- •Конспект лекцій
- •Кафедра зносостійкості та відновлення деталей
- •Конспект лекцій
- •1 Основи проектування технологічних процесів обробки матеріалів
- •1.1 Виробничий і технологічний процеси
- •1.1.1 Визначення й основні поняття
- •1.1.2 Класифікація машинобудівного виробництва
- •1.1.3 Концентрація і диференціація технологічного процесу
- •Запитання для самоконтролю
- •1.2 Вибір заготовок
- •1.2.1 Технологічні методи отримання заготовок
- •1.2.2 Припуски на механічну обробку
- •Запитання для самоконтролю
- •1.3 Бази і базування при обробці заготовок і складанні деталей
- •1.3.1 Поняття про бази, їхня класифікація і призначення
- •1.3.2 Принципи постійності бази й суміщення баз. Закріплення деталей
- •1.4 Точність у машинобудуванні
- •1.4.1 Поняття про точність
- •1.4.2 Відхилення від форми і взаємного розміщення плоских і циліндричних поверхонь
- •1.4.3 Точність деталей
- •1.4.4 Точність спряжень
- •1.4.5 Жорсткість системи верстат-пристрій-інструмент-деталь (впід)
- •1.4.6 Вплив на точність обробки температури й інших чинників
- •1.4.7 Розсіювання розмірів оброблюваних заготовок і закони розподілу розмірів
- •1.4.8 Розрахунково-аналітичний метод забезпечення точності оброблюваних заготовок
- •Запитання для самоконтролю
- •1.5 Якість поверхонь деталей машин після механічної обробки
- •1.5.1 Поняття про якість поверхні
- •1.5.2 Значення якості поверхонь деталей машин
- •1.5.3 Параметри і характеристики шорсткості поверхонь
- •1.5.4 Позначення шорсткості поверхонь
- •1.5.5 Засоби оцінки шорсткості поверхонь
- •Запитання для самоконтролю
- •1.6 Технологічність конструкцій деталей і машин
- •1.6.1 Основні поняття
- •Запитання для самоконтролю
- •1.7 Проектування технологічний процесів виготовлення деталей машин
- •1.7.1 Загальні положення
- •1.7.2 Вихідні дані і етапи розробки технологічних процесів
- •1.7.3 Аналіз технічних вимог креслення, виявлення технологічних задач і умов виготовлення деталі
- •1.7.4 Технічне нормування
- •1.7.5 Вибір режимів різання
- •1.7.6 Оформлення (документація) технологічних процесів механічної обробки
- •1.7.7 Економічна оцінка технологічних процесів
- •2 Методи механічної обробки матеріалів
- •2.1 Загальні відомості
- •2.1.2 Основні методи обробки різанням
- •2.1.3 Основні частини і елементи різця, його геометричні параметри
- •2.1.4 Елементи режиму різання і переріз зрізуваного шару
- •2.1.5 Процес стружкоутворення при різанні металів та явища, що його супроводять
- •2.1.6 Теплові явища при різанні матеріалів
- •2.1.7 Спрацювання і стійкість різального інструмента
- •2.1.8 Класифікація і умовні позначення металорізальних верстатів
- •2.1.9 Приводи верстатів
- •2.2 Обробка на верстатах токарної групи
- •2.2.1 Токарні різці та їх застосування
- •2.2.2 Пристрої для закріплення заготовок на токарних верстатах
- •2.2.3 Основні роботи, які виконують на токарно-гвинторізних верстатах
- •2.2.4 Основний технологічний час при точінні
- •2.2.5 Токарно-карусельні верстати і роботи, які на них виконують
- •2.2.6 Багаторізцеві токарні верстати і роботи, які виконують на них
- •2.2.7 Обробка деталей на токарно-револьверних верстатах
- •2.3. Обробка заготовок на свердлильних і розточувальних верстатах
- •2.3.1 Обробка отворів на свердлильних верстатах
- •2.3.2 Свердла
- •2.3.3 Зенкери
- •2.3.4 Розвертки
- •2.3.5 Свердлильні верстати
- •2.3.6 Обробка заготовок на розточувальних верстатах
- •2.4 Обробка заготовок на фрезерних верстатах
- •2.4.1 Основні характеристики процесу фрезерування
- •2.4.2 Основні типи фрез і їхнє призначення
- •2.4.3 Фрезерні верстати
- •2.4.4 Основні види фрезерних робіт
- •2.5 Обробка на стругальних і довбальних верстатах
- •2.5.1 Основні характеристики обробки струганням і довбанням
- •2.5.2 Стругальні й довбальні різці
- •2.5.3 Основні роботи, які виконують на стругальних верстатах
- •2.6 Обробка заготовок на протяжних верстатах
- •2.6.1 Характеристика обробки протягуванням
- •2.6.2 Основні елементи і геометричні параметри протяжок
- •2.6.3 Роботи, які виконують на протяжних верстатах
- •2.7 Зубонарізання
- •2.7.1 Загальні відомості
- •2.7.2 Фрезерування зубців циліндричних і черв’ячних зубчастих коліс
- •2.7.3 Нарізання зубців зубчастих коліс на зубодовбальному верстаті
- •2.7.4 Нарізання зубців конічних зубчастих коліс
- •2.8 Обробка заготовок на шліфувальних верстатах
- •2.8.1 Загальні відомості
- •2.8.2 Абразивний інструмент
- •2.8.3 Шліфувальні верстати
- •2.9 Викінчувальні методи обробки
- •2.9.1 Обробка поверхонь
- •2.9.2 Обробка зубців зубчастих коліс
- •2.10 Покращення оброблюваності труднооброблюваних матеріалів
- •2.10.1 Обробка з пічним підігрівом
- •2.10.2 Обробка з підігріванням газополуменевим пальником
- •2.10.3 Обробка з електроконтактним нагріванням
- •2.10.4 Обробка з індукційним нагріванням
- •2.10.5 Обробка з електродуговим нагріванням
- •2.10.6 Обробка з підігріванням плазмовою дугою
- •2.10.7 Лазерно-механічна обробка
- •3 Немеханічна обробка матеріалів
- •3.1 Електрофізичні й електрохімічні методи обробки
- •3.1.1 Загальні відомості
- •3.1.2 Електроерозійні методи обробки
- •3.1.3 Електрохімічні методи обробки
- •3.1.4 Анодно-механічна обробка
- •3.1.5 Хімічні методи обробки
- •3.1.6 Хіміко-механічна обробка
- •3.1.7 Ультразвукова обробка
- •3.1.8 Безабразивна ультразвукова фінішна обробка
- •3.2. Променеві методи обробки
- •3.2.1 Електронно-променева обробка
- •3.2.2 Лазерна обробка
- •3.2.3 Плазмова обробка
3.2.2 Лазерна обробка
Метод заснований на тепловому впливі світлового променя високої енергії на поверхню оброблюваної заготовки. Джерелом світлового випромінювання є лазер — оптичний квантовий генератор (ОКГ).
