- •Конспект лекцій
- •Кафедра зносостійкості та відновлення деталей
- •Конспект лекцій
- •1 Основи проектування технологічних процесів обробки матеріалів
- •1.1 Виробничий і технологічний процеси
- •1.1.1 Визначення й основні поняття
- •1.1.2 Класифікація машинобудівного виробництва
- •1.1.3 Концентрація і диференціація технологічного процесу
- •Запитання для самоконтролю
- •1.2 Вибір заготовок
- •1.2.1 Технологічні методи отримання заготовок
- •1.2.2 Припуски на механічну обробку
- •Запитання для самоконтролю
- •1.3 Бази і базування при обробці заготовок і складанні деталей
- •1.3.1 Поняття про бази, їхня класифікація і призначення
- •1.3.2 Принципи постійності бази й суміщення баз. Закріплення деталей
- •1.4 Точність у машинобудуванні
- •1.4.1 Поняття про точність
- •1.4.2 Відхилення від форми і взаємного розміщення плоских і циліндричних поверхонь
- •1.4.3 Точність деталей
- •1.4.4 Точність спряжень
- •1.4.5 Жорсткість системи верстат-пристрій-інструмент-деталь (впід)
- •1.4.6 Вплив на точність обробки температури й інших чинників
- •1.4.7 Розсіювання розмірів оброблюваних заготовок і закони розподілу розмірів
- •1.4.8 Розрахунково-аналітичний метод забезпечення точності оброблюваних заготовок
- •Запитання для самоконтролю
- •1.5 Якість поверхонь деталей машин після механічної обробки
- •1.5.1 Поняття про якість поверхні
- •1.5.2 Значення якості поверхонь деталей машин
- •1.5.3 Параметри і характеристики шорсткості поверхонь
- •1.5.4 Позначення шорсткості поверхонь
- •1.5.5 Засоби оцінки шорсткості поверхонь
- •Запитання для самоконтролю
- •1.6 Технологічність конструкцій деталей і машин
- •1.6.1 Основні поняття
- •Запитання для самоконтролю
- •1.7 Проектування технологічний процесів виготовлення деталей машин
- •1.7.1 Загальні положення
- •1.7.2 Вихідні дані і етапи розробки технологічних процесів
- •1.7.3 Аналіз технічних вимог креслення, виявлення технологічних задач і умов виготовлення деталі
- •1.7.4 Технічне нормування
- •1.7.5 Вибір режимів різання
- •1.7.6 Оформлення (документація) технологічних процесів механічної обробки
- •1.7.7 Економічна оцінка технологічних процесів
- •2 Методи механічної обробки матеріалів
- •2.1 Загальні відомості
- •2.1.2 Основні методи обробки різанням
- •2.1.3 Основні частини і елементи різця, його геометричні параметри
- •2.1.4 Елементи режиму різання і переріз зрізуваного шару
- •2.1.5 Процес стружкоутворення при різанні металів та явища, що його супроводять
- •2.1.6 Теплові явища при різанні матеріалів
- •2.1.7 Спрацювання і стійкість різального інструмента
- •2.1.8 Класифікація і умовні позначення металорізальних верстатів
- •2.1.9 Приводи верстатів
- •2.2 Обробка на верстатах токарної групи
- •2.2.1 Токарні різці та їх застосування
- •2.2.2 Пристрої для закріплення заготовок на токарних верстатах
- •2.2.3 Основні роботи, які виконують на токарно-гвинторізних верстатах
- •2.2.4 Основний технологічний час при точінні
- •2.2.5 Токарно-карусельні верстати і роботи, які на них виконують
- •2.2.6 Багаторізцеві токарні верстати і роботи, які виконують на них
- •2.2.7 Обробка деталей на токарно-револьверних верстатах
- •2.3. Обробка заготовок на свердлильних і розточувальних верстатах
- •2.3.1 Обробка отворів на свердлильних верстатах
- •2.3.2 Свердла
- •2.3.3 Зенкери
- •2.3.4 Розвертки
- •2.3.5 Свердлильні верстати
- •2.3.6 Обробка заготовок на розточувальних верстатах
- •2.4 Обробка заготовок на фрезерних верстатах
- •2.4.1 Основні характеристики процесу фрезерування
- •2.4.2 Основні типи фрез і їхнє призначення
- •2.4.3 Фрезерні верстати
- •2.4.4 Основні види фрезерних робіт
- •2.5 Обробка на стругальних і довбальних верстатах
- •2.5.1 Основні характеристики обробки струганням і довбанням
- •2.5.2 Стругальні й довбальні різці
- •2.5.3 Основні роботи, які виконують на стругальних верстатах
- •2.6 Обробка заготовок на протяжних верстатах
- •2.6.1 Характеристика обробки протягуванням
- •2.6.2 Основні елементи і геометричні параметри протяжок
- •2.6.3 Роботи, які виконують на протяжних верстатах
- •2.7 Зубонарізання
- •2.7.1 Загальні відомості
- •2.7.2 Фрезерування зубців циліндричних і черв’ячних зубчастих коліс
- •2.7.3 Нарізання зубців зубчастих коліс на зубодовбальному верстаті
- •2.7.4 Нарізання зубців конічних зубчастих коліс
- •2.8 Обробка заготовок на шліфувальних верстатах
- •2.8.1 Загальні відомості
- •2.8.2 Абразивний інструмент
- •2.8.3 Шліфувальні верстати
- •2.9 Викінчувальні методи обробки
- •2.9.1 Обробка поверхонь
- •2.9.2 Обробка зубців зубчастих коліс
- •2.10 Покращення оброблюваності труднооброблюваних матеріалів
