1.7.5 Вибір режимів різання

При виборі режимів різання варто дотримуватися певного порядку.

Спочатку встановлюють глибину різання t у мм;

Якщо припуск може бути знятий в один прохід, глибина різання визначається припуском на обробку. Глибину різання може обмежувати: недостатня потужність приводу верстата, ажурність оброблюваної заготовки, ненадійне закріплення її на верстаті та інші чинники. При цих умовах треба знімати припуск у декілька проходів, зменшуючи глибину різання. Глибина різання пов'язана і з методом обробки. Наприклад, при шліфуванні припуск завжди знімають за декілька проходів.

Після того як встановлена глибина різання, вибирають подачу s.

Подачу можна визначити, виходячи з можливостей верстата і характеру установки заготовки на верстаті. Лише на чистових і особливо на викінчувальних операціях основний вплив на вибір розміру подачі мають технологічні чинники, такі як точність і чистота обробки. Числове значення подачі повинно бути узгоджене з паспортними даними верстата.

Встановивши t і s, можна, використовуючи формули, які наведенні в теорії різання металів, визначити швидкість різання v.

Для того, щоб знайти економічно оптимальне значення швидкості різання при встановленій глибині різання й подачі, користуються такою формулою:

V = К_v м/хв, (1.27)

де С_v - коефіцієнт, що залежить від оброблюваного матеріалу, періоду стійкості ріжучого інструмента Т (період роботи інструмента до затуплення), його матеріалу, геометрії, розмірів, умов різання (охолодження) і ін.; для різців Т15К6 при стійкості 60 хв. С_v для чавуну - 0,88, для сталі (загартованої) - 0,94;

x і у - показники ступенів, різні для різних оброблюваних матеріалів, матеріалу ріжучого інструменту і умов обробки (так, наприклад, при обробці заготовки із сталі з _у = 750 МПа різцем Т15К6 х = 0,18; y = 0,35);

К_v - коефіцієнт, є добутком коефіцієнтів, що враховують вплив матеріалу заготовки К_мv, стану поверхні К_пv, матеріалу інструмента К_иv.

Сила різання. Під силою різання звичайно, розуміють її головну складову Р_z, що визначає потужність N_е, яка витрачається на різання і крутний момент на шпинделі верстата.

Силові залежності розраховують по емпіричних формулах, значення коефіцієнтів і показників ступенів в яких для різноманітних видів обробки приведені у відповідних таблицях.

Розраховані з використанням табличних даних силові залежності враховують конкретні технологічні параметри (глибину різання, подачу, ширину фрезерування й ін.) і дійсні при визначених значеннях ряду інших чинників.

Їхні значення, що відповідають фактичним умовам різання, отримують множенням на коефіцієнт К_р - загальний поправочний коефіцієнт, що враховує змінені в порівнянні з табличними умови різання. Він являє собою добуток із ряду коефіцієнтів. Найважливішим із них є коефіцієнт К_мр, що враховує якість оброблюваного матеріалу.

При точінні силу різання визначають за формулою:

Р_z = 10С_рt^xs^yvⁿК_р, Н (1.28)

де t - довжина леза різця при відрізанні, прорізанні і фасонному точінні;

С_р - постійна;

x, y, n табличні коефіцієнти.

Після встановлення глибини різання t, подачі s, визначенні швидкості різання v і сили різання Р_z роблять перевірку відповідності вибраного режиму паспортній потужності верстата.

Потужність різання, кВт. розраховують за формулою:

N = . (1.29)

Знайдену ефективну потужність різання порівнюють з паспортною потужністю електроприводу верстату.