Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1719.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
35.92 Mб
Скачать

1.7.6 Оформлення (документація) технологічних процесів механічної обробки

При проектуванні технологічного процесу виготовлення машини для кожної деталі, що входить в цю машину, складають такі карти на механічну обробку:

Маршрутна карта містить опис технологічного процесу виготовлення і контролю виробу по всім операціях різноманітних видів робіт у технологічній послідовності з вказівкою даних по обладнанню, оснастці, матеріальних і трудових нормативах.

Карта ескізів містить графічну ілюстрацію технологічного процесу (операцію) виготовлення виробу.

Операційна карта містить опис операції технологічного процесу виготовлення виробу з розчленовуванням по переходах і вказівкою відповідних даних по обладнанню, оснастці і режимах різання.

Карта технологічного процесу містить опис технологічного процесу виготовлення і контролю виробу по всім операціях окремого виду робіт, виконуваних в однім цеху в технологічній послідовності, з указівкою даних по обладнанню, оснастці, матеріальних і трудових нормативах.

Коли технологічні процеси не розробляють докладно, а обмежуються встановленням порядку і переліку маршрутних операцій (з вказівкою верстатів, приспосіблень, інструменту і числа робітників, необхідних для виконання намічених операцій, а також часу на обробку, установленого шляхом порівняння за аналогією або наближеними підрахунками), складають маршрутні карти.

Для детальних розрахунків по нормуванню на додаток до маршрутних карт механічної обробки складають ще операційні карти на кожну операцію. У них докладно вказується, як треба робити обробку на кожному переході, з якими режимами, яка встановлена норма часу на обробку і т.д. Ці карти можуть супроводжуватися ескізами, що ілюструють обробку, схемами налаштувань верстата, схемами, що вказують прийоми керування верстатом, що зображується на картах ескізів.

До технологічної карти додаються креслення (ескізи) технологічних налаштувань по операціях або переходах і позиціях, що ілюструють положення і кріплення деталі при обробці, положення, кріплення і тип інструменту, застосовуване приспосіблення й оброблювану поверхню.

На кресленні (ескізі) повинні бути зазначені розміри з допусками, одержувані в результаті обробки на даній операції (переході або позиції), а також необхідний клас шорсткості обробки.

До технологічної документації, крім карт різних видів відносяться: робочі креслення деталей і складальні креслення з простановкою технологічних розмірів, допусків, посадок і значень шорсткості обробки, необхідні для розробки технологічних процесів, креслення або ескізи технологічних налаштувань по операціях або переходах, креслення приспосіблень, спеціального ріжучого, допоміжного (кріпильно-затискного) і вимірювального інструменту і т.д.

1.7.7 Економічна оцінка технологічних процесів

Вибір варіанту технологічного маршруту і його техніко-економічне обґрунтування. Варіант технологічного процесу в цілому або окремій операції вибирають шляхом зіставлення затрат на виробництво продукції по існуючому (базовому варіанті) і проектованому процесу. Розрахунок роблять по формулі:

Е = (С1нК1) - (С2нК2), (1.30)

де Е - річний економічний ефект в грн.;

С1 і С2 - собівартість продукції по існуючому і проектованому технологічних процесах в грн. в розрахунку на річний об’єм виробництва;

К1 і К2 - одноразові вкладення в основні й оборотні фонди в умовах існуючого і проектованого технологічних процесів на річний об’єм виробництва в грн.;

Ен - коефіцієнт ефективності, єдиний для усіх варіантів технологічного процесу, для існуючих підприємств - фактично досягнутий, для заново проектованих - нормативний (приймають Ен = 0,15).

Якщо проектовані варіанти технологічного процесу не змінюють одноразових витрат в основні фонди й оборотні кошти, то варіант технологічного процесу можна вибирати по різниці собівартості виготовлення деталі або виконання технологічної операції.

Розрахунок собівартості продукції при виборі варіанту технологічного процесу може бути здійснений методом прямого розподілу затрат (методом калькулювання) або нормативним методом.

Метод прямого калькулювання полягає в тому, що затрати по всіх статтях технологічної собівартості обробки виробу, деталі або виконання операції визначають прямим розрахунком по місцю і часу здійснення технологічного процесу по формулі

З = М + 3П +Е + І + А + О + Р, грн. (1.31)

де М - вартість матеріалів або заготовки (вартість матеріалів і напівфабрикатів враховують при порівняльній оцінці ефективності, якщо новий технологічний процес передбачає зміну технології виробництва заготовки і норм витрати матеріалів);

- основна і додаткова заробітна плата виробничих робітників з нарахуванням по соцстрахуванню;

Е - витрати на силову електроенергію;

І - витрати на інструмент і приспосіблення;

А - амортизаційні відрахування від балансової вартості обладнання;

О - витрати по утриманню обладнання;

Р - витрати на поточний ремонт обладнання.

Для приблизної оцінки собівартості виготовлення виробу можна скористатися також наступною методикою.

Елементи собівартості продукції в різній мірі впливають на її рівень. Для продукції машинобудування і металообробки характерна структура витрат на виробництво в якій сировина й основні матеріали складають 50%. Тому достатньо визначити тільки вартість основного матеріалу на момент розробки проекту по рекламних оголошеннях оптових фірм або складів, що торгують металопродукцією, а потім за вище запропонованим відсотковом співвідношенням розрахувати собівартість.

Запитання для самоконтролю

1 Види технологічних процесів та їх особливості.

2 Яку мінімальну інформацію необхідно мати для розробки технологічного процесу?

3 Послідовність розробки технологічного процесу.

4 Що таке технічне нормування? Для чого і як воно виконується?

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]