Тема 3. Значення фундаментальних та прикладних стратегій наукового дослідження.

Процеси інтеграції й диференціації сучасного наукового знання. Комплексні наукові дослідження. Поняття фундаментального та прикладного дослідження в науці.

Співвідношення змістовного та формального у процесі пізнання. Теоретичний та емпіричний рівні наукового пізнання. Категорії "абстрактне" і "конкретне" та їх значення для пізнавального процесу.

Значення проблеми істини для наукового пізнання (істина об'єктивна і суб'єктивна, абсолютна і відносна). Істина як процес. Істина та хибність (помилковість). Імовірнісний та історично мінливий характер істини. Плюралізм у науці та філософії.

Істина, оцінка, цінність. Критерії істини. Наукове пізнання і практика. Поняття "практика". Форми і рівні практичної діяльності. Гуманістичний зміст практики та її функції.

Різновиди знання: віра, гадка, дискурсивне знання, "софійне" знання (мудрість). Засоби експериментування та інтелектуальні чинники наукового дослідження як умови визначення об'єкта і формування нового знання.

Тема 4. Епістемологія природничих наук.

Розрізнення наук про природу та про соціум (В. Віндельбанд, В.Дільтей, К. Поппер). Співвідношення предмета філософії і предмета природознавства, (натурфілософський, раціоналістичний, позитивістський, діалектичний підходи). Філософські підходи до класифікації природничих знань. Принципи побудови природничих наук: когерентність, симетрія, відповідність, доповнюваність, достатність.

Філософські та методологічні проблеми сільськогосподарської науки

Тема 4. Філософське осмислення наукової картини світу

Онтологічні підвалини науки. Поняття наукової картини світу. Час наукової картини світу. Космоцентризм та еволюціонізм як мегапарадигми теоретично-наукового знання. Історичні варіанти космоцентризму.

Зміна засад розуміння реальності в сучасній науковій картині світу: від незмінності до глобального еволюціонізму. Класична, некласична, постнекласична наукові картини світу: єдність та специфіка.

Принципи системності та цілісності. Аксіома системної цілісності. Закон схожості частини та цілого. Закон (правило) повноти складових. Закон надлишку системних елементів при мінімумі числа варіантів організації.

Поняття детермінізму і його співвідношення з поняттям причинності. Види причинності. Причинність як зв'язок станів у часі, як просторово-тимчасова детермінація подій.

Причинність і необхідність в класичній фізиці: лапласівський детермінізм і динамічні закони. Імовірнісна причинність в некласичній науці: статистичні закони як зв'язок необхідного і випадкового. Проблеми причинності в постнекласичній науці: ситуації біфуркації як ситуації формування причини; непередбачуваність причинно визначених процесів в детермінованому хаосі. Детермінізм в біології і проблема доцільності біологічних систем.

Рух та розвиток як загальні способи існування матеріального та духовного світу. Співвідношення понять "рух", "зміна", "розвиток", та їх співвідношення з матеріальними та ідеальними об'єктами. Основні інтерпретації руху в науково-філософській традиції. Спрямованість розвитку: прогрес і регрес. Співвідношення прогресу та розвитку.

Сучасні наукові та філософські уявлення про матерію та її структуру. Простір і час як основні форми існування матерії. Поняття простру та часу в окремих науках та загальнонауковій картині світу. Проблема скінченності і нескінченності простору і часу в контексті космологічних уявлень: класичних (Н'ютон), релятивістських (Ейнштейн, Фрідман), сучасних (Вайнберг, Лінде). Проблема незворотності часу в класичній, некласичній, постнекласичній фізиці.