- •Конспект лекцій
- •Кафедра зносостійкості та відновлення деталей
- •Конспект лекцій
- •1 Основи проектування технологічних процесів обробки матеріалів
- •1.1 Виробничий і технологічний процеси
- •1.1.1 Визначення й основні поняття
- •1.1.2 Класифікація машинобудівного виробництва
- •1.1.3 Концентрація і диференціація технологічного процесу
- •Запитання для самоконтролю
- •1.2 Вибір заготовок
- •1.2.1 Технологічні методи отримання заготовок
- •1.2.2 Припуски на механічну обробку
- •Запитання для самоконтролю
- •1.3 Бази і базування при обробці заготовок і складанні деталей
- •1.3.1 Поняття про бази, їхня класифікація і призначення
- •1.3.2 Принципи постійності бази й суміщення баз. Закріплення деталей
- •1.4 Точність у машинобудуванні
- •1.4.1 Поняття про точність
- •1.4.2 Відхилення від форми і взаємного розміщення плоских і циліндричних поверхонь
- •1.4.3 Точність деталей
- •1.4.4 Точність спряжень
- •1.4.5 Жорсткість системи верстат-пристрій-інструмент-деталь (впід)
- •1.4.6 Вплив на точність обробки температури й інших чинників
- •1.4.7 Розсіювання розмірів оброблюваних заготовок і закони розподілу розмірів
- •1.4.8 Розрахунково-аналітичний метод забезпечення точності оброблюваних заготовок
- •Запитання для самоконтролю
- •1.5 Якість поверхонь деталей машин після механічної обробки
- •1.5.1 Поняття про якість поверхні
- •1.5.2 Значення якості поверхонь деталей машин
- •1.5.3 Параметри і характеристики шорсткості поверхонь
- •1.5.4 Позначення шорсткості поверхонь
- •1.5.5 Засоби оцінки шорсткості поверхонь
- •Запитання для самоконтролю
- •1.6 Технологічність конструкцій деталей і машин
- •1.6.1 Основні поняття
- •Запитання для самоконтролю
- •1.7 Проектування технологічний процесів виготовлення деталей машин
- •1.7.1 Загальні положення
- •1.7.2 Вихідні дані і етапи розробки технологічних процесів
- •1.7.3 Аналіз технічних вимог креслення, виявлення технологічних задач і умов виготовлення деталі
- •1.7.4 Технічне нормування
- •1.7.5 Вибір режимів різання
- •1.7.6 Оформлення (документація) технологічних процесів механічної обробки
- •1.7.7 Економічна оцінка технологічних процесів
- •2 Методи механічної обробки матеріалів
- •2.1 Загальні відомості
- •2.1.2 Основні методи обробки різанням
- •2.1.3 Основні частини і елементи різця, його геометричні параметри
- •2.1.4 Елементи режиму різання і переріз зрізуваного шару
- •2.1.5 Процес стружкоутворення при різанні металів та явища, що його супроводять
- •2.1.6 Теплові явища при різанні матеріалів
- •2.1.7 Спрацювання і стійкість різального інструмента
- •2.1.8 Класифікація і умовні позначення металорізальних верстатів
- •2.1.9 Приводи верстатів
- •2.2 Обробка на верстатах токарної групи
- •2.2.1 Токарні різці та їх застосування
- •2.2.2 Пристрої для закріплення заготовок на токарних верстатах
- •2.2.3 Основні роботи, які виконують на токарно-гвинторізних верстатах
- •2.2.4 Основний технологічний час при точінні
- •2.2.5 Токарно-карусельні верстати і роботи, які на них виконують
- •2.2.6 Багаторізцеві токарні верстати і роботи, які виконують на них
- •2.2.7 Обробка деталей на токарно-револьверних верстатах
- •2.3. Обробка заготовок на свердлильних і розточувальних верстатах
- •2.3.1 Обробка отворів на свердлильних верстатах
- •2.3.2 Свердла
- •2.3.3 Зенкери
- •2.3.4 Розвертки
- •2.3.5 Свердлильні верстати
- •2.3.6 Обробка заготовок на розточувальних верстатах
- •2.4 Обробка заготовок на фрезерних верстатах
- •2.4.1 Основні характеристики процесу фрезерування
- •2.4.2 Основні типи фрез і їхнє призначення
- •2.4.3 Фрезерні верстати
- •2.4.4 Основні види фрезерних робіт
- •2.5 Обробка на стругальних і довбальних верстатах
- •2.5.1 Основні характеристики обробки струганням і довбанням
- •2.5.2 Стругальні й довбальні різці
- •2.5.3 Основні роботи, які виконують на стругальних верстатах
- •2.6 Обробка заготовок на протяжних верстатах
- •2.6.1 Характеристика обробки протягуванням
- •2.6.2 Основні елементи і геометричні параметри протяжок
- •2.6.3 Роботи, які виконують на протяжних верстатах
- •2.7 Зубонарізання
- •2.7.1 Загальні відомості
