Тема 3. Методологічний історизм

Аналiз вiдношень мiж рiзними теоретичними системами: "науками", "парадигмами", "науковими школами", "науковими напрямами", "дослiдницькими програмами".

Вiдновлення наукових кадрiв наукової школи, носіїв парадигми. Абстрагування вiд хронотопностi iсторичної емпiрiї, стає як дiючий метод рацiонального єднання нових наукових уявлень з попереднiми у несуперечливу систему та формування нової парадигми. Метод iсторизму та історицизму.

"Зростання" наукового знання як наслiдування варiацiй теорiї одного роду. Поняття "зовнішня" та "внутрішня" історія науки.

Періоди розвитку наукової парадгми за Т. Куна. Варіанти раціональної реконструкції історіїнауки П. Фейєрабенд про безпiдставнiсть iлюзiй та про можливiсть iснування "когнiтивно єдиної науки". Методологiчне обґрунтування та рацiональне пояснення процесу "подiлу" наук і історичному русі. Розмежування наукової і логічної раціональності Ст.Тулміним.

Розділ IIІ. Методологія пізнання наукової та інноваційної діяльності. Вивчення основних наукових форм.

Тема 1. Методологія пізнання наукової та інноваційної діяльності.

Поняття наукового методу. Методологія пізнання як форма організації оптимально-ефективної діяльності людини. Методологія прийняття рішень.

Значення метафізики та діалектики як методів пізнання для наукового та інноваційного розвитку.

Загальнологічні методи. Аналіз і синтез. Аналогія й абстрагування. Індукція і дедукція. Ідеалізація та формалізація. Моделювання: сутність та класифікація.

Емпіричні методи наукового пізнання. Спостереження й експеримент: їх сутність та види. Особливості експерименту в різних галузях сучасної науки. Специфіка експерименту в сучасних умовах: теоретична навантаженість, комп'ютеризація, системний характер.

Теоретичні методи наукового пізнання. Аксіоматичний метод та вимоги до нього. Гіпотетико-дедуктивний метод. Системний підхід та вимоги до нього.

Комп'ютерне моделювання, його можливості, проблеми та перспективи.

Особливості методології наукового пізнання біологічних та соціальних об'єктів. Методи пізнання некласичної філософії в науковому пізнанні. Феноменологічний метод. Герменевтичний метод. Метод структуралізму.

Тема 2. Основні наукові форми

Значення базових концептів пізнання для історії науки. Основні принципи сучасної гносеології (об'єктивність, пізнаваність, активне творче відображення, єдність теорії і практики, історизм).

Форми наукового пізнання: факт, гіпотеза, теорія, закон, концепція. Ідеали та норми наукового пізнання. Стилі наукового мислення.

Поняття наукової раціональності. Детермінанти розвитку наукової раціональності. Співвідношення форм філософської та наукової раціональності.

Історичні варіанти співвідношення об'єкта і суб'єкта пізнання. Антропний принцип у науковому пізнанні.

Проблема творчості в історії науки. Творчість як конструктивний принцип пізнання. Синтезуюча природа творчості. Основні форми творчості. Засади наукової творчості. Особливості взаємодії пізнавальних здібностей в науковому пізнанні. Роль інтуїції в науковому пізнанні.