- •2.10.1 Обробка з пічним підігрівом
- •2.10.2 Обробка з підігріванням газополуменевим пальником
- •2.10.3 Обробка з електроконтактним нагріванням
- •2.10.4 Обробка з індукційним нагріванням
- •2.10.5 Обробка з електродуговим нагріванням
- •2.10.6 Обробка з підігріванням плазмовою дугою
- •2.10.7 Лазерно-механічна обробка
- •3 Немеханічна обробка матеріалів
- •3.1 Електрофізичні й електрохімічні методи обробки
- •3.1.1 Загальні відомості
- •3.1.2 Електроерозійні методи обробки
- •3.1.3 Електрохімічні методи обробки
- •3.1.4 Анодно-механічна обробка
- •3.1.5 Хімічні методи обробки
- •3.1.6 Хіміко-механічна обробка
- •3.1.7 Ультразвукова обробка
- •3.1.8 Безабразивна ультразвукова фінішна обробка
- •3.2. Променеві методи обробки
- •3.2.1 Електронно-променева обробка
- •3.2.2 Лазерна обробка
- •3.2.3 Плазмова обробка
2.2.7 Обробка деталей на токарно-револьверних верстатах
Загальні відомості. Токарно-револьверні верстати призначені для обробки досить великих партій деталей, що мають порівняно складну форму, для обробки якої треба застосовувати різні інструменти: різці, свердла, зенкери, розвертки, мітчики, плашки та ін. Типовими деталями, які обробляють на револьверних верстатах, є болти, гвинти, гайки, шайби, втулки, валики тощо.
Револьверні верстати відрізняються від токарних в основному тим, що в них немає задньої бабки і ходового гвинта, а на поздовжньому супорті особливої конструкції встановлено багатопозиційну револьверну головку. Всі потрібні інструменти встановлюють заздалегідь у певній послідовності в револьверній головці та в поперечних супортах і під час обробки заготовки їх по черзі швидко вводять у роботу.
Розрізняють револьверні верстати з вертикальною і горизонтальною осями револьверної головки. Верстати першого типу, крім револьверного супорта, мають один або два поперечних супорти для обробки заготовок відрізними, канавковими, фасонними різцями та іншими інструментами, що працюють з поперечною подачею.
Верстати другого типу мають тільки один поздовжній супорт із круглою револьверною головкою, який дає змогу здійснити два рухи подачі: поздовжній - при переміщенні супорта по напрямних верстата і круговий - повільне обертання головки при нерухомому супорті.
Залежно від виду заготовки розрізняють також револьверні верстати для пруткових і патронних робіт.
Будова токарно-револьверного верстату. Токарно-револьверний верстат із вертикальною віссю револьверної головки (рисунок 2.20, а) складається з станини 1 передньої бабки 4 з коробкою швидкостей З, коробки подач 2, револьверного супорта 7 з револьверною головкою 6, поперечного супорта 5, барабанів задніх 8 і передніх 9 упорів. Кожна грань револьверної головки має отвір для встановлення різального інструмента. При відведенні супорта в крайнє праве положення револьверна головка автоматично повертається на 1/6 частину оберта і стає в наступну позицію. Разом з револьверною головкою повертається на одну позицію і барабан упорів 8. При поздовжній обробці заготовки встановлений на кожній позиції на певну довжину обробки упор відключає автоматичну подачу, що забезпечує однакову довжину обробки партії деталей, переміщується в поздовжньому і поперечному напрямах.
Для патронних робіт на передньому кінці шпинделя встановлюють самоцентруючий патрон. При обробці деталей із прутка його пропускають крізь отвір у шпинделі і закріплюють найчастіше у цанговому патроні. У цьому випадку розкріплення прутка, подача його на потрібну довжину і закріплення здійснюються автоматично за допомогою спеціального механізму.
На рисунку 2.20, б наведено схему налагодження револьверного верстата для обробки з прутка втулки і показано послідовність операцій: 1 - подача прутка до упора; 2 - зацентрування; 3 - свердління отвору на половину глибини з одночасним точінням двох циліндричних поверхонь і фаски; 4 - свердління отвору на потрібну глибину; 5 - розвертання отвору; 6 - нарізання зовнішньої різьби; 7 - точіння фасонним різцем; 8 - накатування втулки; 9 - відрізання готової деталі.
Запитання для самоконтролю
1 Які види робіт виконують на токарних верстатах?
2 Основні частини токарно-гвинторізного верстата і їх призначення.
3 Основні типи токарних різців.
4 Приладдя токарних верстатів.
5 Основні методи обробки конічних і фасонних поверхонь на токарних верстатах.
6 Які роботи виконують на карусельних верстатах?
7 Особливості будови і роботи на токарно-револьверних верстатах.
Рисунок 2.20 – Токарно-револьверний верстат з вертикальною віссю револьверної головки: а – загальний вигляд; б – схема налагодження верстата для обробки втулки)
