3.1.4 Анодно-механічна обробка

Анодно-механічна обробка базується на поєднанні електротермічних і електрохімічних процесів і займає проміжне місце між електроерозійними і електрохімічними методами. Принципова схема анодно-механічної обробки показана на рисунку 3.10.

Р исунок 3.10 – Схема анодно-механічної обробки плоскої поверхні

Оброблювану заготовку підключають до аноду, а інструмент — до катоду. У залежності від характеру обробки і виду оброблюваної поверхні як інструмент використовують металеві диски, циліндри, стрічки, дріт. Обробляють у середовищі електроліту, яким найчастіше служить водяний розчин рідкого натрієвого скла. Заготовці та інструменту надають руху, як при звичайних методах механічної обробки різанням, тобто швидкість різання і подачу. Електроліт подають у зону обробки через сопло. Тому що заготовка є анодом, а інструмент катодом, то при пропусканні через розчин електроліту постійного електричного струму відбувається процес анодного розчинення, властивій електрохімічній обробці. При зіткненні інструмента-катоду з мікронерівностями оброблюваної поверхні заготовки-аноду відбувається процес електроерозії, як і при електроіскровій обробці. Крім того, при пропусканні електричного струму метал заготовки розігрівається в точках контакту її з інструментом, як це має місце при електроконтактній обробці, і оброблюваний матеріал розм'якшується. Продукти електроерозії й анодного розчинення видаляються з зони обробки за рахунок відносних рухів інструмента і заготовки.

Обробляють при змінних електричних режимах. При попередній обробці заготовки задають жорсткий режим, при якому переважає процес електроерозії, що забезпечує високу продуктивність. При викінчувальній обробці переходять на м'який режим, при якому превалює процес анодного розчинення, що забезпечує високу точність і якість оброблюваної поверхні.

Р исунок 3.11 – Анодно-механічне різання (а), точіння (б) і шліфування (в)

Анодно-механічним методом обробляють усі струмопровідні матеріали, високоміцні і важкооброблювані метали і сплави, тверді сплави, в’язкі матеріали й ін.

Анодно-механічною обробкою розрізають заготовки на частини (рисунок 3.11, а), прорізають пази і щілини, точать поверхні тіл обертання (рисунок 3.11, б), шліфують плоскі поверхні і поверхні, що мають форму тіл обертання (рисунок 3.11, в), полірують поверхні, заточують твердосплавний різальний інструмент і т.д.

3.1.5 Хімічні методи обробки

Сутність хімічної обробки полягає в спрямованому руйнуванні металів і сплавів травленням їх у міцних розчинах кислот і лугів.

Перед травленням заготовки попередньо обробляють, тобто ретельно очищають поверхні від окалини і оливи. Потім поверхні заготовок, які не піддають обробці, захищають хімічно стійкими покриттями (фарбують лаками і фарбами, застосовують хімічні і гальванічні покриття, світлочутливі емульсії). Іноді необроблювані поверхні захищають гумою.

Підготовлені заготовки опускають у ванну з розчином кислоти чи лугу залежно від матеріалу, з якого вони виготовлені. Незахищені металеві поверхні заготовок піддаються травленню.

Щоб швидкість травлення була постійної в часі, концентрацію розчину підтримують незмінною, а для більшої інтенсивності процесу травлення розчин підігрівають до температури 40 – 80 °С. Після обробки заготовки промивають, нейтралізують, ще раз промивають гарячою содовою водою, сушать і знімають захисні покриття.

Хімічним травленням одержують місцеві стоншення на нежорстких заготовках, ребра жорсткості, звивисті канавки і щілини, «вафельні» поверхні, обробляють поверхні, важкодоступні для ріжучого інструменту і т.д.