- •Конспект лекцій
- •Кафедра зносостійкості та відновлення деталей
- •Конспект лекцій
- •1 Основи проектування технологічних процесів обробки матеріалів
- •1.1 Виробничий і технологічний процеси
- •1.1.1 Визначення й основні поняття
- •1.1.2 Класифікація машинобудівного виробництва
- •1.1.3 Концентрація і диференціація технологічного процесу
- •Запитання для самоконтролю
- •1.2 Вибір заготовок
- •1.2.1 Технологічні методи отримання заготовок
- •1.2.2 Припуски на механічну обробку
- •Запитання для самоконтролю
- •1.3 Бази і базування при обробці заготовок і складанні деталей
- •1.3.1 Поняття про бази, їхня класифікація і призначення
- •1.3.2 Принципи постійності бази й суміщення баз. Закріплення деталей
- •1.4 Точність у машинобудуванні
- •1.4.1 Поняття про точність
- •1.4.2 Відхилення від форми і взаємного розміщення плоских і циліндричних поверхонь
- •1.4.3 Точність деталей
- •1.4.4 Точність спряжень
- •1.4.5 Жорсткість системи верстат-пристрій-інструмент-деталь (впід)
- •1.4.6 Вплив на точність обробки температури й інших чинників
- •1.4.7 Розсіювання розмірів оброблюваних заготовок і закони розподілу розмірів
- •1.4.8 Розрахунково-аналітичний метод забезпечення точності оброблюваних заготовок
- •Запитання для самоконтролю
- •1.5 Якість поверхонь деталей машин після механічної обробки
- •1.5.1 Поняття про якість поверхні
- •1.5.2 Значення якості поверхонь деталей машин
- •1.5.3 Параметри і характеристики шорсткості поверхонь
- •1.5.4 Позначення шорсткості поверхонь
- •1.5.5 Засоби оцінки шорсткості поверхонь
- •Запитання для самоконтролю
- •1.6 Технологічність конструкцій деталей і машин
- •1.6.1 Основні поняття
- •Запитання для самоконтролю
- •1.7 Проектування технологічний процесів виготовлення деталей машин
- •1.7.1 Загальні положення
- •1.7.2 Вихідні дані і етапи розробки технологічних процесів
- •1.7.3 Аналіз технічних вимог креслення, виявлення технологічних задач і умов виготовлення деталі
- •1.7.4 Технічне нормування
- •1.7.5 Вибір режимів різання
- •1.7.6 Оформлення (документація) технологічних процесів механічної обробки
- •1.7.7 Економічна оцінка технологічних процесів
- •2 Методи механічної обробки матеріалів
- •2.1 Загальні відомості
- •2.1.2 Основні методи обробки різанням
- •2.1.3 Основні частини і елементи різця, його геометричні параметри
- •2.1.4 Елементи режиму різання і переріз зрізуваного шару
- •2.1.5 Процес стружкоутворення при різанні металів та явища, що його супроводять
- •2.1.6 Теплові явища при різанні матеріалів
- •2.1.7 Спрацювання і стійкість різального інструмента
- •2.1.8 Класифікація і умовні позначення металорізальних верстатів
- •2.1.9 Приводи верстатів
- •2.2 Обробка на верстатах токарної групи
- •2.2.1 Токарні різці та їх застосування
- •2.2.2 Пристрої для закріплення заготовок на токарних верстатах
- •2.2.3 Основні роботи, які виконують на токарно-гвинторізних верстатах
- •2.2.4 Основний технологічний час при точінні
- •2.2.5 Токарно-карусельні верстати і роботи, які на них виконують
- •2.2.6 Багаторізцеві токарні верстати і роботи, які виконують на них
- •2.2.7 Обробка деталей на токарно-револьверних верстатах
- •2.3. Обробка заготовок на свердлильних і розточувальних верстатах
- •2.3.1 Обробка отворів на свердлильних верстатах
- •2.3.2 Свердла
- •2.3.3 Зенкери
- •2.3.4 Розвертки
- •2.3.5 Свердлильні верстати
- •2.3.6 Обробка заготовок на розточувальних верстатах
- •2.4 Обробка заготовок на фрезерних верстатах
- •2.4.1 Основні характеристики процесу фрезерування
- •2.4.2 Основні типи фрез і їхнє призначення
- •2.4.3 Фрезерні верстати
- •2.4.4 Основні види фрезерних робіт
- •2.5 Обробка на стругальних і довбальних верстатах
- •2.5.1 Основні характеристики обробки струганням і довбанням
- •2.5.2 Стругальні й довбальні різці
- •2.5.3 Основні роботи, які виконують на стругальних верстатах
- •2.6 Обробка заготовок на протяжних верстатах
- •2.6.1 Характеристика обробки протягуванням
- •2.6.2 Основні елементи і геометричні параметри протяжок
- •2.6.3 Роботи, які виконують на протяжних верстатах
- •2.7 Зубонарізання
- •2.7.1 Загальні відомості
- •2.7.2 Фрезерування зубців циліндричних і черв’ячних зубчастих коліс
- •2.7.3 Нарізання зубців зубчастих коліс на зубодовбальному верстаті
- •2.7.4 Нарізання зубців конічних зубчастих коліс
- •2.8 Обробка заготовок на шліфувальних верстатах
- •2.8.1 Загальні відомості
- •2.8.2 Абразивний інструмент
- •2.8.3 Шліфувальні верстати
- •2.9 Викінчувальні методи обробки
- •2.9.1 Обробка поверхонь
- •2.9.2 Обробка зубців зубчастих коліс
- •2.10 Покращення оброблюваності труднооброблюваних матеріалів
- •2.10.1 Обробка з пічним підігрівом
- •2.10.2 Обробка з підігріванням газополуменевим пальником
- •2.10.3 Обробка з електроконтактним нагріванням