Створено конструкції твердотільних, газових і напівпровідникових ОКГ. Робота оптичних квантових генераторів базується на принципі стимульованого генерування світлового випромінювання.
Атом речовини, маючи визначений запас енергії, знаходиться в стійкому енергетичному стані і розташовується на визначеному енергетичному рівні. Для виведення атому із стійкого (стабільного) енергетичного стану його необхідно збудити.
Збудження (“накачування”) активної речовини здійснюють світловою імпульсною лампою. Збуджений атом, отримавши додатковий фотон від системи накачки, випромінює відразу два фотона, в результаті чого відбувається своєрідна ланцюгова реакція генерації лазерного випромінювання.
Для механічної обробки використовують твердотільні ОКГ, робочим елементом яких є рубіновий стрижень, що складається з оксиду алюмінію, активованого 0,05% Сг. Рубіновий ОКГ працює в імпульсному режимі, генеруючи імпульси когерентного монохроматичного червоного світла.
Схема рубінового ОКГ показана на рисунку 3.17. Рубіновий стрижень 6 встановлений у корпусі 3 лазера. Торці стрижня строго паралельні і перпендикулярні до його осі. Лівий торець покритий щільним непрозорим шаром срібла; правий — посріблений, але напівпрозорий і має коефіцієнт пропускання світла близько 8%. Джерелом світла для збудження атомів хрому служить ксенонова імпульсна лампа 4 з температурою випромінювання близько 4000 0С. Лампа живиться від батареї конденсаторів 2, а джерелом струму служить елемент 1. Лампа включається пусковим пристроєм 5.При включенні пускового пристрою електрична енергія, накопичена в батареї конденсаторів, перетвориться у світлову енергію імпульсної лампи. Світло лампи за допомогою відбивача корпуса фокусується на рубіновий стрижень, в результаті чого атоми хрому приходять у збуджений стан. З цього стану вони можуть повернутися в нормальний, випромінюючи фотони з довжиною хвилі 0,69 мкм (червона флюоресценція рубіна).
Рисунок 3.17 - Схема оптичного квантового генератора
Від взаємодії фотонів зі збудженими атомами утворяться лавиноподібні потоки фотонів у різних напрямках. Наявність торцевих дзеркальних поверхонь рубінового стрижня призводить до того, що при багаторазовому відбиванні вільні коливання підсилюються тільки в напрямку осі стрижня і це відбувається за рахунок стимулювання збудженими атомами.
Приблизно через 0,5 мс, більше половини атомів хрому приходить у збуджений стан, система стає нестійкою і вся нагромаджена в стрижні рубіна енергія одночасно вивільняється і кристал випускає сліпуче яскраве червоне світло. Промені світла мають високу спрямованість. Розходимість променя звичайно не перевищує 0,1°. Системою оптичних лінз 7 промінь фокусується на поверхні оброблюваної заготовки 8.
Енергія світлового імпульсу ОКГ звичайно невелика і складає 20—100 Дж. Але ця енергія виділяється в мільйонні долі секунди і зосереджується в промені діаметром близько 0,01 мм. У фокусі діаметр світлового променя складає усього кілька мікрометрів, що забезпечує температуру близько 6000—8000 °С. У результаті цього поверхневий шар матеріалу заготовки, яка знаходиться у фокусі променя, миттєво нагрівається, розплавлюється і випаровується.
Лазерну обробку застосовують для прошивання наскрізних і глухих отворів, розрізування заготовок на частини, вирізання заготовок з листового матеріалу, прорізання пазів і т.д.
Лазерним методом можна обробляти будь-які матеріали. Наприклад, в алмазі обробляють отвір діаметром 0,5 мм протягом часток секунди, а алмаз масою 2 карати розрізають навпіл менш чим за 1 с.
Лазерна обробка має переваги перед електроннопроменевою. Для обробки заготовок не потрібно створення вакууму, при якому значно ускладнюється керування процесом, немає рентгенівського випромінювання. Конструкція лазерних установок значно простіша конструкції електронних гармат.
До недоліків лазерного методу обробки можна віднести відсутність надійних способів керування рухом променя і необхідність переміщення заготовки, недостатню потужність випромінювання при значній потужності імпульсної лампи, низький к. к. д. рубінових ОКГ, перегрів рубінового стрижня і труднощів його охолодження, порівняно невисоку точність обробки.
