- •Конспект лекцій
- •Кафедра зносостійкості та відновлення деталей
- •Конспект лекцій
- •1 Основи проектування технологічних процесів обробки матеріалів
- •1.1 Виробничий і технологічний процеси
- •1.1.1 Визначення й основні поняття
- •1.1.2 Класифікація машинобудівного виробництва
- •1.1.3 Концентрація і диференціація технологічного процесу
- •Запитання для самоконтролю
- •1.2 Вибір заготовок
- •1.2.1 Технологічні методи отримання заготовок
- •1.2.2 Припуски на механічну обробку
- •Запитання для самоконтролю
- •1.3 Бази і базування при обробці заготовок і складанні деталей
- •1.3.1 Поняття про бази, їхня класифікація і призначення
- •1.3.2 Принципи постійності бази й суміщення баз. Закріплення деталей
- •1.4 Точність у машинобудуванні
- •1.4.1 Поняття про точність
- •1.4.2 Відхилення від форми і взаємного розміщення плоских і циліндричних поверхонь
- •1.4.3 Точність деталей
- •1.4.4 Точність спряжень
- •1.4.5 Жорсткість системи верстат-пристрій-інструмент-деталь (впід)
- •1.4.6 Вплив на точність обробки температури й інших чинників
- •1.4.7 Розсіювання розмірів оброблюваних заготовок і закони розподілу розмірів
- •1.4.8 Розрахунково-аналітичний метод забезпечення точності оброблюваних заготовок
- •Запитання для самоконтролю
- •1.5 Якість поверхонь деталей машин після механічної обробки
- •1.5.1 Поняття про якість поверхні
- •1.5.2 Значення якості поверхонь деталей машин
- •1.5.3 Параметри і характеристики шорсткості поверхонь
- •1.5.4 Позначення шорсткості поверхонь
- •1.5.5 Засоби оцінки шорсткості поверхонь
- •Запитання для самоконтролю
- •1.6 Технологічність конструкцій деталей і машин
- •1.6.1 Основні поняття
- •Запитання для самоконтролю
- •1.7 Проектування технологічний процесів виготовлення деталей машин
- •1.7.1 Загальні положення
- •1.7.2 Вихідні дані і етапи розробки технологічних процесів
- •1.7.3 Аналіз технічних вимог креслення, виявлення технологічних задач і умов виготовлення деталі
- •1.7.4 Технічне нормування
- •1.7.5 Вибір режимів різання
- •1.7.6 Оформлення (документація) технологічних процесів механічної обробки
- •1.7.7 Економічна оцінка технологічних процесів
- •2 Методи механічної обробки матеріалів
- •2.1 Загальні відомості
- •2.1.2 Основні методи обробки різанням
- •2.1.3 Основні частини і елементи різця, його геометричні параметри
- •2.1.4 Елементи режиму різання і переріз зрізуваного шару
- •2.1.5 Процес стружкоутворення при різанні металів та явища, що його супроводять
- •2.1.6 Теплові явища при різанні матеріалів
- •2.1.7 Спрацювання і стійкість різального інструмента
- •2.1.8 Класифікація і умовні позначення металорізальних верстатів
- •2.1.9 Приводи верстатів
- •2.2 Обробка на верстатах токарної групи
- •2.2.1 Токарні різці та їх застосування
- •2.2.2 Пристрої для закріплення заготовок на токарних верстатах
- •2.2.3 Основні роботи, які виконують на токарно-гвинторізних верстатах
- •2.2.4 Основний технологічний час при точінні
- •2.2.5 Токарно-карусельні верстати і роботи, які на них виконують
- •2.2.6 Багаторізцеві токарні верстати і роботи, які виконують на них
- •2.2.7 Обробка деталей на токарно-револьверних верстатах
- •2.3. Обробка заготовок на свердлильних і розточувальних верстатах
- •2.3.1 Обробка отворів на свердлильних верстатах
- •2.3.2 Свердла
- •2.3.3 Зенкери
- •2.3.4 Розвертки
- •2.3.5 Свердлильні верстати
- •2.3.6 Обробка заготовок на розточувальних верстатах
