- •1.4 Розв’язок диференційного рівняння незатухаючих гармонічних коливань
- •1.5 Характеристики гармонічних коливань. Фазові співвідношення
- •1.6 Енергія гармонічних коливань
- •2 Хвилі
- •2.1 Механізм утворення хвиль у пружному середовищі. Класифікація хвиль. Рівняння хвиль
- •2.10 Енергія електромагнітних хвиль. Вектор Умова-Пойнтінга
- •Коливальний контур. Виникнення електромагнітних хвиль у коливальному контурі. Гармонічні електромагнітні коливання. Частота власних коливань контуру.
- •1. Найпростіший коливальний контур
- •2. Перетворення енергії в коливальному контурі
2.10 Енергія електромагнітних хвиль. Вектор Умова-Пойнтінга
Електромагнітна хвиля переносить енергію, яка складається із енергії електричного і магнітного полів. Густина енергії (див.Ч.1, (7.45), (9.48) з врахуванням (2.44) і (2.41)
.
Знайдемо
густину потоку енергії, тобто енергію,
яку переносить хвиля за одиницю часу
через одиничну площадку, перпендикулярну
до напрямку поширення хвилі
- це потік потужності.
З
а
час dt
через площадку dσ
,буде перенесена енергія, яка зосереджена
в циліндрі довжиною V∙dt
і площею основи dσ
(рис.2.13)
.
Одержуємо
.
Враховуючи
напрямки векторів, останнє співвідношення
запишеться у векторній формі
. (2.45)
Вектор
називається вектором Умова-Пойнтінга.,
який означає потік потужності
електромагнітної хвилі.
Коливальний контур. Виникнення електромагнітних хвиль у коливальному контурі. Гармонічні електромагнітні коливання. Частота власних коливань контуру.
1. Найпростіший коливальний контур
Як ви вже знаєте, електричний струм може бути постійним або змінним. Найбільшого поширення у світі дістав змінний струм частотою 50—60 Гц, створюваний індукційними генераторами.
Однак для роботи багатьох пристроїв (комп’ютери, приймачі, телефони й ін.) необхідні змінні струми високих частот, вимірюваних кілогерцами (кГц) і мегагерцами (МГц). Для їх генерування застосовують спеціальні електричні кола — коливальні контури.
Будь-який коливальний контур складається з конденсатора й котушки індуктивності. Розглянемо його роботу на досліді.
Для цього зберемо коло за схемою (рис. а).
Спочатку конденсатор одержує енергію від джерела постійного струму. При цьому верхня пластина заряджається позитивно, а нижня негативно — на ній накопичується надлишок електронів. Перемкнімо конденсатор на котушку індуктивності (рис. б). Надлишок електронів з нижньої пластини конденсатора перекинеться через котушку до верхньої пластини, і в колі виникне наростаючий електричний струм. У результаті цього котушка стає електромагнітом і створює навколо себе магнітне поле.
Через явище самоіндукції після розряджання конденсатора струм не припиниться миттєво, а буде продовжувати текти ще якийсь час у тому самому напрямку, знову заряджаючи пластини конденсатора. Після цього весь процес повториться в протилежному напрямку, і коливальний контур повернеться у вихідний стан.
Описаний процес перезарядження конденсатора через котушку повторюється через рівні проміжки часу. При цьому періодично змінюються значення електричного заряду конденсатора, напруги на ньому й сили струму в контурі.
Періодичні зміни електричного заряду, сили струму й напруги в колі називають електромагнітними коливаннями.
За відсутності втрат енергії в контурі електромагнітні коливання будуть гармонічними, тобто значення електричного заряду, сили струму й напруги в колі змінюватимуться за законом синуса або косинуса.
Англійський фізик
Томсон вивів формулу для періоду
електромагнітних коливань у контурі:
.
Використовуючи
формулу Томсона, можна визначити власну
частоту
коливань коливального контуру:
.
