- •Тема 1. Еволюція управлінської думки як предмет історії вчень менеджменту.
- •1.1. Управління виробництвом як система.
- •1.2. Основні положення традиційного і сучасного менеджменту.
- •1.3. Методи вивчення історії менеджменту.
- •1.4. Еволюція вимог до менеджерів.
- •Тема 2. Управлінська думка в стародавні часи.
- •2.1. Розвиток управління у стародавньому Єгипті та Вавилоні.
- •2.2. Мистецтво управління в Стародавньому Китаї та Індії.
- •2.3. Еволюція менеджменту у Греції та Римі.
- •2.1. Розвиток управління у стародавньому Єгипті та Вавилоні.
- •2.2. Мистецтво управління в Стародавньому Китаї та Індії.
- •2.3. Еволюція менеджменту у Греції та Римі.
- •Тема 3. Історичні аспекти зародження української управлінської думки.
- •3.1. Початки і джерела вивчення української управлінської думки.
- •3.2. Господарювання в Київській Русі.
- •3.1. Початий і джерела вивчення української управлінської думки.
- •3.2. Господарювання в Київській Русі.
- •Тема 4. Особливості становлення та розвитку індустріального суспільства.
- •4.1. Взаємозв’язок меркантилізму. Фізіократії та індустріального суспільства.
- •4.2. Соціальні експерименти р. Оуена та значення його ідей.
- •4.1. Взаємозв’язок меркантилізму. Фізіократії та індустріального суспільства.
- •4.2. Соціальні експерименти р. Оуена та значення його ідей.
- •Тема 5. Становлення та розвиток школи наукового управління.
- •5.2. Наувові погляди Чарльза Беббіджа.
- •5.3. Управлінські ідеї Вільяма Стенлі Джевонса Енрі Юра.
- •Тема 6. Класична (адміністративна) школа упрвлінння.
- •Основні засади класичної школи упрвлінння.
- •Наукові погляди Ліндела Урвіка та Джеймса Муні.
- •Основні засади класичної школи упрвлінння.
- •Наукові погляди Ліндела Урвіка та Джеймса Муні.
- •Тема 7. Роль школи людських стосунків в менеджменті.
- •7.1. Ключові положення школи людських стосунків.
- •7.2. Соціально-психологічні ідеї Мері Паркер Фоллет.
- •7.1. Ключові положення школи людських стосунків.
- •7.2. Соціально-психологічні ідеї Мері Паркер Фоллет.
- •Тема 8. Новий етап розвитку менеджменту.
- •8.2. Школа соціальних систем.
- •8.3. Емпірична школа менеджменту.
- •Тема 9. Національно-історичні особливості та модель менеджменту в сша.
- •9.2. Англо-американська модель корпоративного управління.
- •9.3. Особливості планування в компаніях сша.
- •Тема 10. Особливості й основні риси японського менеджменту.
- •10.1. Філософія японського менеджменту.
- •10.2. Специфічні особливості діяльності японських менеджерів.
- •10.1. Філософія японського менеджменту.
- •10.2. Специфічні особливості діяльності японських менеджерів.
- •Тема 11. Українська (східнослов’янська) модель менеджменту.
- •11.2. Управлінська думка повоєнного періоду.
- •11.3. Особливості формування сучасної системи менеджменту в Україні.
- •Перелік питань для заліку з дисципліни
- •Список рекомендованої літератури: Основна:
- •Додаткова:
10.2. Специфічні особливості діяльності японських менеджерів.
В японських фірмах, організаціях, установах централізованість в управлінні тісно поєднується з узгодженістю, скоординованістю діяльності усіх працівників і усіх виробничих ланок. Як наслідок маємо справу, з одного боку, з розвитком ініціативи кожного працівника, а з іншого — з дотриманням твердої лінії у виконанні рішень центрального керівництва.
Суттєву роль в діяльності японських менеджерів відіграє система стратегічного управління. Основним у ній є визначення цілей, на підставі яких здійснюють довгострокове планування. Серед них виокремлюють:
• базові цілі (обсяг продажу, прибуток і темпи його зростання, частка на ринку, структура капіталу, дивіденди, ціна акцій, компенсація працівникам (заробітна плата), рівень якості продукції);
• базову політику (зростання, стійкість, одержання прибутку, соціальна відповідальність);
• оперативні цілі (завдання з доданої вартості, продуктивність праці, інвестиції на одного працівника, коефіцієнт обігового капіталу, політика щодо зниження витрат) [27].
Характерною ознакою японського менеджменту є те, що в ньому немає єдиної тарифної сітки, кожні компанія, організація, установа, заклад розробляють і запроваджують власну сітку тарифних розрядів (рангів). Розряди однозначно можуть бути диференційовані за певними групами персоналу (менеджери, службовці, працівники тощо), в кожній з яких існує певна кількість розрядів.
Праця менеджерів, як і будь-яка інша, в Японії піддається науковому нормуванню, а система тарифікації має суттєву ознаку в тому плані, що крім складності виконаних робіт, рівня відповідальності працівника за свою працю враховуються умови праці, фізичне навантаження, душевне напруження, досвідченість, здатність до самостійних рішень, кмітливість, увага та ін.
Оцінка ділових та моральних якостей працівника і просування його по службі відбуваються дуже повільно, шляхом поступового, послідовного вивчення ним конкретних видів діяльності певного відділу фірми. За такого підходу у працівника нагромаджується необхідний виробничий досвід.
Значна увага приділяється ротації кадрів — регулярній зміні місця роботи всередині фірми [25].
Менеджмент в японських фірмах характеризується також специфічним соціально-психологічним управлінським кліматом, основу якого становлять: великий набір посад і гнучка система призначень; тісне єднання колективу, взаємна підтримка; ініціативність і творча праця; взаємна турбота і увага працівників; спільне володіння інформацією; дотримання п’яти принципів роботи (“п’яти сі”), висока трудова мораль; взаємна довіра; далекоглядність тощо.
Принципи “п’яти сі”:
• не мати зайвих предметів на робочих місцях;
• вдало розміщувати і зберігати потрібні речі;
• підтримувати порядок і чистоту на робочому місці;
• підтримувати постійну готовність робочого місця до здійснення робіт;
• засвоїти правила дисципліни і дотримуватися усіх перерахованих принципів.
Хоча наведені принципи, з першого погляду, стосуються лише менеджерів з виробництва, вони значною мірою поширюються і на менеджерів у будь-якій сфері діяльності.
