- •Конспект лекцій
- •Кафедра зносостійкості та відновлення деталей
- •Конспект лекцій
- •1 Основи проектування технологічних процесів обробки матеріалів
- •1.1 Виробничий і технологічний процеси
- •1.1.1 Визначення й основні поняття
- •1.1.2 Класифікація машинобудівного виробництва
- •1.1.3 Концентрація і диференціація технологічного процесу
- •Запитання для самоконтролю
- •1.2 Вибір заготовок
- •1.2.1 Технологічні методи отримання заготовок
- •1.2.2 Припуски на механічну обробку
- •Запитання для самоконтролю
- •1.3 Бази і базування при обробці заготовок і складанні деталей
- •1.3.1 Поняття про бази, їхня класифікація і призначення
- •1.3.2 Принципи постійності бази й суміщення баз. Закріплення деталей
- •1.4 Точність у машинобудуванні
- •1.4.1 Поняття про точність
- •1.4.2 Відхилення від форми і взаємного розміщення плоских і циліндричних поверхонь
- •1.4.3 Точність деталей
- •1.4.4 Точність спряжень
- •1.4.5 Жорсткість системи верстат-пристрій-інструмент-деталь (впід)
- •1.4.6 Вплив на точність обробки температури й інших чинників
- •1.4.7 Розсіювання розмірів оброблюваних заготовок і закони розподілу розмірів
- •1.4.8 Розрахунково-аналітичний метод забезпечення точності оброблюваних заготовок
- •Запитання для самоконтролю
- •1.5 Якість поверхонь деталей машин після механічної обробки
- •1.5.1 Поняття про якість поверхні
- •1.5.2 Значення якості поверхонь деталей машин
- •1.5.3 Параметри і характеристики шорсткості поверхонь
- •1.5.4 Позначення шорсткості поверхонь
- •1.5.5 Засоби оцінки шорсткості поверхонь
- •Запитання для самоконтролю
- •1.6 Технологічність конструкцій деталей і машин
- •1.6.1 Основні поняття
- •Запитання для самоконтролю
- •1.7 Проектування технологічний процесів виготовлення деталей машин
- •1.7.1 Загальні положення
- •1.7.2 Вихідні дані і етапи розробки технологічних процесів
- •1.7.3 Аналіз технічних вимог креслення, виявлення технологічних задач і умов виготовлення деталі
- •1.7.4 Технічне нормування
- •1.7.5 Вибір режимів різання
- •1.7.6 Оформлення (документація) технологічних процесів механічної обробки
- •1.7.7 Економічна оцінка технологічних процесів
- •2 Методи механічної обробки матеріалів
- •2.1 Загальні відомості
- •2.1.2 Основні методи обробки різанням
- •2.1.3 Основні частини і елементи різця, його геометричні параметри
- •2.1.4 Елементи режиму різання і переріз зрізуваного шару
- •2.1.5 Процес стружкоутворення при різанні металів та явища, що його супроводять
- •2.1.6 Теплові явища при різанні матеріалів
- •2.1.7 Спрацювання і стійкість різального інструмента
- •2.1.8 Класифікація і умовні позначення металорізальних верстатів
- •2.1.9 Приводи верстатів
- •2.2 Обробка на верстатах токарної групи
- •2.2.1 Токарні різці та їх застосування
- •2.2.2 Пристрої для закріплення заготовок на токарних верстатах
- •2.2.3 Основні роботи, які виконують на токарно-гвинторізних верстатах
- •2.2.4 Основний технологічний час при точінні
- •2.2.5 Токарно-карусельні верстати і роботи, які на них виконують
- •2.2.6 Багаторізцеві токарні верстати і роботи, які виконують на них
- •2.2.7 Обробка деталей на токарно-револьверних верстатах
- •2.3. Обробка заготовок на свердлильних і розточувальних верстатах
- •2.3.1 Обробка отворів на свердлильних верстатах
- •2.3.2 Свердла
- •2.3.3 Зенкери
- •2.3.4 Розвертки
- •2.3.5 Свердлильні верстати
- •2.3.6 Обробка заготовок на розточувальних верстатах
- •2.4 Обробка заготовок на фрезерних верстатах
- •2.4.1 Основні характеристики процесу фрезерування
- •2.4.2 Основні типи фрез і їхнє призначення
- •2.4.3 Фрезерні верстати
- •2.4.4 Основні види фрезерних робіт
- •2.5 Обробка на стругальних і довбальних верстатах
- •2.5.1 Основні характеристики обробки струганням і довбанням
- •2.5.2 Стругальні й довбальні різці
- •2.5.3 Основні роботи, які виконують на стругальних верстатах
- •2.6 Обробка заготовок на протяжних верстатах
- •2.6.1 Характеристика обробки протягуванням
- •2.6.2 Основні елементи і геометричні параметри протяжок
- •2.6.3 Роботи, які виконують на протяжних верстатах
- •2.7 Зубонарізання
- •2.7.1 Загальні відомості
- •2.7.2 Фрезерування зубців циліндричних і черв’ячних зубчастих коліс
- •2.7.3 Нарізання зубців зубчастих коліс на зубодовбальному верстаті
- •2.7.4 Нарізання зубців конічних зубчастих коліс
- •2.8 Обробка заготовок на шліфувальних верстатах
- •2.8.1 Загальні відомості
