1.4.3 Точність деталей
Основним методом забезпечення заданої точності деталей є обробка різанням. Цю обробку поділяють на обдирочну, чорнову, півчистову і чистову. Обдиркою усувають істотні просторові похибки, особливо в крупних заготовках. Крупні штамповані й вилиті заготовки після обдирки піддають чорновій обробці. При цьому шорсткість поверхні складає Ra = 25... 100 мкм. Ще більшу точність (при Ra = 12,6...50 мкм) одержують півчистовою обробкою, що забезпечує більш жорсткі допуски на просторові відхилення поверхонь. Чистову обробка застосовують як остаточну або як проміжну операцію під наступну обробку. Вона забезпечує шорсткість Ra = 2,5...12,5 мкм.
Точність, що досягається при виготовленні деталей машин різанням, істотно залежить від використовуваного методу, різального інструменту, устаткування і багатьох інших конкретних умов (таблиця 1.2).
У таблиці 1.2 для розглянутих методів показані квалітети допуску розмірів. Їхнє коливання пояснюється деякою мінливістю умов обробка на виробництві. Квалітети допуску варто розглядати як орієнтовані.
Точність, отримана після чорнової обробки, істотно залежить від точності вихідної заготовки. Точність же, характерна для чистової обробки, залежить від точності попередньої обробки. Як правило, чорнова обробка підвищує точність на один-три, а чистова - на один-два квалітети. Слід теж враховувати, що на деталях, виготовлених із чавуну й сплавів кольорових металів, точність обробки за інших рівних умов виявляється вищою приблизно на один квалітет, чим на деталях із сталі.
1.4.4 Точність спряжень
Спряження являє собою сукупність двох або декількох деталей. Точність деталей і точність спряження або всієї машини тісно пов'язані між собою. При складанні машин виникають похибки взаємного розміщення деталей, не якісні спряження, а також деформації деталей. Ці обставини знижують службові характеристики машини і насамперед - надійність.
При правильній експлуатації машин поломки виникають порівняно рідко. Машини виходять із ладу в основному через явища, що відбуваються на поверхнях, наприклад через зношування, посилюється похибками деталей, що складаються в машину. Тому точність деталей і спряжень тісно пов'язані з економікою експлуатації машини. Якщо у певних межах підвищується точність деталей, що складаються, то зменшуються витрати на складання, тому що скорочується обсяг робіт по підгонці. Проте витрати на виготовлення деталей при цьому ростуть.
На рисунку 1.13, крива 1 виражає зміну витрат на виготовлення деталей у залежності від середнього допуску IT на розміри спряжених поверхонь, крива 2 показує зміну витрат на складання, а крива 3 характеризує сумарні витрати на виготовлення виробу. У кожному конкретному випадку виникає мінімум витрат, до якого варто прагнути.
Рисунок 1.13 – Залежність витрат при формуванні спряжень (позначення в тексті)
Таблиця 1.2 – Середнє значення показників точності
-
Метод обробки
Схема обробки
Квалітет I
Ra, мкм
Обробка зовнішніх циліндричних поверхонь точінням:
чорнове
напівчистове
чистова
тонка
алмазними різцями
ІТ 14
ІТ 13-ІТ 11
ІТ 10-ІТ 8
ІТ 8-ІТ 7
ІТ 6-ІТ 5
50-6,3
25-1,6
6,3-0,4
1,6-0,2
0,04-0,016
Розточування:
чорнове
чистове
тонке
ІТ 13-ІТ 11
ІТ 10-ІТ 8
ІТ 7-ІТ 5
25-1,6
6,3-0,4
3,2-1,6
Фрезерування:
Чорнове
чистовe
тонке
Відхилення від прямолінійності 0,15-0,3 мм на 1 м довжини
Відхилення від площинності 0,04-0,08 мм на 1 м довжини
Відхилення від площинності 0,02-0,04 мм на 1 м довжини
50-12,5
10- 1,25
2,5-0,4
Свердління і розсвердлювання
ІТ 13-ІТ 9
25-0,8
Зенкерування:
чорнове
чистове після свердління
ІТ 13-ІТ 12
ІТ13-ІТ 8
25-6,3
25-0,4
Розвертання:
тонке
тонке
ІТ 9-ІТ 7
ІТ 6-ІТ 5
6,3-0,4
3,2-0,1
Протягування отворів:
чорнове
чистове
ІТ 11-ІТ 10
ІТ 9-ІТ 6
12,5-0,8
6,3-0,2
Шліфування зовнішнє:
попереднє
чистове
тонке
ІТ 9-ІТ 8
ІТ 7-ІТ 6
ІТ 6-ІТ 5
6,3-0,4
3,2-0,2
1,6-0,1
Шліфування внутрішнє:
попереднє
чистове
тонке
ІТ 9-ІТ 8
ІТ 7-ІТ 6
ІТ 5
6,3-0,4
3,2-0,2
1,6-0,1
Хонінгування отворів, притирання
ІТ 5-ІТ 4
0,8-0,1
Суперфінішування, притирання
ІТ 5-ІТ 4
0,2-0,025