- •Конспект лекцій
- •Кафедра зносостійкості та відновлення деталей
- •Конспект лекцій
- •1 Основи проектування технологічних процесів обробки матеріалів
- •1.1 Виробничий і технологічний процеси
- •1.1.1 Визначення й основні поняття
- •1.1.2 Класифікація машинобудівного виробництва
- •1.1.3 Концентрація і диференціація технологічного процесу
- •Запитання для самоконтролю
- •1.2 Вибір заготовок
- •1.2.1 Технологічні методи отримання заготовок
- •1.2.2 Припуски на механічну обробку
- •Запитання для самоконтролю
- •1.3 Бази і базування при обробці заготовок і складанні деталей
- •1.3.1 Поняття про бази, їхня класифікація і призначення
- •1.3.2 Принципи постійності бази й суміщення баз. Закріплення деталей
- •1.4 Точність у машинобудуванні
- •1.4.1 Поняття про точність
- •1.4.2 Відхилення від форми і взаємного розміщення плоских і циліндричних поверхонь
- •1.4.3 Точність деталей
- •1.4.4 Точність спряжень
- •1.4.5 Жорсткість системи верстат-пристрій-інструмент-деталь (впід)
- •1.4.6 Вплив на точність обробки температури й інших чинників
- •1.4.7 Розсіювання розмірів оброблюваних заготовок і закони розподілу розмірів
- •1.4.8 Розрахунково-аналітичний метод забезпечення точності оброблюваних заготовок
- •Запитання для самоконтролю
- •1.5 Якість поверхонь деталей машин після механічної обробки
- •1.5.1 Поняття про якість поверхні
- •1.5.2 Значення якості поверхонь деталей машин
- •1.5.3 Параметри і характеристики шорсткості поверхонь
- •1.5.4 Позначення шорсткості поверхонь
- •1.5.5 Засоби оцінки шорсткості поверхонь
- •Запитання для самоконтролю
- •1.6 Технологічність конструкцій деталей і машин
- •1.6.1 Основні поняття
- •Запитання для самоконтролю
- •1.7 Проектування технологічний процесів виготовлення деталей машин
- •1.7.1 Загальні положення
- •1.7.2 Вихідні дані і етапи розробки технологічних процесів
- •1.7.3 Аналіз технічних вимог креслення, виявлення технологічних задач і умов виготовлення деталі
- •1.7.4 Технічне нормування
- •1.7.5 Вибір режимів різання
- •1.7.6 Оформлення (документація) технологічних процесів механічної обробки
- •1.7.7 Економічна оцінка технологічних процесів
- •2 Методи механічної обробки матеріалів
- •2.1 Загальні відомості
- •2.1.2 Основні методи обробки різанням
- •2.1.3 Основні частини і елементи різця, його геометричні параметри
- •2.1.4 Елементи режиму різання і переріз зрізуваного шару
- •2.1.5 Процес стружкоутворення при різанні металів та явища, що його супроводять
- •2.1.6 Теплові явища при різанні матеріалів
- •2.1.7 Спрацювання і стійкість різального інструмента
- •2.1.8 Класифікація і умовні позначення металорізальних верстатів
- •2.1.9 Приводи верстатів
- •2.2 Обробка на верстатах токарної групи
- •2.2.1 Токарні різці та їх застосування
- •2.2.2 Пристрої для закріплення заготовок на токарних верстатах
- •2.2.3 Основні роботи, які виконують на токарно-гвинторізних верстатах
- •2.2.4 Основний технологічний час при точінні
- •2.2.5 Токарно-карусельні верстати і роботи, які на них виконують
- •2.2.6 Багаторізцеві токарні верстати і роботи, які виконують на них
- •2.2.7 Обробка деталей на токарно-револьверних верстатах
- •2.3. Обробка заготовок на свердлильних і розточувальних верстатах
- •2.3.1 Обробка отворів на свердлильних верстатах
- •2.3.2 Свердла
- •2.3.3 Зенкери
- •2.3.4 Розвертки
