З М І С Т

Модуль 1

Розділ І. Філософія науки та інноваційного розвитку як специфічний тип знання.

Тема 1. Філософський та науковий підходи до вивчення науки та інноваційної діяльності.

Багатовимірність феномену науки. Наука як пізнавальна та інноваційна діяльність, система знань, феномен культури, соціальний інститут Наука та наукове знання в системі суспільної та індивідуальної життєдіяльності. Теоретична і практичне значення науки та інноваційної діяльності.

Наука в системі виробництва матеріальних і духовних цінностей. Взаємодія філософії науки з різними формами суспільної свідомості. Наука в системі типів і рівнів знання.

Філософське та наукове розуміння взаємодії філософії, науки та інноваційної діяльності. Історичний розвиток поняття "філософія науки" та "інноваційний розвиток". Сучасний контекст понять "філософія науки" та "інноваційна діяльність". Структура і функції філософії науки. Філософія науки та інноваційного розвитку як навчальний предмет.

Тема 2. Форми організації науки та інноваційного розвитку

Поняття наукового співтовариства. Наука і вчені. Наукові школи. Форми організації наукового життя: науково-дослідні інститути, лабораторії, спеціалізовані центри, наукові журнали. Форми взаємодії наукових спільнот: семінари, конференції, симпозіуми.

Дослідження як сутність науки. Сутнісні риси дослідження: визначення предметної сфери розгортання дослідження, наявність методу дослідження та виробництва.

Поняття інноваційного розвитку, інноваційного проекту, інноваційної програми, інноваційного мегапроекту, інноваційного монопроекту, інноваційного мультипроекту, випереджаючого інноваційного проекту. Модернізаційна інновація. Структура інноваційних технологій.

Проблема складності організації форм науки та інноваційного розвитку. Процеси інтеграції та диференціації форм організації науки та інноваційного розвитку.

Розділ IІ. Класичний, некласичний та постнекласичний ідеали науковості.

Тема 1. Визначальні орієнтири побудови класичного ідеалу науки

Донаукові форми знання.

Антична парадигма науки. Античні підходи до розуміння природи. Культ пайдеї. Тематизація математичного знання в давній культурі . Античний різновид детермінізму. Птолімеївське розуміння світобудови.

Середньовічний етап розвитку знання. Особливості середньовічної класифікації наук. Формування університетської моделі освіти у середньовічній Європі.

Початок формування сучасних наукових уявлень про світ та взаємодію людини зі світом у науці епохи Відродження. Специфіка ренесансного розуміння природи. П'ять наук Studia humanitatis. Опозиція гео- та геліоцентризму, її світоглядний вплив на формування західноєвропейської цивілізації.

Соціальні засади наукової революції Нового часу. Порівняльний аналіз ремісницького, мануфактурного та промислового виробництва. Значення секуляризації західноєвропейської культури для автономії науки. Пафос наукового пізнання та перетворення світу для новоєвропейського типу культури. Роль сумніву у процесі побудови системи наукових знань. Принципи класифікації наук та методів пізнання у класичному раціоналізмі та емпіризмі. Метафора дерева в контексті новоєвропейської класифікації наук. Абсолютизація культу науки та освіти в епоху Просвітництва.

Співвідношення науки та філософії у німецькому класичному ідеалізмі. Категорії як апріорні форми знання природознавства І. Канта. Поняття "науковчення" у Й. Фіхте. Наука як система у Г. Гегеля. Логічна необхідність трансформації філософії науки у Ф. Енгельса. Обґрунтування діалектичного матеріалізму як наукового світогляду у філософії марксизму.

Загальна характеристика класичного ідеалу науки

Поняття сцієнтизму та антисцієнтизму. Обґрунтування специфіки методології гуманітарних наук. Неокантіанські принципи класифікації наукового знання.

Постмодерністський етап розвитку науки: проблема логотомії та деконструктивізму. Метафора резоми в контексті постмодерністського образу наукового знання.

Наукова і філософська спадщина В.І.Вернадського як одна із важливих підвалин формування світоглядних, ціннісних, організаційних засад існування та розвитку сучасної української науки. Поняття "біосфера" та "ноосфера".

Порівняльний аналіз некласичної та постнекласичної науки.