В1

1…Класифікація за ступенем механізації та автоматизації.

За цією ознакою устаткування поділяють на чотири класи: напівмеханізоване, механізоване, напівавтомати, автомати.

Напівмеханізованим називають верстат, у якому механізовано тільки частину силових рухів. Сюди належать верстати з ручною подачею, в яких приводиться у рух тільки механізм, що здійснює найважчу роботу, наприклад, різання деревини. Усі інші рухи здійснюються вручну.

Механізованим називають верстат, в якому механізовано рухи різання та рухи подачі. Людина, яка працює на такому верстаті, звільняється від операцій енергетичного потоку й виконує тільки операції потоку інформації (встановлення режиму роботи, налагоджування на розмір тощо).

Автоматами називають машини, що працюють без участі робітника протягом тривалого часу. В таких машинах механізовані як енергетичний, так і інформаційний потоки. Під час використання автоматів роль робітника зводиться до періодичного завантаження заготовок та активного спостереження за роботою. У найновіших автоматах механізоване й завантаження-розвантаження заготовок.

Напівавтоматами називають машини, що виконують технологічні операції в межах одного робочого циклу. Наприклад, однобічний шипонарізний верстат, де робітник встановлює на візок заготовки й натискає кнопку. Далі всі операції: фіксування заготовок; переміщення візка; оброблення заготовок; повернення візка у вихідне положення; розтискання заготовок здійснюються автоматично. Для наступного циклу знову необхідно втручання робітника.

Сукупність декількох автоматів, встановлених у послідовності виконання технологічних операцій, що працюють в одному режимі без участі робітника, називають автоматичною лінією. Вона вимагає періодичного контролю, технічного догляду та налагодження обслуговуючим персоналом. Завантаження першої машини автоматичної лінії й знімання готової продукції здійснюється автоматично спеціальними пристроями.

Якщо операції завантаження-розвантаження або перебазування заготовок не механізовані, а виконуються робітником вручну, то таку лінію називають напівавтоматичною.

Вищим ступенем автоматизації є комплекти устаткування, що включають в себе автоматичні лінії для всього технологічного процесу. Такі комплекти автоматичних ліній випускають для спеціалізованих виробництв з усталеною продукцією на певну виробничу потужність цеху. Наприклад, комплект устаткування для виробництва вікон, дверей, деревостружкових плит, сірників.

2. Точність.

Точність верстатів поділяється на два різновиди: технологічну та геометричну.

Технологічною називають точ­ність, з якою деталі обробляються на цьому верстаті. Вона визначається значенням фактичної похибки роз­мірів і форми порівняно із заданими на кресленнях. Розмір деталі є ви­падковою величиною, що залежить від систематичних і випадкових похибок. Розсіювання розмірів під час оброблення деревини підпоряд­ковується нормальному розподілу випадкових величин і описується двома параметрами: середньою ве­личиною розміру та середнім квад­ратичним відхиленням. Для визна­чення цих параметрів на верстаті обробляють вибірку деталей, обсягом не менше 50 шт., вимірюють контрольований розмір і виконують розрахунки, відомі з математичної статистики. Середня величина М розміру деталей у вибірці:

, (2.1)

де х_і — значення і-го розміру деталі у вибірці; N — обсяг вибірки.

Середнє квадратичне відхилення:

. (2.2)

Поле розсіювання розмірів дета­лей визначають за формулою:

. (2.3)

Це поле включає 99,7 % усіх мож­ливих замірів. Точність оброблення деталей характеризується квалітетом (від лат. qualitas — якість). Для визначення допуску квалітету ІТ використовують співвідношення:

. (2.4)

За значенням допуску квалітету ІТ та користуючись ДСТУ 2500-94, визначають квалітет точності, а за табл. 2.1 — клас точності верстата.

Таблиця 2.1

Співвідношення між квалітетами і класами точності верстатів

Клас точності верстатів		Особливої точності	Підвищеної точності	Середньої точності	Низької точності
Квалітети для номінальних розмірів, мм	Від 1 до 500	11 – 12	12 – 13	14 – 15	16 – 18
	Понад 500	10 – 11	11 – 12	13 – 14	15 – 17

Геометричною точністю назива­ють точність виготовлення деталей і складання вузлів самого верстата. Верстати перевіряють на геомет­ричну точність за методикою, на­веденою у відповідних стандартах та в паспорті верстата. Протягом ти­пових геометричних перевірок визначають: непрямолінійність, неплощинність, непаралельність, неперпендикулярність, неспіввісність, радіальне биття (табл. 2.2), осьове биття, торцьове биття, радіаль­не і осьове зміщення, поперечне зміщення супортів і напрямних. Для перевірки геометричної точності використовують: перевірні лінійки, металеві кутники, щупи, калібровані плити, рівні, індикатори, нутроміри, контрольні оправки, контрольні диски тощо.