- •2.7.2 Фрезерування зубців циліндричних і черв’ячних зубчастих коліс
- •2.7.3 Нарізання зубців зубчастих коліс на зубодовбальному верстаті
- •2.7.4 Нарізання зубців конічних зубчастих коліс
- •2.8 Обробка заготовок на шліфувальних верстатах
- •2.8.1 Загальні відомості
- •2.8.2 Абразивний інструмент
- •2.8.3 Шліфувальні верстати
- •2.9 Викінчувальні методи обробки
- •2.9.1 Обробка поверхонь
- •2.9.2 Обробка зубців зубчастих коліс
- •2.10 Покращення оброблюваності труднооброблюваних матеріалів
- •2.10.1 Обробка з пічним підігрівом
- •2.10.2 Обробка з підігріванням газополуменевим пальником
- •2.10.3 Обробка з електроконтактним нагріванням
- •2.10.4 Обробка з індукційним нагріванням
- •2.10.5 Обробка з електродуговим нагріванням
- •2.10.6 Обробка з підігріванням плазмовою дугою
- •2.10.7 Лазерно-механічна обробка
- •3 Немеханічна обробка матеріалів
- •3.1 Електрофізичні й електрохімічні методи обробки
- •3.1.1 Загальні відомості
- •3.1.2 Електроерозійні методи обробки
- •3.1.3 Електрохімічні методи обробки
- •3.1.4 Анодно-механічна обробка
- •3.1.5 Хімічні методи обробки
- •3.1.6 Хіміко-механічна обробка
- •3.1.7 Ультразвукова обробка
- •3.1.8 Безабразивна ультразвукова фінішна обробка
- •3.2. Променеві методи обробки
- •3.2.1 Електронно-променева обробка
- •3.2.2 Лазерна обробка
- •3.2.3 Плазмова обробка
2.7 Зубонарізання
2.7.1 Загальні відомості
Зубонарізання полягає у прорізуванні западин між зубцями і наданні їм потрібного профілю. Є два основних методи нарізання зубців зубчастих коліс: метод копіювання і метод обкатки, або огинання.
Метод копіювання полягає в утворенні зубців зубчастого колеса спеціальним фасонним інструментом, профіль якого відповідає профілю западини між ними.
При нарізанні зубців зубчастого колеса методом обкатки потрібний профіль утворюється внаслідок узгоджених переміщень різальних кромок інструмента і заготовки колеса. Різальні кромки інструмента описують у просторі поверхню, яка відповідає поверхні зубчастої рейки або зубчастого колеса, що називаються виробною рейкою або виробним колесом. Внаслідок узгоджених рухів інструмента і заготовки заготовка огинається навколо виробної рейки або колеса, ніби перебуваючи з нею у постійному зачепленні. В цей час різальні кромки інструмента прорізають на заготовці западини між зубцями.
Нарізають зубці зубчастих коліс за методом обкатки спеціальними інструментами на зуборізних верстатах. Найпоширенішими є зубофрезерні, зубодовбальні та зубостругальні верстати.
2.7.2 Фрезерування зубців циліндричних і черв’ячних зубчастих коліс
Метод копіювання. Фрезерування зубців циліндричних коліс методом копіювання здійснюють за допомогою пальцевих (рисунок 2.45, а) або, частіше, дискових (рисунок 2.45, б, в) модульних фрез 1, профіль яких відповідає профілю западини. Заготовку 2 встановлюють у центрах ділильної головки 3 і задньої бабки 5. Прямозубі колеса нарізають на горизонтально-фрезерних, а косозубі - на універсально-фрезерних верстатах. Після фрезерування кожної западини стіл 4 із заготовкою повертається у вихідне положення, і заготовка за допомогою ділильної головки обертається на один зуб. Це потребує значної витрати часу, і нарізання зубців таким способом малопродуктивне. За допомогою пальцевих модульних фрез нарізають зубчасті колеса великого модуля.
Профіль зуба залежить від модуля і числа зубців коліс. Тому для виготовлення точного профілю зубців треба колесо кожного модуля і з кожним числом зубців нарізати своєю фрезою. Оскільки в цьому випадку слід було б мати велику кількість фрез, застосовують набори, що складаються для кожного модуля з 8, 15 або 26 фрез, тобто однією фрезою обробляються колеса з різним числом зубців. Профіль же фрези відповідає одному певному їх числу. Отже, метод копіювання не може забезпечити одержання високої точності при нарізанні зубців.
Рисунок 2.45 –
Фрезерування зубців зубчастих коліс
методом копіювання
Перевагою цього методу є його простота і можливість здійснення на широко розповсюдженому універсальному устаткуванні. Тому його використовують в індивідуальному виробництві і при виконанні ремонтних робіт.
