Тема 3. Особливості існування науки в інформаційному суспільстві.

Сучасний зміст та історичний розвиток поняття інформаційного суспільства. Людина і наука в інформаційному суспільстві: екологічні, демографічні, економічні, організаційні, світоглядні, морально-ціннісні та інші перспективи й наслідки комп'ютеризації (Белл, Тоффлер, Мак-Люен та ін.). Генеза Homo intelligens (Й.Масуда).

Інформаційна складова сучасної науки. Процеси створення, накопичення, всебічної оцінки, розповсюдження, сприйняття і використання інформації: науково-методологічні, економічні, соціально-політичні, світоглядно-ціннісні, етнокультурні, моральні виміри та перешкоди. Перспективи оптимізації інформаційного обміну між різними галузями науки.

Комп'ютер і знання. Експертні системи як основа штучного інтелекту: перспективи, проблеми та принципові межі розвитку.

Інноваційні стратегії інформаційного суспільства.

Специфіка процесів інформатизації сучасного українського суспільства та його наукової сфери.

Розділ V. Логіка наукового дослідження в контексті глобальних проблем сучасності.

Тема 1. Філософське осмислення сучасних екологічних, техногенних проблем в контексті глобального типу цивілізації

Взаємозв'язок організму і середовища як філософська проблема. Теоретичні проблеми організації і розвитку екосистем. Філософські підстави й аспекти концепції коеволюції природи й людини. Інтегративна функція екології в сучасній науці. Гуманістичний зміст екологічних досліджень.

Людина як чинник розвитку біосфери. Ідея ноосфери (В. Вернадський, Є. Ле-Руа, Т.-де Шарден). Еволюція взаємовідносин між наукою, технікою, суспільством та природою. Наука і техніка як фактор розвитку сучасної цивілізації. Незворотність розвитку науки й техніки та його кінцева мета. Людські виміри науки та науковий вимір людини.

Глобальні проблеми людства. Імперативи виживання людства: екологічний, моральний, етнокультурний. Завдання переходу від техногенної до антропогенної цивілізації. Глобальне моделювання майбутнього та роль філософії науки в цьому процесі.

Основи, сутність, проблеми та перспективи науково-філософського прогнозування майбутнього. Стратегія людства в планетарному масштабі.

Зміст, структура та основні проблеми філософії екології. Екологічний вимір сучасного наукового світогляду.

Основні проблеми екології людини. Головні тенденції зміни індивідуального та суспільного світогляду під впливом загострення екологічних проблем упродовж історії людства. Соціальні та екологічні наслідки сучасних техногенних катастроф, глобалізація екологічних проблем, виникнення реальної загрози самознищення людства та їх науково-філософське осмислення.

"Екологічно чисті" технології, зменшення ресурсо- та енерговитрат у виробництві як показник культури суспільства. Соціально-екологічний аспект проблеми співвідношення стратегічної і тактичної ефективності людської діяльності, планованості та передбачуваності її наслідків. "Захист від помилок" та "резерв для компенсації помилок" як додаткові критерії екологічної безпеки діяльності.

Науково-філософські та громадсько-політичні концепції "екологічних прав людини", "мирного співіснування людини й природи", поліцентричності світу та рівноцінності ввсіх його компонентів. Технократичні й антитехнократичні стратегії підтримання сталості біосферних умов та розширення меж існування людства. Обмеженість можливостей пристосування екосистем і людського організму до наслідків і темпів НТП. Проблема оптимізації співвідношення різних сфер людської життєдіяльності та різних груп людських потреб з метою досягнення гармонії між особистістю і суспільством, людиною і природою.

Специфіка екологічної ситуації в Україні та пропоновані концепції її поліпшення. Аграрно та індустріально орієнтовані варіанти програм розвитку українського суспільства. Проблема взаємозв'язку екологічних, культурно-демографічних, економічних, інформаційних, науково-технічних, військово-політичних й інших критеріїв безпеки держави та життєздатності нації і суспільства та необхідності їх одночасного і комплексного вивчення і практичного досягнення.

Можливі варіанти взаємодії основних складових українського суспільства та міжнародного співтовариства з метою вирішення соціально-екологічних проблем сьогодення. Науково-обґрунтований і системно-узгоджений світогляд, активна громадянська позиція, висока професійна культура та розвинута здатність до самоконтролю і самостійного мислення особистості як необхідні умови достатньо швидкого й ефективного вирішення екологічних та пов'язаних із ними проблем розвитку суспільства.