1.4.2 Відхилення від форми і взаємного розміщення плоских і циліндричних поверхонь

Відхилення від форми і взаємного розміщення поверхонь ділиться на:

1) відхилення від правильної циліндричної форми в поперечному перерізі - овальність і огранювання, а в поздовжньому - бочкоподібність, сідлоподібність, зігнутість, конусоподібність;

2) відхилення від плоскої поверхні - непрямолінійність, неплощинність;

3) відхилення від правильного взаємного розміщення поверхонь - неспіввісність, радіальне биття, торцеве биття, непаралельність осей, неправильне розташування пересічних осей, непаралельність і неперпендикулярність площин.

Рисунок 1.8 - Класифікація джерел похибок при механічній обробці деталі

Рисунок 1.9 - Залежність собівартості обробки від точності: 1 - чорнове точіння, 2 - чистове точіння, 3 – шліфування

Відхилення від форми. Овальність характеризується різницею найбільшого й найменшого діаметрів в одному поперечному перетині (рисунок 1.10, а):

 = D – d. (1.9)

Огранюванням називається різниця між діаметром кола, у яке цілком уписується контур перетину, і відстанню між паралельними площинами, дотичними до поверхні деталі (рисунок 1.10, б):

 = D – l. (1.10)

Бочкоподібність (рисунок 1.10, в) і сідлоподібність (малюнок 1.10, г) характеризуються різницею діаметрів середніх і крайніх перетинів деталі:

 = D₁ - d₁;  = D₂ - d₂. (1.11)

Зігнутість - непрямолінійність геометричного місця центрів поперечних перетинів циліндричної поверхні визначається стрілою прогину осі циліндра або його твірних (рисунок 110, д):

 = D₃ - d₃. (1.12)

Конусоподібністю називається відхилення від паралельності твірних, яке визначається відношенням різниці діаметрів двох поперечних перетинів деталі до відстані між ними (рисунок 1.10, е):

 = (D₁ - d₁)/l. (1.13)

Непрямолінійність плоскої поверхні визначається перетином її в заданому напрямку нормальною до неї площиною А, як відстань  між прямими, де розміщується профіль перетину поверхні, що перевіряється ( рисунок 1.11, а).

Н еплоскісність визначається відстанню  між двома взаємно паралельними площинами А і Б, між якими розміщується профіль перетину поверхні, що перевіряється нормальною до неї площиною В (рисунок 1.11, б).

Рисунок 1.10 – Відхилення від правильної циліндричної форми у поперечному і поздовжньому перетині: а) овальність; б) огранювання; в) бочкоподібність; г) сідлоподібність; д) зігнутість; е) конусоподібність

Е лементарними видами непрямолінійності і неплоскосності є увігнутість і опуклість.

Рисунок 1.11 - Відхилення форми плоскої поверхні: а) непрямолінійність; б) неплощинність (профіль перетину поверхні заштрихована); в) увігнутість; г) опуклість

Увігнутість (рисунок 1.11, в) - відхилення, при якому віддаль точок профілю від прилягаючої площини збільшується від країв до середини.

Опуклість (рисунок 1.11, г) - відхилення, при якому віддаль точок профілю від прилягаючої площини зменшується від середини до країв.

Відхилення розміщення. Непаралельність площин - різниця найбільшої й найменшої відстаней між прилягаючими площинами на заданій площі або довжині (рисунок 1.12, а).

Непаралельність прямих у площині - різниця найбільшої й найменшої відстаней між прилягаючими прямими на заданій довжині (рисунок 1.12, б).

Непаралельність осей поверхонь обертання - непаралельність проекцій осей на їх загальну теоретичну площину, що проходить через одну вісь і одну з точок іншої осі (рисунок 1.12, в).

Перекіс осей - непаралельність проекцій осей на площину, перпендикулярну до загальної теоретичної площини, яка проходить через одну з осей (рисунок 1.12, в).

Непаралельність осі поверхні обертання і площини - різниця найбільшої і найменшої відстаней між прилягаючою площиною і віссю поверхні обертання на заданій довжині (рисунок 1.12, г).

Неперпендикулярність площин, осей або осі і площини - відхилення кута між площинами, осями або віссю і площиною від прямого кута (90⁰), виражене в лінійних одиницях на заданій довжині (рисунок 1.12, д). Відхилення від перпендикулярності визначається від прилягаючих поверхонь або ліній.

Торцеве биття - різниця найбільшої і найменшої відстаней від точок реальної торцевої поверхні, розташованих на колі заданого діаметра, до площини, перпендикулярної до базової осі обертання (рисунок 1.12, е). Якщо діаметр не заданий, то торцеве биття визначається на найбільшому діаметрі торцевої поверхні.

Неспіввісність відносно базової поверхні - найбільша відстань між віссю аналізованої поверхні й віссю базової поверхні на всій довжині аналізованої поверхні або відстань між цими осями в заданому перетині (рисунок 1.12, ж).

Неспіввісність відносно загальної осі - найбільша відстань від осі аналізованої поверхні до загальної осі двох або декількох номінально співвісних поверхонь обертання в межах довжини аналізованої поверхні (рисунок 1.12, з).

За загальну вісь двох поверхонь при визначенні співвісності універсальними засобами виміру приймається пряма, що проходить через ці осі в середніх перетинах аналізованих поверхонь.

Радіальне биття - різниця найбільшої й найменшої відстаней від точок реальної поверхні до базової осі обертання в перетині, перпендикулярному до цієї осі (рисунок 1.12, и).

Неперетин осей - найкоротша відстань між осями, що номінально перетинаються (рисунок 1.12, к).

Рисунок 1.12 - Відхилення від правильного взаємного розміщення поверхні (Позначення в тексті; для видів відхилень а - д, якщо довжина не задана, то відхилення розміщення відноситься до всієї довжини поверхні)

Несиметричність - найбільша відстань між площиною симетрії (віссю симетрії) аналізованої поверхні й площиною симетрії (віссю симетрії) базової поверхні (рисунок 1.12, л).

Зміщення осі від номінального розміщення - найбільша відстань між дійсним і номінальним розміщеннями осі (або площини симетрії) на всій довжині аналізованої поверхні (рисунок 1.12, м).