Метод обкатки. Принцип фрезерування зубців на зубофрезерному верстаті можна уявити собі так. Циліндрична заготовка з повністю пластичного матеріалу, наприклад, пластиліну, вільно насаджена на валик. Вдавимо в обід заготовки металевий черв'як і будемо його обертати. Оскільки заготовка вільно сидить на валику, вона також буде обертатися, і при цьому черв’як на її поверхні видавить зубці. Якщо видавлюючий черв’як замінити черв’ячною фрезою, що є загартованим черв’яком із прорізаними поздовжніми канавками, які утворюють різальні кромки (рисунок 2.46), а заготовку - металевою, то можна виготовити на ній зубці не витискуванням, а різанням. При цьому, щоб дістати циліндричне зубчасте колесо, фрезі крім головного обертального руху треба надати також вертикального переміщення подачі, а заготовці - примусового обертального руху, узгодженого з обертанням фрези так, щоб вони перебували в нормальному зчепленні. Канавки, що утворюють зубці черв’ячної фрези, прорізані нормально до витків нарізки, завдяки чому зубці розміщуються по гвинтовій лінії, їх затилують по архімедовій спіралі, що забезпечує сталість їх профілю при переточуванні. В осьовому перерізі фрези утворюється рейковий трапецієподібний профіль, який є профілем виробної рейки.
Нарізання зубчастих коліс черв’ячною фрезою має такі переваги порівняно з нарізанням їх дисковими модульними фрезами: черв'ячною фрезою певного модуля можна нарізати зубчасті колеса з будь-яким числом зубців, профіль їх більш точний; висока продуктивність; напівавтоматичний цикл обробки.
Будова зубофрезерного верстату. Зубофрезерний верстат (рисунок 2.47) призначений для нарізання циліндричних зубчастих коліс з прямими й гвинтовими зубцями, а також черв'ячних коліс. На станині 1 верстата встановлено нерухомий стояк 2, по вертикальних напрямних якого може переміщатись фрезерний супорт 3, здійснюючи вертикальну подачу sв. На ньому розміщена фрезерна головка із закріпленою на оправці черв'ячною фрезою, яка здійснює головний рух. Заготовку закріплюють на оправці, розміщеній на столі 7, що разом із заготовкою здійснює обертальний рух - кругову подачу sкр. Обертання заготовки має бути узгоджене з обертанням фрези так, нібито фреза і колесо, що нарізуються, були б у нормальному зачепленні. Стіл 7 і підтримувальний стояк 6 із центром 5 встановлені на полозках 8, які можуть переміщатись по горизонтальних напрямних станини 1, здійснюючи горизонтальну (радіальну) подачу заготовки sр. Поперечка 4 з'єднує стояки 2 і 6, забезпечуючи жорсткість верстата.
Рисунок 2.46 – Фрезерування зубців зубчастих коліс черв’ячною модульною фрезою
Верстат має чотири гітари змінних зубчастих коліс для досягнення певних швидкостей робочих органів. Гітара 9 призначена для настроювання частоти обертання фрези. За допомогою гітари поділу 11 (обкатки) заготовці надають потрібну колову швидкість для автоматичного отримання на ній потрібного числа зубців. Гітара 10 використовується для налагодження вертикальної подачі фрези або горизонтальної (радіальної) подачі заготовки.
При фрезеруванні прямозубих коліс потрібно настроювати ланцюги головного руху, поділу і вертикальної подачі. При настроюванні кінематичного ланцюга поділу слід забезпечити виконання умови, згідно з якою за один оберт фрези заготовка має повернутися на k/z оберту, де k - число заходів фрези, z - число зубців нарізуваного колеса.
Для фрезерування циліндричних коліс із гвинтовими зубцями крім зазначених вище ланцюгів треба настроїти також ланцюг диференціала.
Рисунок 2.47 – Загальний вигляд зубофрезерного верстата
Щоб утворився гвинтовий зуб, заготовка крім основного руху обкатки повинна мати додатковий рух обертання. Під час фрезерування колеса з прямими зубцями подача фрези здійснюється вздовж його осі і при кожному оберті заготовки фреза переміщується по вертикалі на sв, мм. Щоб профрезерувати косий зуб, заготовка крім цього основного оберту має додатково повернутися на величину дуги МN (рисунок 2.48). З цією метою використовується диференціал - механізм, який забезпечує додавання обертальних рухів, що передаються двома кінематичними ланцюгами: поділу і диференціала.
Рисунок 2.48 – Утворення гвинтового зуба
При фрезеруванні зубчастих коліс черв'ячну фрезу треба встановити під певним кутом нахилу до горизонтальної площини, який залежить від кутів нахилу гвинтової лінії фрези і нахилу зубців колеса, яке обробляється.
Черв'ячні колеса фрезерують здебільшого методом радіальної подачі, при якому заготовка переміщується в напрямі до фрези в горизонтальній площині доти, доки між осями фрези і нарізуваного колеса не буде досягнуто потрібного розміру. В цьому разі потрібно настроювати ланцюги головного руху, поділу і горизонтальної (радіальної) подачі.