- •2.3.5 Свердлильні верстати
- •2.3.6 Обробка заготовок на розточувальних верстатах
- •2.4 Обробка заготовок на фрезерних верстатах
- •2.4.1 Основні характеристики процесу фрезерування
- •2.4.2 Основні типи фрез і їхнє призначення
- •2.4.3 Фрезерні верстати
- •2.4.4 Основні види фрезерних робіт
- •2.5 Обробка на стругальних і довбальних верстатах
- •2.5.1 Основні характеристики обробки струганням і довбанням
- •2.5.2 Стругальні й довбальні різці
- •2.5.3 Основні роботи, які виконують на стругальних верстатах
- •2.6 Обробка заготовок на протяжних верстатах
- •2.6.1 Характеристика обробки протягуванням
- •2.6.2 Основні елементи і геометричні параметри протяжок
- •2.6.3 Роботи, які виконують на протяжних верстатах
- •2.7 Зубонарізання
- •2.7.1 Загальні відомості
- •2.7.2 Фрезерування зубців циліндричних і черв’ячних зубчастих коліс
- •2.7.3 Нарізання зубців зубчастих коліс на зубодовбальному верстаті
- •2.7.4 Нарізання зубців конічних зубчастих коліс
- •2.8 Обробка заготовок на шліфувальних верстатах
- •2.8.1 Загальні відомості
- •2.8.2 Абразивний інструмент
- •2.8.3 Шліфувальні верстати
- •2.9 Викінчувальні методи обробки
- •2.9.1 Обробка поверхонь
- •2.9.2 Обробка зубців зубчастих коліс
- •2.10 Покращення оброблюваності труднооброблюваних матеріалів
- •2.10.1 Обробка з пічним підігрівом
- •2.10.2 Обробка з підігріванням газополуменевим пальником
- •2.10.3 Обробка з електроконтактним нагріванням
- •2.10.4 Обробка з індукційним нагріванням
- •2.10.5 Обробка з електродуговим нагріванням
- •2.10.6 Обробка з підігріванням плазмовою дугою
- •2.10.7 Лазерно-механічна обробка
- •3 Немеханічна обробка матеріалів
- •3.1 Електрофізичні й електрохімічні методи обробки
- •3.1.1 Загальні відомості
- •3.1.2 Електроерозійні методи обробки
- •3.1.3 Електрохімічні методи обробки
- •3.1.4 Анодно-механічна обробка
- •3.1.5 Хімічні методи обробки
- •3.1.6 Хіміко-механічна обробка
- •3.1.7 Ультразвукова обробка
- •3.1.8 Безабразивна ультразвукова фінішна обробка
- •3.2. Променеві методи обробки
- •3.2.1 Електронно-променева обробка
- •3.2.2 Лазерна обробка
- •3.2.3 Плазмова обробка
2.7.3 Нарізання зубців зубчастих коліс на зубодовбальному верстаті
Одним із найбільш продуктивних і точних методів виготовлення зубців циліндричних зубчастих коліс є нарізання їх на зубодовбальних верстатах за допомогою довбачів. Довбач - це загартоване і шліфоване зубчасте колесо, кожен зуб якого має різальні кромки (рисунок 2.49, а) і потрібні кути α і . Принцип нарізання циліндричного зубчастого колеса методом обкатки за допомогою довбача полягає в тому, що в процесі обробки відтворюється зубчасте зачеплення двох коліс. Роль одного з них виконує різальний інструмент (довбач), другого - заготовка. Довбач 1 здійснює швидкий зворотно-поступальний рух (рисунок 2.49, б), який є головним, із швидкістю різання . При цьому своїми різальними кромками він відтворює в просторі уявне виробне колесо. З цим виробним колесом перебуває в зачепленні нарізуване колесо 2. Крім зворотно-поступального руху довбач здійснює повільний круговий рух навколо своєї осі - кругову подачу sк. Узгоджено з ним обертається і заготовка, частота обертання якої s0 визначається відношенням чисел зубців довбача zд і нарізуваного колеса zз таким чином, щоб за один оберт довбача вона зробила zд/z3 оберту.
