2.5.3 Основні роботи, які виконують на стругальних верстатах

Стругання застосовують для обробки горизонтальних, вертикальних і похилих площин, лінійних фасонних поверхонь, пазів і канавок різного профілю. Точність обробки при струганні становить близько ІТ8...ІТ13, а шорсткість обробленої поверхні відповідає R_z = 80...20. При чистовому струганні широкими різцями шорсткість поверхні може досягати R_a = 2,5...1,5.

Горизонтальні площини на стругальних верстатах обробляють прохід­ними різцями (рисунок 2.39, а, б), вертикальні площини (рисунок 2.39, в) - про­хідними або підрізними різцями, встановленими під деяким кутом до оброблюваної поверхні. Похилі площини обробляють прохідними або під­різними різцями (рисунок 2.39, г, д). Подача різця при цьому здійснюється паралельно оброблюваній поверхні. Пази і канавки обробляють відігну­тими і прорізними різцями. Так, для обробки Т-подібних пазів послідов­но застосовують прорізний (рисунок 2.39, е), правий і лівий відігнуті різці (рисунок 2.39, є) і фасковий різець (рисунок 2.39, ж).

Обробляючи великі чавунні деталі (станини, плити, столи), застосову­ють чистове стругання широкими різцями. Глибина різання при остаточ­ному струганні широкими різцями становить 0,05...0,1 мм, що дає змогу в ряді випадків замінити шабрування і шліфування.

Рисунок 2.39 – Приклади робіт, які виконують на стругальних верстатах

Запитання для самоконтролю

1 Дайте характеристику основних типів стругальних верстатів.

2 Які особливості роботи і конструкцій стругальних і довбальних різців?

2.6 Обробка заготовок на протяжних верстатах

2.6.1 Характеристика обробки протягуванням

Загальні відомості. Протягування - високопродуктивний метод оброб­ки отворів, зовнішніх поверхонь різного профілю спеціальним інструмен­том - протяжками, що забезпечує високу точність форми та розмірів і малу шорсткість.

Протяжка - багатолезовий різальний інструмент, форма якого відпо­відає формі оброблюваної поверхні. Внаслідок того, що в процесі протя­гування кожен наступний зубець вище попереднього, припуск на оброб­ку знімається поступово.

Розрізняють внутрішнє і зовнішнє протягування. При внутрішньому про­тяганні (рисунок 2.40, а) протяжку 1 протягують крізь попередньо просверд­лений або розточений отвір заготовки 2. Залежно від форми поперечного перерізу протяжками можна виготовити отвори різного профілю. Протяж­ки 1 для зовнішнього протягування (рисунок 2.40, б) призначені для обробки зовнішніх плоских і лінійних поверхонь заготовок 2 невеликої ширини.

Подібним до протягування є прошивання (рисунок 2.40, в), яке здійснюють на пресах або спеціальних верстатах. Прошивку 1 протискують крізь отвір оброблюваної заготовки 2. Її застосовують для обробки коротких отво­рів. Головним рухом при протягуванні є переміщення протяжки. Руху пода­чі в механізмі протяжних верстатів немає.

Схема різання при протягуванні – це послідовність зрізання припуску зубцями протяжки. Розрізняють профіль­ну, генераторну і прогресивну схеми різання.

При профільній схемі (рисунок 2.41, а) форма різальних кромок зубців протяжки подібна до профілю оброблюваної поверхні. Ці протяжки склад­ні для виготовлення, тому цю схему застосовують в основному для круг­лих і зовнішніх протяжок.

Рисунок 2.40 – Схеми протягування і прошивання

Генераторна схема передбачає послідовне зрізання припуску паралель­ними або дугоподібними шарами, розміщеними по концентричних обво­дах (рисунок 2.41, б). Зубці різальної частини мають змінний контур, який поступово переходить у контур протягуваної поверхні. Лише останні зубці знімають тонкий шар по всьому профілю. Ці протяжки більш технологіч­ні у виготовленні і при заточуванні.

При прогресивній схемі (рисунок 2.41, в) різання відбувається не по всьому периметру одночасно, а по частині його групами зубців. У групі зубці мають однакову висоту і зрізують шар завтовшки А і завширшки В. Оскільки кожен зуб зрізає більш вузький шар і зусилля протягування змен­шується, це дає можливість вести обробку при більшій товщині зрізува­ного шару (0,1...0,4 мм).

Рисунок 2.41 – Схеми різання при протягуванні