- •2.4 Обробка заготовок на фрезерних верстатах
- •2.4.1 Основні характеристики процесу фрезерування
- •2.4.2 Основні типи фрез і їхнє призначення
- •2.4.3 Фрезерні верстати
- •2.4.4 Основні види фрезерних робіт
- •2.5 Обробка на стругальних і довбальних верстатах
- •2.5.1 Основні характеристики обробки струганням і довбанням
- •2.5.2 Стругальні й довбальні різці
- •2.5.3 Основні роботи, які виконують на стругальних верстатах
- •2.6 Обробка заготовок на протяжних верстатах
- •2.6.1 Характеристика обробки протягуванням
- •2.6.2 Основні елементи і геометричні параметри протяжок
- •2.6.3 Роботи, які виконують на протяжних верстатах
- •2.7 Зубонарізання
- •2.7.1 Загальні відомості
- •2.7.2 Фрезерування зубців циліндричних і черв’ячних зубчастих коліс
- •2.7.3 Нарізання зубців зубчастих коліс на зубодовбальному верстаті
- •2.7.4 Нарізання зубців конічних зубчастих коліс
- •2.8 Обробка заготовок на шліфувальних верстатах
- •2.8.1 Загальні відомості
- •2.8.2 Абразивний інструмент
- •2.8.3 Шліфувальні верстати
- •2.9 Викінчувальні методи обробки
- •2.9.1 Обробка поверхонь
- •2.9.2 Обробка зубців зубчастих коліс
- •2.10 Покращення оброблюваності труднооброблюваних матеріалів
- •2.10.1 Обробка з пічним підігрівом
- •2.10.2 Обробка з підігріванням газополуменевим пальником
- •2.10.3 Обробка з електроконтактним нагріванням
- •2.10.4 Обробка з індукційним нагріванням
- •2.10.5 Обробка з електродуговим нагріванням
- •2.10.6 Обробка з підігріванням плазмовою дугою
- •2.10.7 Лазерно-механічна обробка
- •3 Немеханічна обробка матеріалів
- •3.1 Електрофізичні й електрохімічні методи обробки
- •3.1.1 Загальні відомості
- •3.1.2 Електроерозійні методи обробки
- •3.1.3 Електрохімічні методи обробки
- •3.1.4 Анодно-механічна обробка
- •3.1.5 Хімічні методи обробки
- •3.1.6 Хіміко-механічна обробка
- •3.1.7 Ультразвукова обробка
- •3.1.8 Безабразивна ультразвукова фінішна обробка
- •3.2. Променеві методи обробки
- •3.2.1 Електронно-променева обробка
- •3.2.2 Лазерна обробка
- •3.2.3 Плазмова обробка
1.2.2 Припуски на механічну обробку
Припуск на обробку - це додатковий шар металу заготовки, що видаляється при обробці деталі для забезпечення точності розмірів і чистоти поверхні заданих робочим кресленням.
Проміжний припуск - шар матеріалу, що видаляється при виконанні окремого технологічного переходу.
Загальний припуск - шар матеріалу, необхідний для виконання всієї cукупності технологічних переходів, тобто всього процесу обробки даної поверхні від чорної заготовки до готової деталі.
Загальний припуск на обробку являє собою суму припусків на окремі операції й переходи
Z0 = Z1 + Z2 +... + Zn, (1.3)
де Z1 - припуск на обробку для першої операції;
Z2 - припуск на обробку для другої і т.д.
Загальний припуск на обробку Z0 дорівнює різниці між розміром заготовки Азаг і розміром обробленої деталі Адет
Z0 = Азаг - Адет. (1.4)
Припуск призначають для компенсації похибок, що виникають у процесі попередніх і виконуваного переходів технологічного процесу виготовлення деталі.
Величину припуску для елементарної поверхні деталі визначають розрахунково-аналітичним методом або орієнтовно призначають по відповідних довідкових таблицях .
Припуски діляться на симетричні - для тіл обертання або для паралельних поверхонь деталей, які підлягають однаковій обробці по числу й характеру операцій, і несиметричні.