Під час холостого ходу довбача стіл із заготовкою відходить на невелику відстань у радіальному напрямі від довбача. Завдяки цьому усувається тертя задніх поверхонь інструмента об заготовку і він менше спрацьовується.
Рисунок 2.49 – Нарізання циліндричних зубчастих коліс на зубодовбальнову верстаті
На початку різання довбач, виконуючи обертальний рух обкатки, одночасно здійснює радіальну подачу sp до врізання на повну глибину западини, якщо колесо нарізується за один прохід. Після врізання довбача на повну глибину радіальна подача виключається. В процесі нарізання зубців за цим методом профіль зуба утворюється автоматично як обгинаюча крива послідовних положень різальної кромки зуба довбача. Довбачем певного модуля можна нарізати зубчасті колеса цього модуля з будь-яким числом зубців. На зубодовбальних верстатах можна також обробляти косозубі циліндричні колеса, колеса з внутрішнім зачепленням і блоки шестерень з малими проміжками між сусідніми колесами.
На рисунку 2.49, в показано загальну схему зубодовбального верстата. На станині 1 розміщено стіл 9, на якому встановлена оправка 8 із заготовкою 7. Довбальна головка 5 може переміщуватись у горизонтальному положенні по траверсі 6. У довбальній головці встановлюється оправка 3 з довбачем 2. Усі механізми верстата набувають руху від загального приводу 4.
2.7.4 Нарізання зубців конічних зубчастих коліс
Нарізання зубців конічних зубчастих коліс значно складніше, ніж циліндричних, оскільки глибина і ширина западин між зубцями поступово зменшуються в напрямі від ободу колеса до центра. Точним і продуктивним методом нарізання зубців конічних коліс, що набув найбільшого поширення на практиці, є стругання їх на зубостругальних верстатах за методом обкатки. В основі цього методу, як і при нарізанні циліндричних коліс методом обкатки, лежить поняття про виробне колесо, в зачепленні з яким ніби перебуває нарізувана заготовка і по якому в процесі нарізання вона обкочується. Виробне колесо можна добрати таким, що всі конічні колеса, зубці яких утворюються при перекочуванні по цьому виробному колесу, будуть нормально зачіплюватись одне за одне при відповідному їх установленні.
Найзручнішими виявилися плоскі конічні виробні колеса, в яких половина кута при вершині початкового конуса дорівнює 90° і профіль зуба прямолінійний. Завдяки цьому різальні кромки різців 1 і 2, за допомогою яких здійснюється нарізання, також мають прямолінійні обриси (рисунок 2.50, а).
Схему обробки зубців на зубостругальному верстаті показано на рисунку 2.50, б. Зуб нарізуваного колеса 3 обробляється з обох боків одночасно двома різцями 1, які рухаються зворотно-поступально в протилежних напрямах. При цьому їхні різальні кромки відтворюють у просторі контур зуба плоского виробного колеса 2. При обертанні заготовки на певний кут навколо своєї осі різці також повертаються з такою кутовою швидкістю, ніби заготовка і виробне колесо, зуб якого окреслюється їхніми різальними кромками, перебувають у нормальному зачепленні. При цьому обкатується один зуб заготовки. Після його обробки ділильний механізм верстата обертає заготовку на один зуб, різці повертаються у вихідне положення, обробляється наступний зуб і так далі доти, доки не будуть нарізані всі зубці.
Рисунок 2.50 – Схема нарізання зубців конічних зубчастих коліс
Запитання для самоконтролю
1 Які ви знаєте основні методи нарізання зубців?
2 Назвіть найпоширеніші види зуборізних верстатів.
3 В чому полягає метод копіювання?
4 В чому полягає метод обкатки?
