3. Класифікація комп'ютерних мереж

Існує багато способів класифікації мереж. Управляє мережею або її сегментом мережевий адміністратор. У разі складних мереж їх права і обов‘язки суворо розподілені, ведеться документація і протоколювання дій команди адміністраторів.

У його обов‘язки входить забезпечення і контроль фізичного зв‘язку, налаштування активного устаткування обладнання, налаштування загального спільного доступу і зумовленого набору програм, що забезпечують стабільну роботу мережі. Мережі класифікуються:

1. За розміром, охопленою територією

• Персональна (корпоративна) мережа (PAN – area network)

• Локальна мережа (LAN)

• Міська (регіональна) мережа (MAN - metropolitan)

• Національна мережа (National Backbone Network)

• Глобальна мережа (WAN)

2. За типом функціональної взаємодії

• Клієнт-сервер

• Багатошарова архітектура

• Точка-точка

• Однорангова (P2P)

3. За типом мережевої топології

• Загальна шина

• Зірка

• Кільце (в т.ч. подвійне)

• Дерево

• Лінійна топологія

• Змішана топологія

• Повно- або частковозв‘язна топологія

Мережева топологія — опис конфігурації мережі, схема розташування і з‘єднання мережевих пристроїв.

Мережева топологія може бути

• фізичною — описує реальне розташування і зв‘язки між вузлами мережі.

• логічною — описує проходження сигналу в рамках фізичної топології.

• інформаційною — описує напрям направлення потоків інформації, що передаються по мережі.

• управління обміном — це принцип передачі права на захоплення ефіру мережі.

4. За функціональним призначенням

• Мережі зберігання даних

• Серверні ферми

• Мережі управління процесами

• Мережі SOHO (небольшая локальная сеть, которая может объединить компьютеры, телевизоры на платформе Smart TV, цифровые видеокамеры, плееры и так далее.)

5. За фізичним середовищем передавання

• з симетричним кабелем,

• з коаксіальним кабелем,

• з кабелем "кручена пара",

• з волоконно-оптичним кабелем,

• з інфрачервоним каналом,

• з мікрохвильовим каналом

6. за методом доступу до фізичного середовища передавання:

• з опитуванням,

• з маркерним доступом,

• із суперництвом,

• з уставлянням регістра

Рис. — Типи мережевих топологій

4. Технології побудови мережі

Комп‘ютери можуть з‘єднуватися між собою, використовуючи різні середовища доступу: мідні провідники (вита пара), оптичні провідники (оптоволоконні кабелі) і через радіоканал (безпровідні технології).

Провідні зв‘язки встановлюються через Ethernet, безпровідні — через Wi-Fi, Bluetooth, GPRS і інші засоби. Окрема локальна мережа може мати шлюзи з іншими локальними мережами, а також бути частиною глобальної мережі (наприклад, Інтернет) або мати підключення до неї.

Ethernet (от англ. ether  «эфир») — пакетная технология передачи данных преимущественно локальных компьютерных сетей. Стандарты Ethernet определяют проводные соединения и электрические сигналы на физическом уровне, формат кадров и протоколы управления доступом к среде — на канальном уровне модели OSI. Ethernet в основном описывается стандартами IEEE группы 802.3. Ethernet стал самой распространённой технологией локальних вычислительных сетей в середине 1990-х годов, вытеснив такие устаревшие технологии, как Arcnet, FDDI и Token ring.

 Сетевой шлюз — сетевое устройство или программное средство для сопряжения разнородных сетей.  Интернет-шлюз — программа или оборудование, организующее доступ из локальной сети в Интернет.

Найчастіше локальні мережі побудовані на технологіях Ethernet або Wi-Fi.

Для побудови маршрутизації простої локальної мережі використовуються

• маршрутизатори,

• комутатори,

• точки безпровідного доступу,

• безпровідні маршрутизатори,

• модеми

• мережеві адаптери.

Рідше використовуються:

• перетворювачі середи,

• підсилювачі сигналу (повторювачі різного роду)

• спеціальні антени.

Бездротова локальна мережа (англ. Wireless Loсal Area Network, WLAN) — це мережа, передача даних в якій здійснюється через радіоефір. Вона зберігає в собі всі властивості звичайної локальної мережі. Міська мережа (metropolitan area network, MAN) — об‘єднує комп‘ютери в межах міста. Найпростішим прикладом міської мережі є система кабельного телебачення. Вона стала наслідувачем звичайних антенних мереж в тих місцях, де з тих або інших причинах якість ефіру була дуже низькою.

Загальна антена в цих системах встановлювалася на будь-якій вершині і сигнал передавався в будинки абонентів. Коли Інтернет став привертати до себе масову аудиторію, оператори кабельного телебачення зрозуміли, що внісши невеликі зміни до системи, можна зробити так, щоб по тих же каналах в невживаній частині частці спектру передавалися (причому в обидва боки) цифрові дані. З того часу кабельне телебачення почало поступово перетворюватися на MAN. MAN – це не тільки кабельне телебачення. Нещодавні розробки, пов‘язані з високошвидкісним бездротовим доступом в Інтернет, привели до створення інших MAN, які описані в стандарті IEEE 802.16 про широкосмугові бездротові мережі.