Односторонній припуск є окремим випадком несиметричних припусків.
Величина припуску, що визначається розрахунком, виражається наступними формулами:
симетричний припуск - на діаметр зовнішніх і внутрішніх поверхонь тіл обертання (вал і отвір)
2Zb
= 2[(Ha
+ Ta)
+
];
(1.5)
симетричний припуск - на обидві паралельні плоскі поверхні, що протистоять
2Zb = 2[(Ha + Ta) + (a + b)]; (1.6)
асиметричний припуск - на одну з паралельних плоских поверхонь , що протистоїть
Zb = (Ha + Ta) + (a + b); (1.7)
де Zb - мінімальний припуск на виконуваний перехід ("на сторону");
Ha - висота мікронерівностей;
Та - товщина дефектного поверхневого шару, що залишився від попередньої обробки;
a - сумарне значення просторових відхилень;
b - похибка установки заготовок при виконуваній операції.
(Коефіцієнт 2 у формулах (1.5) і (1.6) означає, що припуск прийнятий на діаметр або на обидві сторони.)
Допуск z на припуск Zi визначають як різницю найбільшого і найменшого граничних значень припуску
z
= Zi
- Zi
= a
- b,
(1.8)
де a - допуск розміру заготовки на попередній операції;
b -допуск розміру заготовки на даній операції.
На рисунку 1.5 наведено схеми розташування міжопераційних припусків і допусків на сторону при обробці заготовок типу вала (рисунок 1.5 а) і отвору (рисунок 1.5 б) у тілі заготовки.
Між попередньою і чистовою обробкою сумарний припуск розподіляється в такий спосіб: 60% сумарного припуску на попередню обробку і 40%-на чистову; або 45%-на попередню, 30%-на півчистову і 25% -на чистову обробку.
Розрахунок міжопераційний припусків і граничних розмірів оброблюваних поверхонь по операціях ведуть у певній послідовності: спочатку визначають базові опорні поверхні для обробки і порядок виконання технологічних операцій, а потім значення Ha, Ta, a, b і a, після чого - розрахункові розміри припусків по всіх операціях.
Для зовнішніх поверхонь спочатку знаходять розрахункові розміри оброблюваної заготовки для останньої операції, встановлюючи, таким чином, найменший граничний розмір деталі по кресленню. Потім для визначення найменшого розрахункового розміру заготовки на попередній операції до найменшого граничного розміру додають розмір міжопераційного припуску. Найбільший граничний розмір заготовки знаходять додаванням допуску з найменшим граничним розміром.
Для внутрішніх поверхонь аналогічно.
При обробці з прокату ступінчастих валів розмір заготовки визначають таким способом, щоб ступінь найбільшого діаметра деталі по кресленню була не меншою діаметра заготовки, тоді інші ступені обробляють із так називаним напуском.
Напуск - частина матеріалу заготовки, що видаляється механічною обробкою для спрощення форми заготовки відносно форми готової деталі.
Рисунок 1.5 - Схема розташування міжопераційних припусків і допусків:
а) вал; В1 - розмір заготовки (вала), В2 і В3 - найбільший і найменший граничні розміри заготовки після першої операції, В4 і В5 - найбільший і найменший граничні розміри заготовки після другої операції, В6 і В7 - найбільший і найменший граничні розміри заготовки після третьої операції, z1 і 1 - міжопераційний припуск і допуск на першу операцію, z2 і 2 - міжопераційний припуск і допуск на другу операцію, z3 і 3 - міжопераційний припуск і допуск на третю операцію;
б) отвір; А1 - розмір отвору в заготовки, А2 і А3 - найменший і найбільший граничні розміри отвору після першої операції, А4 і А5 - найменший і найбільший граничні розміри заготовки після другої операції, А6 і А7 - найменший і найбільший граничні розміри заготовки після третьої операції
Якщо напуск не може бути знятий за один прохід, то в першому проході видаляють 60% напуску, а в другому – 40%.
Надалі ступені оброблюють без напуску й припуски визначають у звичайному порядку.