- •2.8.2 Абразивний інструмент
- •2.8.3 Шліфувальні верстати
- •2.9 Викінчувальні методи обробки
- •2.9.1 Обробка поверхонь
- •2.9.2 Обробка зубців зубчастих коліс
- •2.10 Покращення оброблюваності труднооброблюваних матеріалів
- •2.10.1 Обробка з пічним підігрівом
- •2.10.2 Обробка з підігріванням газополуменевим пальником
- •2.10.3 Обробка з електроконтактним нагріванням
- •2.10.4 Обробка з індукційним нагріванням
- •2.10.5 Обробка з електродуговим нагріванням
- •2.10.6 Обробка з підігріванням плазмовою дугою
- •2.10.7 Лазерно-механічна обробка
- •3 Немеханічна обробка матеріалів
- •3.1 Електрофізичні й електрохімічні методи обробки
- •3.1.1 Загальні відомості
- •3.1.2 Електроерозійні методи обробки
- •3.1.3 Електрохімічні методи обробки
- •3.1.4 Анодно-механічна обробка
- •3.1.5 Хімічні методи обробки
- •3.1.6 Хіміко-механічна обробка
- •3.1.7 Ультразвукова обробка
- •3.1.8 Безабразивна ультразвукова фінішна обробка
- •3.2. Променеві методи обробки
- •3.2.1 Електронно-променева обробка
- •3.2.2 Лазерна обробка
- •3.2.3 Плазмова обробка
3.2. Променеві методи обробки
До променевих методів формоутворення поверхонь заготовок деталей машин відносяться електронно-променева, лазерна і плазмова обробки.
3.2.1 Електронно-променева обробка
М
етод
базується на перетворенні кінетичної
енергії пучка електронів у теплову.
Висока щільність енергії сфокусованого
електронного променя дозволяє обробляти
заготовки за рахунок нагрівання,
розплавлювання і випаровування матеріалу
з вузьколокальної ділянки.
Рисунок 3.16 - Схема електронно-променевої установки
Схема установки для електронно-променевої обробки (електронна гармата) показана на рисунку 3.16. У вакуумній камері 1 установки вольфрамовий катод 11, що живиться від джерела розжарення 14, забезпечує емісію вільних електронів. Електрони формуються в пучок спеціальним електродом і під дією електричного поля, створюваного високою різницею потенціалів між катодом 11 і анодом 10, прискорюються у вертикальному напрямку. Потім промінь електронів проходить через систему юстирування 9, діафрагму 8, коректор зображення 7 і систему магнітних лінз 6, що остаточно формують потік електронів у промінь малого діаметра і фокусують його на поверхні заготовки 4. Промінь по поверхні заготовки переміщається системою відхилення 5.
Роботу установки в імпульсному режимі забезпечує імпульсний генератор 12 у поєднанні з імпульсним трансформатором 13. Обробляють у вакуумі порядку 10-6 мм рт. ст. Оброблювану заготовку 4 закріплюють у затискному пристрої 3 координатного столу 2, що забезпечує переміщення заготовки в горизонтальній площині в поздовжньому і поперечному напрямках.
Для розмірної обробки заготовок установка працює в імпульсному режимі, що забезпечує їх локальне нагрівання. У зоні обробки температура досягає 6000 °С, а на відстані 1 мкм від кромки променя вона не перевищує 300 °С. Тривалість імпульсу й інтервали між ними підбирають виходячи з того, щоб за один цикл встиг нагрітися і випаруватися метал тільки під променем, а теплота не встигла б поширитися на всю заготовку. Тому установки працюють у режимі, при якому тривалість імпульсу складає 10-4—10-6 с, а частота імпульсів 50—5000 Гц. Діаметр сфокусованого електронного променя складає кілька мікрометрів.
Електронно-променевий метод найбільш перспективний при обробці отворів діаметром від 1 мм до 10 мкм, прорізання пазів, розрізуванні заготовок, виготовленні тонких плівок і сіток з фольги і т.д. Обробляють важкооброблювані метали і сплави (тантал, вольфрам, цирконій, корозійностійкі сталі), а також неметалічні матеріали (рубіни, кераміку, кварц, напівпровідникові й інші матеріали).
Переваги електронно-променевої обробки обумовлюють доцільність її застосування: можливість створення локальної концентрації високої енергії, широке регулювання і керування тепловими процесами, обробка будь-яких матеріалів, підвищена чистота середовища, що дозволяє обробляти легкоокислювані активні матеріали, відсутність інструменту, обробка важкодоступних місць заготовок. Недоліком методу є відносна складність та громіздкість устаткування.
Крім зазначених способів обробки, електронний промінь дозволяє наносити покриття на поверхні заготовок у виді плівок товщиною від декількох мікрометрів до десятих долей міліметра. Електронний промінь застосовують також для розпилення різних матеріалів.