- •2.10.4 Обробка з індукційним нагріванням
- •2.10.5 Обробка з електродуговим нагріванням
- •2.10.6 Обробка з підігріванням плазмовою дугою
- •2.10.7 Лазерно-механічна обробка
- •3 Немеханічна обробка матеріалів
- •3.1 Електрофізичні й електрохімічні методи обробки
- •3.1.1 Загальні відомості
- •3.1.2 Електроерозійні методи обробки
- •3.1.3 Електрохімічні методи обробки
- •3.1.4 Анодно-механічна обробка
- •3.1.5 Хімічні методи обробки
- •3.1.6 Хіміко-механічна обробка
- •3.1.7 Ультразвукова обробка
- •3.1.8 Безабразивна ультразвукова фінішна обробка
- •3.2. Променеві методи обробки
- •3.2.1 Електронно-променева обробка
- •3.2.2 Лазерна обробка
- •3.2.3 Плазмова обробка
2.5.3 Основні роботи, які виконують на стругальних верстатах
Стругання застосовують для обробки горизонтальних, вертикальних і похилих площин, лінійних фасонних поверхонь, пазів і канавок різного профілю. Точність обробки при струганні становить близько ІТ8...ІТ13, а шорсткість обробленої поверхні відповідає Rz = 80...20. При чистовому струганні широкими різцями шорсткість поверхні може досягати Ra = 2,5...1,5.
Горизонтальні площини на стругальних верстатах обробляють прохідними різцями (рисунок 2.39, а, б), вертикальні площини (рисунок 2.39, в) - прохідними або підрізними різцями, встановленими під деяким кутом до оброблюваної поверхні. Похилі площини обробляють прохідними або підрізними різцями (рисунок 2.39, г, д). Подача різця при цьому здійснюється паралельно оброблюваній поверхні. Пази і канавки обробляють відігнутими і прорізними різцями. Так, для обробки Т-подібних пазів послідовно застосовують прорізний (рисунок 2.39, е), правий і лівий відігнуті різці (рисунок 2.39, є) і фасковий різець (рисунок 2.39, ж).
Обробляючи великі чавунні деталі (станини, плити, столи), застосовують чистове стругання широкими різцями. Глибина різання при остаточному струганні широкими різцями становить 0,05...0,1 мм, що дає змогу в ряді випадків замінити шабрування і шліфування.
Рисунок 2.39 – Приклади робіт, які виконують на стругальних верстатах
Запитання для самоконтролю
1 Дайте характеристику основних типів стругальних верстатів.
2 Які особливості роботи і конструкцій стругальних і довбальних різців?
2.6 Обробка заготовок на протяжних верстатах
2.6.1 Характеристика обробки протягуванням
Загальні відомості. Протягування - високопродуктивний метод обробки отворів, зовнішніх поверхонь різного профілю спеціальним інструментом - протяжками, що забезпечує високу точність форми та розмірів і малу шорсткість.
Протяжка - багатолезовий різальний інструмент, форма якого відповідає формі оброблюваної поверхні. Внаслідок того, що в процесі протягування кожен наступний зубець вище попереднього, припуск на обробку знімається поступово.
Розрізняють внутрішнє і зовнішнє протягування. При внутрішньому протяганні (рисунок 2.40, а) протяжку 1 протягують крізь попередньо просвердлений або розточений отвір заготовки 2. Залежно від форми поперечного перерізу протяжками можна виготовити отвори різного профілю. Протяжки 1 для зовнішнього протягування (рисунок 2.40, б) призначені для обробки зовнішніх плоских і лінійних поверхонь заготовок 2 невеликої ширини.
Подібним до протягування є прошивання (рисунок 2.40, в), яке здійснюють на пресах або спеціальних верстатах. Прошивку 1 протискують крізь отвір оброблюваної заготовки 2. Її застосовують для обробки коротких отворів. Головним рухом при протягуванні є переміщення протяжки. Руху подачі в механізмі протяжних верстатів немає.
Схема різання при протягуванні – це послідовність зрізання припуску зубцями протяжки. Розрізняють профільну, генераторну і прогресивну схеми різання.
При профільній схемі (рисунок 2.41, а) форма різальних кромок зубців протяжки подібна до профілю оброблюваної поверхні. Ці протяжки складні для виготовлення, тому цю схему застосовують в основному для круглих і зовнішніх протяжок.
Рисунок 2.40 – Схеми протягування і прошивання
Генераторна схема передбачає послідовне зрізання припуску паралельними або дугоподібними шарами, розміщеними по концентричних обводах (рисунок 2.41, б). Зубці різальної частини мають змінний контур, який поступово переходить у контур протягуваної поверхні. Лише останні зубці знімають тонкий шар по всьому профілю. Ці протяжки більш технологічні у виготовленні і при заточуванні.
При прогресивній схемі (рисунок 2.41, в) різання відбувається не по всьому периметру одночасно, а по частині його групами зубців. У групі зубці мають однакову висоту і зрізують шар завтовшки А і завширшки В. Оскільки кожен зуб зрізає більш вузький шар і зусилля протягування зменшується, це дає можливість вести обробку при більшій товщині зрізуваного шару (0,1...0,4 мм).
Рисунок 2.41 – Схеми різання при протягуванні
