Класифікація комп’ютерних мереж
Комп’ютерні мережі класифікують за різними ознаками. Розглянемо деякі з них (рис. 5).
Одна із загальноприйнятих класифікацій комп’ютерних мереж, заснована на величині території, на якій розташовані комп’ютери, підключені до мережі. Виходячи з цієї класифікації, комп’ютерні мережі поділяють на локальні і глобальні.
Рисунок 5 − Класифікація комп’ютерних мереж
Класифікація комп’ютерних мереж:
за територіальним розташуванням (за географічною площею): глобальні, регіональні, корпоративні, локальні;
за сферою застосування: побутові, офісні, промислові;
за комплексом архітектурних рішень – Ethernet, Token Ring, Arcnet;
за топологією: шина, кільцева, зіркоподібна, деревоподібна, повнозв’язна;
за фізичним середовищем передавання: симетричний кабель, коаксіальний кабель, вита пара, волоконно-оптичний кабель, з інфрачервоним каналом, мікрохвильовим каналом;
за методом доступу до фізичного середовища передавання – з опитуванням, з маркерним доступом, із суперництвом, з уставлянням регістра
за набором протоколів.
Локальні комп’ютерні мережі (LAN − Local Area Network) об’єднують комп’ютери що знаходяться недалеко один від одного, наприклад в сусідній кімнаті або будівлі. Іноді комп’ютери, навіть знаходячись на відстані декількох кілометрів, можуть належати одній локальній мережі. Локальні мережі – мережі з максимальною відстанню між вузлами не більше декількох км.
Глобальні комп’ютерні мережі (WAN − Wide Area Network) − мережі, що охоплюють територію країни, кількох країн з відстанню між окремими вузлами в тисячі кілометрів, об’єднують комп’ютери, які знаходяться в різних містах, країнах або навіть континентах.
Регіональні мережі – мережі масштабу міста, району, області і т.п.
Корпоративні мережі фірми – об’єднання кількох локальних мереж за допомогою телефонних, супутникових чи інших каналів глобальної мережі у єдину мережу фірми.
Розглянемо докладніше кожну складову мережі.
Комунікаційне або мережне устаткування − це периферійні пристрої, які здійснюють перетворення сигналів, які використовуються в комп’ютері, в сигнали, які передаються через лінії зв’язку, і навпаки.
Такими пристроями є модеми і мережні адаптери (мережні карти). Модеми застосовуються при використанні телефонних ліній зв’язку, мережні адаптери — при використанні інших ліній зв’язку.
Лінія зв’язку − це устаткування, за допомогою якого здійснюється з’єднання комп’ютерів в мережу.
Лінії зв’язку можуть використовувати кабелі для передачі сигналів і можуть бути безкабельними (безпровідними).
Телефонна лінія − приклад лінії зв’язку з проводами. Системи супутникового без провідного зв’язку. Лінії зв’язку розрізняються за складністю.
Часто для з’єднання локально розташованих комп’ютерів використовується радіозв’язок. Для могутніших телекомунікацій використовується мікрохвильове або інфрачервоне випромінювання.
Комунікаційне або мережне програмне забезпечення − це набір програм, які забезпечують роботу мережного устаткування і обмін інформацією між комп’ютерами в мережі.