044-84 "Пожежовибухонебезпечність речовин та матеріалів. Номенклатура показників і методи їх визначення".

№	Показник	гази	рідини	тверді речовини	пил
1	2	3	4	5	6
1	Група горючості	+	+	+	+
2.	Температура спалаху	—	+	+	—
3.	Температура займання	—	+	+	+
4.	Температура самозаймання	+	+	+	+
5.	Нижня та верхня концентраційні межі розповсюдження полум'я	+	+	—	+
6.	Температурні межі розповсюдження полум'я	+	+	—	—
7.	Умови теплового самозаймання	—	—	+
8.	Здатність вибухати та горіти при взаємодії з водою, киснем, іншими речовинами	+	+	+	+
9.	Показник токсичності продуктів горіння полімерних матеріалів	—	—	+	—

ПРИМІТКИ: 1. Знак "+" означає застосовність, знак "-" незастосовність показника.

2. Крім вказаних в таблиці, можуть бути визначені і інші показники, котрі більш детально характеризують пожежовибухонебезпечність речовин і матеріалів.

Якщо у виробництві чи в будівлі застосовується велика кількість речовин та матеріалів, то оцінюються найбільш небезпечні в пожежному відношенні і ті, по котрих технологи визначали категорію будівлі і приміщень. При цьому необхідно мати на увазі, що, якщо застосовуються речовини і матеріали, властивості яких не приведені в регламенті чи невідомі, це є порушенням вимог пожежної безпеки.

1.4.2. Аналіз причин та умов утворення горючого середовища (вибухонебезпечної суміші ВНС)

1.4.2.1. Всередині апаратів, ємностей, закритих станків та іншого обладнання.

1) При наявності в технологічному процесі апаратів з легкозаймистими рідинами (ЛЗР) та горючими рідинами (ГР) умовами для виникнення ВНС є:

- наявність пароповітряного простору в апаратах;

- наявність в апаратах горючої рідини, робоча температура якої знаходиться в інтервалі між нижньою та верхньою температурними межами розповсюдження полум'я з врахуванням коефіцієнта безпеки.

t _нмрп – 10⁰ С ≤ t _роб ≤ t _вмрп + 15⁰ С

Де t _роб - робоча температура рідини в апараті;

t_нмрп, t_вмрп - відповідно нижня та верхня температурна межі розповсюдження полум'я.

Якщо в апаратах та ємкостях з ЛЗР та ГР концентрація парів зна­ходиться в межах займання, в цьому випадку встановлюється, які способи захисту від вибуху використовуються (ліквідація пароповітряного простору, створення температурних умов, що включають утворення ВНС, введення в рідину будь-яких добавок, що знижують парціальний тиск, вакуум для відсосу парів та ін.) та яка їх ефективність.

В разі відсутності або недостатньої ефективності виявлених технічних рішень по ліквідації ВНС всередині апаратів та ємкостей в курсовій роботі робиться висновок та пропонуються певні заходи.

2) При наявності в технологічному процесі апаратів з горючими газами встановлюється дійсна концентрація їх (по показниках стаціонарних газоаналізаторів або взяттям проб на аналіз), порівнюється з величиною нижньої та верхньої концентраційних меж розповсюдження полум'я для даного газу з врахуванням коефіцієнта безпеки та робиться висновок.

Найчастіше в апаратах та сховищах знаходяться гази без наявності кисню або невеликою кількістю його, тобто концентрація газу буде вище ВКМРП. Значно рідше по умовах технології використовуються суміші горючого газу з окислювачем (повітрям, киснем і іншим). Для таких апаратів, що працюють під вакуумом, необхідно вияснити: яким шляхом здійснюється контроль за встановленою величиною концентрації, чи є в наявності автоматичні засоби, що попереджують утворення ВНС, яка практична ефективність наявних засобів захисту.

В разі відсутності або недостатньої ефективності виявлених рішень по ліквідації горючого середовища всередині апаратів та ємкостей в курсовому проекті робиться висновок та пропонуються заходи.

3) При наявності вибухонебезпечних апаратів, бункерів, трубопроводів з пилом необхідно врахувати не тільки завислий пил, що є в наявності в апаратах, але й пил, що осів, котрий при певних умовах може бути в завислому стані.

Апарати вважаються вибухонебезпечними, якщо дійсна концентрація пилу (з врахуванням того, що осів) буде рівна по величині 50% від НКМРП для даного сорту пилу більше:

φ_д ≥ 0,54 φ_н,

φд = φ _{осівшого пилу} + φ _{завислого пилу}

де φ_д - дійсна концентрація пилу в апараті (% або г/м³);

φ_н - НКМРП (% або г/м³).

Якщо апарати, бункери, трубопроводи можуть бути вибухонебезпеч­ними по пилу, то в цьому випадку встановлюється, які можуть бути технічні рішення по зменшенню кількості пилу або зниженню концентрації кисню в суміші (обробка внутрішніх поверхонь апаратів; відсутність гострих кутів і тупиків; використання негорючих газів для пневматичного транспортування і введення негорючих газів або мінеральних добавок до вибухонебезпечного пилу).

В разі відсутності або недостатньої ефективності виявлених рішень по ліквідації горючого середовища всередині апаратів, бункерів і трубопроводів з пилом в курсовому проекті робиться висновок і пропонуються заходи, які обґрунтовуються нормативними документами;

1.4.2.2. Всередині приміщень та будівель

1. При нормальній роботі апаратів та обладнання:

- відкриті поверхні випаровування;

- дихальні пристрої апаратів;

- апарати, що періодично відкриваються для загрузки та розгрузки;

- негерметичність апаратів, які працюють під тиском та інші.

2. При аваріях:

- механічна дія на апарат (тиск, гідроудари, вібрація, механічне пошкодження та інше);

- температурна дія (перепад температури, недостатнє охолодження та інше);

- хімічна дія (киснева, воднева, електрохімічна корозія).

1.4.2.3. При обробці у виробництві твердих та волокнистих горючих матеріалів встановлюється:

- які процеси обробки проходять тверді та волокнисті матеріали;

- пов'язаний чи ні процес їх обробки з утворенням відходів та пилу чи із застосуванням лакофарбових матеріалів та розчинників;

- як вилучаються та куди виділяються горючі відходи від робочих місць;

- як здійснюється утилізація відходів виробництва;

- які заходи передбачені для зменшення можливості накопичення осівшого пилу на внутрішніх поверхнях апаратів та пристроїв, на будівельних конструкціях приміщень;

- як здійснюється внутрішньоцехове транспортування твердих горючих матеріалів;

- чи не приводять недоліки внутрішньоцехового транспорту до перевантажування приміщень сировиною, відходами та готовою продукцією.